Країни Європейського союзу розмістили замовлення тільки на 60 000 артилерійських снарядів у рамках схеми ЄС, покликаної допомогти доставити 1 мільйон боєприпасів в Україну до весни наступного року, джерела Reuters.
Ця схема була центральним елементом ініціативи ЄС зі збільшення поставок життєво важливих 155-мм артилерійських снарядів в Україну, даючи змогу країнам розміщувати замовлення в промисловості через контракти, узгоджені Європейським оборонним агентством (EDA) блоку.
Ширша ініціатива, запущена в березні, пропонувала різні схеми, щоб протягом року доставити в Україну 1 мільйон снарядів і ракет для протистояння російському вторгненню.
За даними ЄС, у сукупності ці схеми дали змогу отримати близько 480 000 боєприпасів (менше половини з поставленої мети), а до її досягнення залишилося близько чотирьох місяців.
У проєкті декларації для саміту ЄС наступного тижня “наголошується на нагальній потребі прискорити постачання ракет і боєприпасів, зокрема, в рамках ініціативи з постачання одного мільйона артилерійських снарядів”.
Артилерійські снаряди є найважливішим елементом у війні на виснаження між українськими військами і російськими силами вторгнення, причому кожна сторона випускає тисячі снарядів щодня.
У вересні Європейське оборонне агентство повідомило, що сім країн замовили боєприпаси за новаторською схемою спільних закупівель. Литва, Данія і Люксембург заявили, що вони входять до числа цих семи країн. Джерела повідомили Reuters на умовах анонімності, що загальна сума становить лише 60 000 снарядів.
Іншим варіантом для членів ЄС було постачання з наявних запасів, що додало б близько 300 000 снарядів і ракет, кажуть у ЄС.
Інші боєприпаси були замовлені за схемою, яка дозволяє країнам ЄС приєднуватися до контрактів, підписаних однією “провідною країною”.
Міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус заявив минулого місяця, що ЄС не досягне мети в 1 мільйон одиниць, повторивши думку, висловлену в приватному порядку деякими дипломатами і чиновниками.
Однак глава зовнішньої політики ЄС Жозеп Боррель наполягає на тому, що мета все одно буде досягнута.
Боррель назвав план з відправки 1 мільйона снарядів на Україну протягом року “історичним”, коли він був узгоджений у березні. Ініціатива дозволяє країнам отримати часткову компенсацію за свої замовлення через керований ЄС фонд “Європейський фонд миру”.
Офіційні особи та лідери промисловості по-різному пояснюють, чому ЄС не може досягти поставленої мети. Одні стверджують, що багато урядів просто не підкріпили свої заяви про довгострокову підтримку України розміщенням замовлень у збройових компаніях. Інші наполягають на тому, що промисловості потрібен час для нарощування і відновлення виробництва таких артилерійських снарядів, які донедавна не вважалися пріоритетними для сучасної війни.
Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба заявив минулого тижня, що, на його думку, проблеми мають радше технічний, ніж політичний характер.
“Люди, які володіють спеціальними знаннями про те, як все працює (як працюють запчастини, як працюють ланцюжки поставок), вони повинні сісти і розібратися в цьому”, — сказав він.
Деякі чиновники також покладають провину за рішення обмежити спільні закупівлі на компанії з ЄС і Норвегії.
Європейське оборонне агентство, відповідаючи на запитання, чи може воно підтвердити цифру в 60 000 осіб, заявило, що не коментує цифри.
Дипломатична служба ЄС заявила, що тільки країни-члени можуть надавати детальну інформацію про замовлення. Але там підкреслили, що країни ЄС постачають снаряди за різними маршрутами, а не тільки в рамках спільних закупівель.
“Держави-члени продовжують постачати артилерійські боєприпаси в Україну, чи то через запаси, чи то через переспрямування наявних замовлень, чи то через нові закупівлі”, — повідомив прес-секретар Пітер Стано в електронному листі. “Мета постачання одного мільйона боєприпасів залишається політичним пріоритетом”.
