У період Міжцарської війни (475—221 рр. до н.е.) жив великий військовий стратег Сунь Бінь, який, можливо, був нащадком Сунь Цзи, автора книги «Мистецтво війни».
Правитель царства Ці дуже здивувався і запитав у Тянь Цзі, де йому вдалося за такий короткий строк узяти кращих коней. І тоді Тянь Цзі поділився з ним задумом Сунь Біня. Ілюстрація: Катерина Чан/Велика Епоха
Сунь Бінь утік до царства Ці після того, як на нього звели наклеп і покарали за негідну поведінку у царстві Вей. Тянь Цзі, відомий генерал царства Ці, прийняв Суня і подружився з ним.
Правитель царства Ці дуже любив коней. Тянь, у свою чергу, був шанувальником кінних перегонів. Він ставив на перегонах багато грошей, але щоразу програвав дворянам і після кожного забігу повертався додому засмучений.
Одного разу Сунь Бінь вирішив поспостерігати за перегонами. За правилами, перегони складалися із трьох забігів, у кожному забігу міг бути використаний лиш один твій кінь, і перемагав той, хто вигравав більшість забігів.
Сунь звернув увагу на те, що коні в усіх були розділені на три різних класи: першого класу, другого класу і третього. Він також зауважив, що коні мало чим відрізнялися один від іншого.
Коли вони після перегонів повернулися додому, Сунь Бінь сказав засмученому Тяню: «Мій друже, є спосіб, який допоможе Вам виграти наступні перегони».
«Справді? Розкажіть скоріше!» — відповів Тянь.
Сунь Бінь із посмішкою сказав: «Я помітив, що Ви використали свого кращого коня проти кращого царського, Вашого коня другого класу проти царського другого класу і третього класу проти царського третього класу. Тому Ви й програли всі три забіги».
«Наступного разу, — запропонував Сунь Бінь, — використайте Вашого коня третього класу в якості коня першого класу, першого класу як другого класу, а другого класу як третього класу. Отже, Ваш найслабший кінь, певна річ, програє кращому коневі царя, але інші Ваші коні, цілком імовірно, переможуть в інших двох забігах, і Ви все одно вийдете переможцем».
«Як чудово! І чому це ніколи не спадало мені на думку?» — Тянь був так захоплений, що попросив царя влаштувати ще одні перегони наступного ж дня.
Того дня результати перегонів виявилися точнісінько такими, як Сунь Бінь і передрікав. Оскільки Тянь виграв два із трьох забігів, то став підсумковим переможцем перегонів й отримав від царя кошіль, набитий сріблом.
Цар був дуже здивований і запитав у Тяня, де він узяв таких відмінних коней у такий короткий строк. Тянь розповів йому про задум Сунь Біня.
Тоді цар викликав Сунь Біня до палацу. Він був так уражений розрахунками та стратегією Суня, що призначив його своїм військовим радником.
Завдяки допомозі Сунь Біня царство Ці здобуло перемоги у багатьох битвах.
Ідіома 田忌賽馬 (Tián Jì sài mǎ) буквально перекладається як «Кінні перегони Тянь Цзі». Зараз її використовують, коли хтось досягає позитивних результатів, винахідливо використавши доступні засоби, аби вийти із патового становища.
Читайте також:
