Фантастичний світ під нашими ногами — ось що побачили діти того дня у березні 1905 року. Двоє хлопчиків, Карл Гіббонс та Едгар Холлінс, грали в крикет на території маєтку Джуліана Вілкінсона на Бермудському архіпелазі.
Чи то м’яч був неправильно поданий, чи то хтось із хлопців вдарив далеко, але дорогоцінну річ потрібно було повернути, і це привело їх до клаптика трави, в якому вони побачили отвір у землі.
Хлопці не знали, що пошуки загубленого крикетного м’яча призведуть до відкриття дивовижної підземної кімнати, яка згодом надихне легендарного письменника, продюсерів німого кіно та дитячу телевізійну програму. Розповідають, що вони відчули пориви теплого повітря, яке віяло з порожнини, і, розпалені цікавістю, почали копати, щоб розширити отвір. Врешті-решт, коли вони залізли всередину, на їхнє здивування, щілина відкрила величезний і темний мовчазний світ, який вперше побачили людські очі.
Принісши з дому керосинову лампу, вони занурилися глибше і стали свідками чудового витвору матінки-природи: зі стелі печери спускалася незліченна кількість білосніжних кришталевих сталактитів усіх розмірів. Зі звуком «плінк» вони прийшли до ще одного усвідомлення: далеко внизу лежало озеро з прозорою водою, яке перетинало всю печеру.
Коли сім’я Вілкінсонів дізналася про підземну знахідку на своїй ділянці, вони одразу ж взялися за розслідування. 14-річного сина власника будинку, Бернарда Вілкінсона, прив’язали до міцної мотузки, прив’язаної до дерева, і спустили приблизно на 42 метри. Він використовував велосипедний ліхтар, щоб спостерігати видовище, яке не можна було уявити навіть у найсміливіших мріях.
Кришталеві печери, як їх називають, стали туристичною принадою в 1907 році та з того часу протягом десятиліть приваблювали незліченну кількість відвідувачів — до 85 000 щорічно протягом 2010-х років. Зокрема, легендарний письменник Марк Твен досліджував грот по дорозі до Сент-Джорджа під час свого другого перебування на Бермудських островах і описав цю перлину матері-природи:
Ми спустилися на 150 сходинок і опинилися в чудовому місці 76 метрів завдовжки й 10 або 12 завширшки, з блискучим озером чистої води під ногами, а весь дах над головою вкритий блискучими сталактитами, тисячами й тисячами білих, як цукор, і тисячами й тисячами коричневих, рожевих та інших відтінків. Все це освітлюється струменями з ацетилену.
До 1913 року слава і престиж Кришталевих печер завоювали місце на срібному екрані в німому фільмі «Дочка Нептуна», знятому студією Universal Pictures. Фантастичний фільм, який складається з восьми частин, був повністю знятий на природі, а головну роль у ньому зіграла австралійська акторка Аннетт Келлерманн, яка зіграла русалку. Вона відвідує печеру і благає морську відьму зробити її смертною, а в підсумку закохується в короля. Фільм з бюджетом 50 000 доларів зібрав у прокаті мільйон доларів.
Протягом десятиліть модернізація зробила Кришталеві печери все більш доступними. Відвідувачі навряд чи впадуть або намокнуть тепер, коли були встановлені сходи та подіум, які плавають на понтонах; можна дивитися на блискуче бірюзове озеро, перебуваючи на сухій і безпечній площині. Повністю освітлені електричним світлом, незліченні кришталеві нитки засліплюють око, звисаючи високо і низько, деякі завдовжки кілька метрів, деякі лише кілька сантиметрів.
Їхнє дзеркальне відображення на поверхні води викликає благоговіння. Кам’яні утворення під водою начебто знаходяться на відстані лише кількох сантиметрів, але насправді вони залягають на глибині 15 метрів, що свідчить про приголомшливу прозорість озера.
Привабливість печер зрештою стала натхненням для хлопчика, який згодом виріс і став співтворцем улюбленого лялькового телешоу 1980-х років «Скеля Фреглів». Майкл К. Ферт з Бермудських островів, редактор кількох книг про доктора Сьюза, та його колеги були запрошені відомим режисером і ляльководом Джимом Генсоном для створення нового дитячого телевізійного шоу. Чарівний світ, який він неодноразово бачив під землею в дитинстві, поклав початок печерному дому Фреглів.
Передумова всесвіту Fraggle зосереджена навколо ставка Fraggle Pond, який комічно з’являється через протікання радіатора в майстерні Дока у верхньому світі. Ставок живить ще одну антропоморфну лялькову тварину, Горгів, які черпають воду зі свердловини, а ті, в свою чергу, садять редиску, необхідну Дузерам як основний будівельний матеріал.
«Ця ідея виникла, коли я в дитинстві лежав у ліжку вночі й слухав, як вода стікає з даху, по водопровідній трубі по інший бік стіни моєї спальні та потрапляє в резервуар для збору води для нашого будинку. Я відчував, що перебуваю посеред цього Божого дару води. Без цього циклу ніхто з нас не зміг би жити на Бермудах», — розповів пан Ферт в інтерв’ю Смітсонівському журналу в 2019 році, додавши, що «на Бермудах у нас немає прісної води», тому вони збирають дощову воду з білих східчастих дахів своїх будинків.
Він сказав: «Одна з речей, на якій я наполягав, — це те, щоб вода була сполучною ланкою між усіма групами персонажів серіалу». Подібно до ставка Fraggle Pond у серіалі, будинки на Бермудських островах обладнані лінзами у фундаменті, щоб збирати дефіцитну прісну воду з дощових опадів, як того вимагає законодавство.
Екскурсії з гідом і сьогодні продовжують вести ліги шукачів пригод у грот. Літній сезон у Кришталевих печерах може бути напруженим, особливо в години пік з 11:00 до 14:30, тому досвідчені мандрівники відвідують їх у міжсезоння і приїжджають рано вранці. Підземна система складається з двох печер: Кришталевої та Печери Фантазії. Обидві мають унікальні геологічні утворення, і їх можна досліджувати як окремо, так і в комплексі.
Ми рекомендуємо мати хороше взуття на гумовій підошві; хоча прогулянка не є виснажливою, але єдиний спосіб спуститися до печер — це сходи та пандус, що може бути трохи складним. Купатися в печерах заборонено.
