Лю Бей і його побратими три рази приходили до Чжуге Ляна в надії заручитися його допомогою. Востаннє вони терпляче очікували біля його будинку, поки Чжуге виспиться. Ілюстрація: Мей Шу/Велика Епоха
У період Трицарства (220―280 н.е.) Китай був розділений на три частини: державу Вей на півночі, Шу (або Шу-хань) ― на південному заході, і У ― на південному сході.
Шу була найслабшою державою з невеликою територією і нечисленною армією, тому часто зазнавала загрози нападу з боку держави Вей. Лю Бей ― нащадок імператорської сім’ї династії Хань, який пізніше оголосив себе правителем царства Шу, дуже хотів знайти здібного радника, який допоміг би йому зміцнити державу і відродити династію Хань.
Одного разу Лю почув про Чжуге Ляна, якого багато хто вважав дуже розумним чоловіком, що заслуговує довіри. Однак Чжуге жив самотньо у віддаленій гірській місцевості. Причому багато хто вже пропонував йому стати військовим радником, але він відмовлявся.
Переконаний, що Чжуге може принести велику користь державі Шу, Лю Бей негайно відправився в гори, щоб знайти цього мудреця. Супроводжували його названі брати Гуань Юй та Чжан Фей, з якими він дав клятву вірності один одному на шляху до відродження династії Хань.
Вони йшли довго і, нарешті, в горах знайшли житло Чжуге, крите соломою. Господаря в той час не було вдома. Їм сказали, що Чжуге Лян ще не повернувся. Як виявилося, він уже довго мандрував різними країнами. Засмучені гості повернулися додому, так і не поговоривши з Чжуге.
Через кілька днів Лю зі своїми двома вірними супутниками знову відправився до Чжуге Ляна. Дорогою їх застав рясний снігопад. Один із братів запропонував повернутися додому і піти в інший день, але Лю наполіг на тому, щоб іти далі.
З великими труднощами, пробираючись слизькими схилами, вони, кінець кінцем, досягли хатини Чжуге Ляна. Однак його знову не виявилося вдома. Їм сказали, що він відправився в нову подорож і ще не повернувся.
Цього разу, перш ніж покинути житло Чжуге Ляна, Лю залишив йому записку, висловивши в ній своє захоплення його чудовим талантом і проникливістю, та з надією на те, що Чжуге допоможе державі Шу.
Минуло кілька днів, і Лю Бей знову сказав двом своїм друзям, що він вирішив ще раз піти до Чжуге Ляна. Вони намагалися його зупинити, кажучи, що не варто це робити втретє. Але Лю пояснив їм, що Чжуге мудра і талановита людина, яка заслужила щиру повагу і це вартує таких зусиль. Лю додав, що поїде один, якщо вони не захочуть приєднатися до нього.
Так утрьох вони вирушили до Чжуге Ляна втретє. Коли вони прибули на місце, їм сказали, що той зараз спить, і Лю Бей попросив своїх супутників терпляче почекати на холоді.
Коли Чжуге Лян прокинувся і побачив Лю Бея з товаришами, то був зворушений їхньою щирістю і рішучістю. Він погодився допомогти їм і стати радником держави Шу.
Завдяки надзвичайній мудрості і проникливості Чжуге Ляна, про які сповна описано в знаменитому романі «Трицарство», Лю Бей розширив кордони Шу, і його держава стала настільки ж сильною як Вей та У.
Ця історія породила китайську ідіому三顧茅廬 (sān gù máo lú/сань гу мао лу), що дослівно означає здійснити три відвідини солом’яної хати і використовується для опису великих зусиль в багаторазових зверненнях до кого-небудь за допомогою.
| Читайте також: |
