Один із тих, хто пішов шукати загублену вівцю, повернувся із порожніми руками і сказав Янцзи, що там стільки розвилок, що він не знав, куди піти. Ілюстрація: Джейн Ку/Велика Епоха
Ідіома «На роздоріжжі загубити вівцю» походить із давньокитайської історії про пошуки загубленої вівці.
Головний персонаж цієї історії — Янцзи, відомий філософ і вчений, який жив у царстві Вей у період Міжцарських війн (475—221 рр. до н.е.).
Одного дня сусід Янцзи загубив вівцю і зібрав всю свою сім’ю, а також багато місцевих жителів, аби разом шукати тварину. Сусід прийшов за допомогою і до Янцзи, і той послав усіх своїх учнів та слуг допомагати шукати вівцю.
Янцзи побачив, що разом із родичами та друзями сусіда до пошуків приєдналася дуже велика група людей.
«Навіщо так багато людей для пошуку однієї загубленої вівці?» — запитав Янцзи сусіда.
«Тому, що розвилок дуже багато», — відповів сусід.
Коли настала ніч, і всі повернулися, Янцзи запитав: «Ви знайшли вівцю?»
Один із слуг Янцзи відповів: «Там багато розвилок, кожна з яких веде до ще більшої кількості розвилок. Я не знав, куди йти, і тому здався».
Решта людей сказала, що повернулася з тієї ж самої причини.
Янцзи замислився і довго мовчав. Він виглядав дуже серйозним, і це дуже спантеличувало його учнів, адже вони не розуміли, про що думає їхній учитель.
І тоді, ретельно це обдумавши, Янцзи виклав своїм учням такий принцип: «Коли надто багато бічних доріг, що розходяться від основного шляху, неможливо знайти загублену вівцю і дуже легко заблукати самому».
Подібним же чином, коли в учня надто багато інтересів, які відволікають його від головної мети, він може легко розбазарити свій час.
Є лиш одне справжнє джерело всіх знань, але шляхів до досягнення цього знання дуже багато. Лиш ідучи правильним шляхом назад, до вищої істини, можна не збитися з пуття.
Якщо людина не знайде вірний напрямок, то їй не вдасться домогтися нічого, подібно до тих, хто не зміг знайти загублену вівцю», — сказав він.
Ця історія міститься у даоській класичній книзі «Лєцзи»*. Вислів 歧路亡羊 (qí lù wáng yáng) із цієї історії, що буквально перекладається як «На роздоріжжі втратити вівцю», пізніше став використовуватися як ідіома.
Ідіома «На роздоріжжі втратити вівцю». Ілюстрація: Євген Довбуш/EpochTimes.com.ua
Ця ідіома означає, що хтось заблукав, збився з пуття чи остаточно заплутався у якихось складнощах, коли є надто багато можливих шляхів чи альтернатив для їхнього вирішення.
Ідіома використовується, коли хочуть сказати, що людина, яка шукає істину, стикається з багатьма варіантами вибору і складними питаннями і, швидше за все, загубиться або зіб’ється з пуття, якщо не проявить рішучість і не піде правильним шляхом.
Примітка:
*Книга «Лєцзи» (列子, liè zĭ) — важлива класична книга даосизму, що складається із восьми розділів, більшість із яких названі на честь знаменитих персонажів китайської міфології чи історії із 2698 до 350 рр. до н.е.
Читайте також:
Китайські ідіоми: що це?
