За китайською легендою, спочатку Бо Ле було ім’ям бога, відповідального за небесних коней. Він майстерно визначав якості коня за його зовнішнім виглядом. Згодом люди стали називати цим ім’ям тих, хто чудово вміє оцінювати коней.
Бо Ле побачив у напруженому коні щось особливе і підійшов до нього. Ілюстрація: Чжицін Чень/Велика Епоха
У період Весни й осені (770—476 до н.е.) жила людина на ім’я Сунь Ян. Вона зналася на конях, тому інші називали її Бо Ле.
Одного разу правитель царства Чу попросив Бо Ле знайти швидкого коня, здатного за день долати великі відстані. Бо вирушив в іншу державу, аби знайти коня для государя, але не міг відшукати гідного.
Зрештою в царстві Цзі Бо Ле побачив коня, що тягнув крутим пагорбом віз, завантажений сіллю. Кінь насилу волочив важкий візок. Він обливався потом, а його хвіст стомлено звисав.
Проте Бо Ле побачив у коні щось особливе і підійшов до нього. Він витер його своїм власним одягом. Кінь голосно заіржав, широко розплющивши очі, ніби хотів йому щось сказати. За його іржанням Бо Ле зміг визначити, що кінь був швидким.
Бо Ле купив його і відразу відвів до правителя царства Чу. Однак цар, помітивши, що кінь досить худий, був настроєний скептично. Бо Ле сказав цареві, що це справді швидкий кінь, і, якщо за ним будуть добре доглядати, щонайменше, за півмісяця він зможе відновити свої сили.
Цар наказав конюху доглядати за конем. Як Бо Ле і казав, сили до коня незабаром повернулися. Коли правитель вирішив проїхатися на ньому верхи, всього за кілька хвилин він пробіг 100 лі.
Пізніше кінь відзначився і на полі бою, а правитель Чу став ще більше поважати Бо Ле.
Ця історія була описана у розділі 7 «Хань ши вай чжуань (1)» — збірника із 360 оповідань і віршів династії Західна Хань (206 р. до н.е. — 23 р. н.е.).
Згодом на основі цієї історії виникла ідіома 伯樂相馬 (bó lè xiàng mǎ), що буквально означає «Бо Ле оцінив коня». Вона використовується для позначення тих, хто вміє розпізнати у людях рідкісний талант або відкриває для людей можливості продемонструвати свої навички.
Примітка:
«Хань ши вай чжуань» перекладається як «Ще один коментар про поезію епохи Хань» або «Альтернативна бібліографія віршів Хань». Вона була написана Хань Іном, ученим ранньої династії Хань.
Доюй Чжун, Велика Епоха
Читайте також:
