Фу Цзянь стояв із братом на міській стіні і дивився вниз, спостерігаючи за армією Цзінь. Він побачив її строгий бойовий порядок і високий бойовий дух. Коли він подивився на гору, то всі камені, кущі та дерева, здавалося, перетворилися на ворожих солдатів. Ілюстрація: Катерина Чан/Велика Епоха
За часів правління династії Східна Цзінь (317—420) Фу Цзянь, голова царства Цінь, тримав у кулаку майже всю північ Китаю.
У 383 році Фу Цзянь на чолі 900-тисячного війська напав на царство Цзінь, розташоване на півдні Китаю.
Старші генерали царства Цзінь негайно відправили 80-тисячне військо, аби протистояти армії Цінь. Оскільки армія Цінь за чисельністю перевершувала війська Цзінь більш ніж у 10 разів, Фу Цзянь відправив лише 250 тисяч солдатів, щоб організувати швидку атаку. Він вважав, що царство Цзінь здасться за одної лише появи великої армії.
Розуміючи, що вони зіткнуться з армією, що у багато разів їх перевищує, генерали Цзінь вже розробили ретельний план ведення бою з армією Цінь. Солдати Цзінь готувалися битися на смерть.
На полі бою внаслідок хитромудрого стратегічного кроку, який зробили генерали Цзінь, армія Цінь програла перший великий бій. Замість того, щоб перепочити після цієї перемоги, солдати Цзінь просувалися далі, переслідуючи ворога в напрямку міста, де дислокувалися війська Цінь.
Дізнавшись, що армія Цзінь наступає, Фу Цзянь був приголомшений. Солдати Цінь занепали духом, і їхній запал воювати зник. Багато з них були так налякані, що шукали можливість утекти з армії.
Фу Цзянь стояв із братом на міській стіні і дивився вниз, щоб особисто спостерігати за армією Цзінь. Він побачив стрункі ряди їхнього війська і відзначив їхній високий бойовий дух.
Потім він подивився на гору на півночі; всі камені, кущі та дерева здалися йому ворожими солдатами. Він був дуже здивований і сказав своєму братові: «Який могутній ворог цей правитель Цзінь! Чому люди говорили, що армії Цзінь бракує людей?»
Зрештою розчарований Фу Цзянь зазнав нищівної поразки. Армія Цзінь здобула блискучу перемогу, перемігши набагато більшу армію обмеженими силами.
Ця історія була записана у «Книзі Цзінь» (1). Фраза 草木皆兵 (căo mù jiē bīng), яка перекладається як «вся трава і дерева здаються ворожими солдатами», означає, що Фу Цзянь був схвильований настільки, що прийняв кущі й дерева за солдатів супротивника.
Пізніше фраза «вся трава і дерева здаються ворожими солдатами» стала ідіомою, яка в наші дні використовується для позначення стану крайньої схвильованості чи того, коли хтось охоплений панікою.
Близьким еквівалентом цієї ідіоми може бути вираз «лякана ворона і куща боїться».
Примітка:
«Книга Цзінь» — офіційний історичний текст, що охоплює історію Китаю від 265 до 420 років. Він був складений низкою чиновників на чолі з міністром Фан Сюаньліном династії Тан.
Читайте також:
Китайські ідіоми (9): Нікуди руки й ноги подіти
Китайські ідіоми (10): Забути про милість і порушити свій обов’язок
Китайські ідіоми (16): Домалювати зіницю дракону
