Китай понизив статус візиту 29 червня двох посланців Далай-лами, заявивши 3 серпня, що вони є лише туристами, які відвідують своїх друзів та родичів, повідомляє Associated Press.
#img_right#«Я маю прояснити, що Лоді Гьярі та його попутники не є так званими послами», – заявив офіціальний представник МЗК КНР Цінь Ган на регулярному брифінгу для преси. Як сказав секретар Далай-лами Десант Церінг, два посланці – Лоді Гьярі та Келсанг Гьялцен – прибули до Китаю минулого тижня для проведення шостого раунду прямих переговорів з Китаєм.
«Кожний рік, кожну неділю, чимало тибетських співвітчизників звертаються для візитів та зустрічей з близькими. З 2002 року. Лоді Гьярі та інші часто поверталися в країну та їздили в Тибет та багато провінцій на материку, щоб побачитися з друзями, родичами та для екскурсій», – заявив Цінь Ган. Він визнав, однак, ця група є «близькою» до Далай-лами, і заявив, що Китай сподівається, що вони «серйозно озирнуться навколо та, повернувшись, дадуть фактичний звіт Далай-ламі, щоб допомогти йому правильно зрозуміти ситуацію, зрозуміти політику країни та прийняти правильні рішення».
У спробі зменшити вплив Далай-лами в 1979 році могутній тодішній лідер КНР Ден Сяопін запросив його послів нанести візит для переговорів «з будь-якого приводу, окрім незалежності». До 1994 року посланці Далай-лами здійснили близько 15 подорожей, коли переговори бути відкладені через відсутність прогресу. На цій неділі почався їх візит для шостого раунду переговорів, які відновилися в 2002 році, але зниження статусу посланців погрожує зближенню позицій.
«Президент Ху Цзіньтао повинен серйозно сприйняти основну умову Дена, оскільки якщо за всіма умовами, окрім незалежності, не може бути згоди, то ми, тибетці, можемо лише прагнути до незалежності», – заявив Reuters член парламенту Тибету у вигнанні Кхедруб Тхондуп (Khedroob Thondup) з Індії.
Далай-лама та біля 100 тисяч тибетців живуть у вигнанні в індійському містечку Дхарамсала з 1959 року після невдалого повстання проти китайського режиму. Далай-лама заявляє, що домагається широкої автономії для своєї батьківщини, але в Пекіні його називають «політичним вигнанцем, який довгий час здійснює діяльність, спрямовану на розкол батьківщини та розруху національної єдності». Китай захищає своє правління в Тибеті, зазначаючи, що життя більшості тибетців з кінця 1950-х років покращилося. Китай вкладає в цей регіон Гімалаїв мільярди юанів, а в 2006 році відкрив залізну дорогу Цінхай-Тибет.
Очевидно, Китай має намір уникнути переговорів по суті, вразивши посланців Далай-лами процвітанням Шанхая, щоб відкласти повернення Далай-лами в регіон, де його авторитет досить великий. Проте, впевненість Пекіну, що матеріальні інтереси вплинуть на лояльність тибетців Далай-ламі, потерпіла крах, коли у січні 2006 року багато тибетців відгукнулися на заклик відмовитися від використання тигрової шкіри як елемента національного костюму, рятуючи рідкий вид від зникнення, і публічно спалювали шкури ціною в тисячі юанів кожна.
В іншому випадку, який також демонструє вплив Далай-лами, приблизно 10 тисяч тибетців зібралися в серпні 2006 року в монастирі Кумбум, відомому серед китайців як Таер Си (монастир ступи), в провінції Цінхай, вважаючи, що там може опинитися Далай-лама. «Це був великий удар по комуністичній партії», – говорить Ван Лісюн (Wang Lixiong), автор трьох книг про Тибет, в тому числі «Відкриваючи Тибет» і «Небесні похорони: доля Тибету».
Лоді Гьярі, головний посланець Далай-лами, виступив із застереженням про можливі безпорядки, якщо тибетське питання не буде вирішене при житті духовного лідера буддистів, якому виповняється 72 роки. Треба вважати, що його смерть у вигнанні може викликати радикалізацію тибетської молоді, яка вимагає незалежності, виражаючи невдоволення «серединним шляхом» Далай-лами, який відстоює широку автономію в складі Китаю. Вона може створити організуючий момент для тибетців всередині Китаю, невдоволених комуністичних режимом, надавши простір для інших лідерів.
Ван Лісюн говорить, що Далай-лама є ключовою фігурою у вирішенні тибетського питання, але Пекін буде затримувати пошуки виходу, щоб уникнути проведення в Тибеті виборів. Уряд у вигнанні дотримується демократичних традицій. «Все це лише для показухи, – сказав Ван Лісюн Reuters про візити посланців Далай-лами. – Китай тягне час оскільки не хоче розв’язання проблеми Тибету, яке могло б означати проведення виборів замість призначення тибетських чиновників Пекіном».
