Іранська влада заарештувала понад 14 000 осіб, в т.ч. дітей, оскільки протести охопили понад 150 міст у всіх 31 провінціях Ірану. Серед заарештованих була племінниця верховного лідера аятола Алі Хаменеї, яка охарактеризувала очолюваний її дядьком апарат як “злочинний і дітовбивчий режим”, повідомляє .
“Мотиви цих рухів відрізняються від тих, що були в 1979 році, або, принаймні, їх підґрунтя. Це соціальні скарги, які мали б бути спільними, але передумови різні. У 1979 році також було суспільне невдоволення, але воно було пов’язане з управлінням шахами. До 1979 року Іран був країною, відкритою для Заходу, і режим в Тегерані був прийнятий Заходом. Іран мав енергетичні і торговельні відносини зі США.
І в 1979 році був момент, коли населення повірило в зміни. Це сталося, незважаючи на те, що ми називаємо цю резолюцію ісламською революцією, тому що Іран в результаті став ісламською республікою. Насправді, революція була згодом вкрадена, а потім ті, хто вийшов на вулиці, зрозуміли, що країна не збирається йти в тому напрямку, на який вони сподівалися.
На той час поняття революції і республіки було суто іранським і шиїтським. Це також не було нав’язано зовнішньою силою, як відбулося після перевороту 1952 року і приходу до влади шаха Пехлеві. У 1979 році вперше за сотні років населення відчуло, що воно визначає власну політичну систему і, що більш важливо, власну долю”, — сказала в інтерв’ю Europa Liberă науковий співробітник Інституту політології та міжнародних відносин ім. Іона К. Братіану Іоана Константин-Берчану.
Відповідаючи на запитання, чого хочуть досягти іранські демонстранти, вона сказала:
“Протести в Ірані тривають з часів кінця перських династій. Іранські жінки вже не вперше виходять на акції протесту, але цього разу ситуація виглядає дещо інакше. Протести жінок відомі з часів конституційної революції 1906 року, коли вони почали заявляти про свої побажання, в тому числі щодо носіння ісламської чадри. Зараз вони трохи інші, тому що ми маємо справу з новим поколінням, яке не проявляє тих політичних бажань, таких як антизахідництво чи антиамериканізм, які були в протестах 2009, 2017, 2018 років.
Зараз мова йде про бажання, пов’язані зі свободою, правом на самовираження, правом на самовизначення. Гасло, під яким проходять протести — “жінки, життя, свобода” — є більше засудженням держави, ніж релігії. Протести спрямовані проти обмежень, яких зазнають як жінки, так і чоловіки, адже мова йде про право на самовизначення”.
Минулого тижня, 24 листопада, Рада ООН з прав людини ухвалила рішення про початок міжнародного розслідування протестів в Ірані, які розпочалися понад два місяці тому і відзначилися як мужністю демонстрантів, так і насильством з боку іранської держави у відповідь.
===
Новини по темі:
