Китайська ідіома «Дев’ять пастухів на десять овець» використовується, коли хочуть сказати, що надто багато людей віддають накази, але не вистачає тих, хто б їх виконував. Ілюстрація: Чжіцін Чень/Велика Епоха
Ідіома «Дев’ять пастухів на десять овець» бере свій початок із розповіді про доповідь старшого чиновника давньокитайському імператору. Історія містить мудрість і здоровий глузд, які й сьогодні залишаються корисними та актуальними для різних керівників.
Близько 1500 років тому в Китаї панував хаос, який тривав понад 100 років. У той час країна була розділена на дві частини, північну і південну, в кожній з яких правило по кілька короткочасних династій. Точилися війни і не вщухали громадські заворушення. Проте це також було часом процвітання в мистецтві, культурі та релігії. Цей період називають періодом Південних і Північних династій (420—581).
Після цього періоду імператор Вень заснував династію Суй (581—618), і це було першим об’єднанням Китаю після понад вікового поділу на Північ-Південь.
Імператору допомогли у цьому віддані придворні чиновники. Один із них — Ян Шансі (533~590).
Ян виявив деякі складнощі в управлінні країною. За попередніх династій утворилося надто багато повітів, і багато повітових чиновників ними керували. Зважаючи на це, більшість із них були відповідальні лише за невеликі регіони або взагалі не виконували ніякої корисної роботи.
Таке становище не лише лягло на уряд тяжким тягарем витрат, а й стало перешкодою до того, аби спокійно і безперешкодно виконувати різні справи. Яна це дуже турбувало, і він доповів про це імператору Веню.
Ян написав: «Зараз дуже багато повітів і надто багато чиновників. Це все одно, що мати дев’ять пастухів на десять овець. Це приносить двору великі витрати і в цілому призводить до того, що на виконання завдань іде багато часу.
Скорочення кількості повітів і чиновників — невідкладна справа для держави. Я пропоную залишити місцеве управління тільки у тих районах, де в цьому є сенс, і призначити здатних чиновників туди, де вони дійсно необхідні. Що ж стосується звільнених чиновників, то ми можемо запропонувати їм іншу роботу.
Такі зміни дозволять урядові значно скоротити витрати і управляти державними справами розумніше і дієвіше».
Прочитавши доповідь Яна, імператор Вень дослухався його поради і здійснив низку централізованих реформ, які привели до дуже гарних результатів.
Китайська ідіома «Дев’ять пастухів на десять овець» — 十羊九牧 (shí yáng jiǔ mù). Ілюстрація: Євген Довбуш/EpochTimes.com.ua
Ця історія — із біографії Ян Шансі, включеної до «Книги династії Сунь»*. Фраза 十羊九牧 (shí yáng jiǔ mù) з доповіді Яна імператору Веню, яка буквально означає «Дев’ять пастухів на десять овець», пізніше стала ідіомою.
Ця ідіома використовується, коли склалося так, що надто багато людей віддають накази, а тих, хто би їх виконував, не вистачає.
Вона також використовується, аби передати важливість того, що у виконанні якогось завдання або управлінні організацією має бути чітке розмежування повноважень. Це дозволить уникнути плутанини чи невизначеності щодо того, кому потрібно підкорятися.
Примітка:
*«Книга Суй» (隋書, Suí Shū) — офіційна історія династії Суй. Вона була написана спільнотою відомих учених у період династії Тан і була завершена у 636 році. Книга складається із п’яти томів літопису, 30 томів трактатів і 50 томів біографій.
Читайте також:
Культура стародавнього Китаю: На роздоріжжі загубити вівцю — ідіома 75
Культура стародавнього Китаю: Із вуст немов річка виливається — ідіома 74
Китайські ідіоми: глибока мудрість народу Піднебесної
