Згідно офіційного звіту розробників цієї нової технології, німецької компанії ESG, завдяки крилам, парашутисти-десантники будуть здатні планувати на відстань до 40 км після стрибка з висоти понад 9,1 км.
“Парашутисти зможуть проникати у важкодоступні райони без необхідності для транспортних літаків летіти у небезпечну зону”, – пояснив представник ESG.
Це буде посилено, коли дана нова технологія буде достатньо розвинута, щоб можна було прикріплювати до крил невеликі турбореактивні двигуни, – це означало б, що солдатам для досягнення необхідної дальності польоту не потрібно буде стрибати з такої великої висоти.
“Відстежувати цю майже на 100% безшумну парашутну систему повітряними або наземними радарними системами надзвичайно складно”, – мовилося у звіті. ESG стверджує, що нове “монокрило” діятиме, майже взагалі не зазнаючи впливу вітрових умов.
Будучи керованим системою стеження та технологією стабілізації ваги тіла, спеціальний парашут до певної міри не даватиме дисантнику бути здутим з курсу.
Крила були представлені в кінці травня, і зараз випробовуються. Як очікується, вони почнуть застосовуватися німецькими військами спеціального призначення до наступного року.
Ця нова технологія вважається розвитком парашутів “швидкісного напору” (Ремейр), які вже використовуються німецькими озброєними силами з 2003 р., так само як і парашутно-десантними частинами особливого призначення Великобританії (SAS). Парашути Ремейр поглинають повітря між двома поверхнями тканини, створюючи надувні та гнучкі форми крила.
Проте, ветеран SAS, що недавно пішов у відставку, сказав The Sunday Times, що він відноситься до монокрила скептично.
“Висотні стрибки з високим розкриттям (HAHO, High altitude, high opening) можуть дозволити літаку знаходитися поза небезпечною зоною, але вони дуже складні для парашутиста”, – сказав він в інтерв’ю газеті.
“Його парашут розкривається майже одразу, і він повинен керувати їм дуже довгий час. Він бореться з вітрами, дуже мерзне, дихає дихальним киснем і повинен керувати польотом, а також тримати зв’язок із рештою своєї команди”.
“Мені важко і згадувати про бойовий HAHO, який ми виконали, і я навіть не згадую про виконаний нами бойовий HALO (висотний стрибок з низьким розкриттям) з часів Оману у 1970 р.”.
The Sunday Times повідомила, що Міністерство оборони Великобританії відмовилося безпосередньо коментувати розробку монокрила, але натякнуло, що вони проявляють до нього цікавість:
“Ми весь час турбуємося про те, щоб підвищувати потенціал наших збройних сил, і при цьому ми уважно стежимо за технологічними вдосконаленнями в усьому світі”, – сказав представник Міноборони Великобританії.
Оригінальна стаття англійською:
The Epoch Times (Велика Епоха)
