Противники Путіна дедалі більше побоюються довгої руки московських спецслужб, зокрема в країнах, які вони колись вважали безпечними. Незважаючи на спроби західних урядів ліквідувати російські шпигунські мережі, Кремль продовжує переслідувати тих, кого він вважає зрадниками, навіть за кордоном, кажуть експерти.
«Ми щойно втекли з Росії, і в нас була ілюзія, що ми уникли в’язниці», — каже журналістка Ірина Долініна, яка працює в незалежному виданні Important Stories, розташованому в столиці Чехії Празі.
«Ми помилялися, думаючи, що тут ми в безпеці», — сказала Долініна в інтерв’ю .
Долініна та її колега Алеся Мароховська зазнали переслідувань у 2023 році. Їм надсилали повідомлення з погрозами через коментарі на сайті видання. У погрозах були вказані номери їхніх авіаквитків, місце розташування і бронь готелю.
Зараз, коли в Росії тривають повномасштабні внутрішні репресії, більшість політичних опонентів Кремля перебралися за кордон. Деякі активісти та незалежні журналісти повідомляють про симптоми отруєння.
Журналістці-розслідувачу Олені Костюченко стало зле в поїзді з Мюнхена до Берліна 2022 року, і німецькі прокурори пізніше заявили, що розслідують це як спробу вбивства.
Наталя Арно, голова Фонду вільної Росії, що базується у США, розповіла AP, що досі страждає від нервового розладу після ймовірного отруєння в Празі в травні. Вона вважає, що російські спецслужби намагалися змусити її «замовкнути» через її продемократичну діяльність.
У Ла-Кале (Іспанія) було знайдено зрешечене кулями тіло льотчика Максима Кузьмінова, якого застрелили і переїхали на машині. Погрози на його адресу з’явилися незабаром після того, як у серпні він викрав російський вертоліт Мі-8.
У березні Леонід Волков, керівник штабу покійного опозиційного політика Олексія Навального, дістав перелом руки та інші травми внаслідок нападу людини з молотком у столиці Литви Вільнюсі.
Навіть антивоєнні групи-початківці опиняються під прицілом Москви.
Росіяни в Стокгольмі (Швеція), які в травні 2022 року створили одну з перших організацій на підтримку України і політв’язнів, спалили опудало Путіна з написом «воєнний злочинець» біля будівлі російського посольства.
Шість місяців потому російська влада оголосила цю групу небажаною організацією, пригрозивши її членам штрафами і в’язницею. До їхніх родичів у Росії додому приходила поліція, а їхні особисті дані зазнали витоку, розповіли AP члени групи на умовах анонімності.
Учасниця групи на ім’я Марина, яка відвідувала родичів у Санкт-Петербурзі, розповіла, що, коли вона виходила з магазину, прямо перед нею зупинилася міліцейська машина. З неї вийшли троє чоловіків, попросили пред’явити документи, силоміць посадили в машину і повезли в поліцейську дільницю. Їй пред’явили відеозапис акції протесту в посольстві і зажадали назвати інших членів групи, розкрити джерело її фінансування і розповісти про її погляди на війну.
«Це було дуже страшно. Як, чорт забирай, вони дізналися моє точне місце розташування?» — сказала Марина в інтерв’ю AP.
Мароховська, журналіст-розслідувач у Празі, отримала анонімні погрози, зокрема одну, яка вказувала на ретельне спостереження, в якій йшлося: «Ми знайдемо її скрізь, де вона вигулює свою хриплячу собаку».
Вона і Долініна розповіли AP, що стикалися з подібним спостереженням у Росії, зокрема після публікації розслідувань про корупцію в сім’ї Путіна, які отримали нагороди.
Долініна розповіла, що спочатку думала, що у неї «постійна параноя» після переїзду в Європу. Однак коли вона отримала анонімні погрози і за нею стали стежити на вулицях Праги, вона зрозуміла, що її побоювання були цілком обґрунтованими.
Жоден із журналістів не має конкретних доказів того, що їх переслідували російські спецслужби, але, за їхніми словами, особисті дані (інформація про рейси, номери паспортів і домашні адреси) і фізичне стеження, найімовірніше, було організовано державним суб’єктом.
«Я була дійсно шокована тим, що це відбувається в Європі», — сказала Долініна.
Однак це не привід йти, каже Мароховська. «Це привід продовжувати працювати».
