18 червня 2008 року Китай і Японія дійшли угоди про сумісну розробку родовищ природного газу у Східнокитайському морі. Невдовзі після цієї заяви про угоду, того ж дня японськомовна газета «Юмірі Шимбун» повідомила, що прем’єр-міністр Ясуо Фукуда вирішив відвідати відкриття Олімпіади в Пекіні.
#img_left#За повідомленням «Юмірі Шимбун» на минулій прес-конференції, що відбулася минулої середи, міністр закордонних справ Японії Масахіко Комура підкреслив значущість угоди, досягнутої після довгих років прохолодних стосунків із Китаєм. «Ця угода буде вигідною для двох сторін, як для Китаю, так і для Японії», – сказав він.
Представниця китайського Міністерства закордонних справ Цзян Юй заявила в своєму повідомленні: «Результатом переговорів є збереження миру і стабільності у Східнокитайському морі, поліпшення взаємовигідної співпраці у галузі енергетики та інших сферах, здорові та стійкі стосунки між Китаєм і Японією, а також життєві інтереси двох країн і народів».
Проте ця угода була вороже зустрінута китайськими користувачами Мережі. А гонконзькі ЗМІ відразу після цієї заяви розкритикували комуністичну владу Китаю за зраду національним інтересам, приниження нації та позбавлення суверенітету.
Питання п’ятирічної давності щодо права на розробку газу під водою
В угоді Японії надано право інвестувати й розподіляти прибуток від газу на ділянках спірної території Східнокитайського моря. У договорі також указувалася, що Японія має право на територію Чуньсяо, яку вона називала Шіракаба.
Територіальна суперечка щодо Східнокитайського моря весь час точилася навколо юрисдикційних прав на потенційно величезні вуглеводневі ресурси, які лежать під водою. Напружені стосунки між Китаєм і Японією досягли свого апогею в серпні 2003 року. В цей час компанія з видобутку китайського деревного масла Китайської національної корпорації з розробки нафтових родовищ на шельфі (КНКРНМ) уклала партнерську угоду з ЮНОКАЛом і Royal Dutch/Shell для видобування природного газу в газових родовищах на Чуньсяо, розташованих за кілька кілометрів від межі на Східнокитайському морі, якої Японія зажадала дотримуватися як «серединної лінії».
Японія розділила Східнокитайське море на дві рівні частини цією лінією і таким чином розмежувала територію між договірними сторонами на особливі економічні зони відповідно до Морського права ООН 1982 року (КЗОМООН III). Китай же претендує на територіальні повноваження всього Східнокитайського моря на підставі природних ресурсів його континентального шельфу, системи делімітації морських просторів, також визнаних КЗОМООН III.
Це і стало головною причиною розбіжностей щодо газу, оскільки Китай стверджував, що Японія не має права заперечувати проти його розробок родовища газу на Чуньсяо, оскільки місце видобутку газу знаходиться на території китайської особливої економічної зони.
Японська сторона стурбована тим, що область Чуньсяо може розповсюджуватися і на японську зону, що буде коштувати Японії цінних ресурсів.
Дві країни вели переговори щодо проблеми Східнокитайського моря з 2004 року. До травня цього року не було досягнуто ніяких результатів. У травні 2008 р., коли керівник Китаю Ху Цзіньтао відвідав Японію і провів переговори з прем’єр-міністром Ясуо Фукудою, два лідери досягли єдиної угоди: зробити Східнокитайське море морем «миру, співпраці та дружби».
Ясуо Фукуда під час офіційного візиту Ху до Японії ухилявся від обговорення питання щодо відвідання відкриття церемонії Олімпійських ігор у Пекіні. Проте після того, як угода стосовно Східнокитайського моря була підписана, Фукуда відразу заявив, що хотів би бути на церемонії.
Фукуда буде першим прем’єр-міністром, який відвідає церемонію відкриття Олімпійських ігор відтоді, як Нобору Такешіта був присутній на Олімпіаді в Сеулі в 1988 році.
Звинувачення в Інтернеті в продажу національних інтересів
Після того, як китайська влада обнародувала свою угоду, патріотично налаштовані громадяни Китаю висловили своє невдоволення цією угодою. Кілька відомих сайтів опублікували критичні зауваження деяких користувачів Мережі щодо цієї операції.
У своїй критиці розгнівані користувачі Мережі називали китайських чиновників «зрадниками» через те, що вони дозволили Японії вкладати свій капітал у китайські родовища природного газу в Чуньсяо, що є територією Східнокитайського моря.
Один із користувачів Інтернету сказав: «Ми твердо проти того, щоб китайський уряд йшов на компроміс із Японією».
Гонконзька щотижнева газета «Мін Пао» опублікувала статтю, в якій мовилося, що китайська влада повинна прояснити китайцям ситуацію: родовища природного газу знаходяться в межах китайської території. З погляду комерційних принципів Китаю слід довести до відома свого народу, що підписана чесна торгова угода, де включений пункт про китайський суверенітет на Східнокитайське море.
Захисники островів Дяоюй протестують проти Китайсько-японської угоди
Вдень 18 червня 2008 року близько двадцяти членів Китайської федерації захисту островів Дяоюй (КФЗОД) провели демонстрацію перед будівлею посольства Японії в Пекіні, протестуючи проти угоди.
Демонстранти були одягнені в білі футболки з написами: «Присягаюся боротися до смерті, захищаючи успадковані нами острова Дяоюй», «Твердо протистояти будь-якій угоді щодо проблеми Східнокитайського моря». Перед консульством Японії вони викрикували: «Покиньте Східнокитайське море, забирайтеся з островів Дяоюй».
Тун Цзен, член КФЗОД, щодо китайсько-японської угоди щодо проблеми Східнокитайського моря сказав репортерам: «Китайська сторона зробила дуже багато поступок. Спільний район розвитку розмішений недалеко від затвердженої Японією «серединної лінії». Дозволяючи японським компаніям вкладати капітал в пошуки родовищ природного газу в Чуньсяо, Китай просто-таки віддає офшорні нафтові ресурси Японії».
Відділ громадської безпеки в Пекіні послав на місце протесту більше 40 міліціонерів, проте ті тільки спостерігали за тим, що відбувається і не чинили ніяких перешкод демонстрантам.
19 червня 2008 року китайський віце-міністр закордонних справ У Давей публічно підтримав угоду, заявивши при цьому, що обидві сторони вирішили відкласти поки багато питань для досягнення спільного розвитку угоди.
Чжоу Шань. Велика Епоха
