Китай. Першого жовтня, у річницю приходу до влади комуністичної партії, з космодрому Сичан був запущений супутник «Чан’е-2». Китайська преса повідомила про те, що починає здійснюватися «мрія про дослідження Місяця», а також що ця подія нерозривно пов’язана з «китайською мрією про відродження нації і щастя народу».
#img_left#На цей проект, за даними китайської влади, було витрачено 134 млн доларів США.
Однак незалежні китайські аналітики, вважають, що цей проект влади, як і багато чого з її політики, жодним чином не пов’язаний із щастям народу. Більше половини населення країни живе в бідності і людям в наразі потрібен не Місяць, а елементарні умови для життя – їжа і нормальне житло, – вважають вони.
Відомий китайський Інтернет-коментатор з провінції Гуансі Цзин Чу поділився своєю думкою про запуск супутника «Чан’е-2» з кореспондентом The Epoch Times.
Цзін не вважає, що дослідження Місяця є мрією китайського народу, як це підносить влада: «Всі ці супутники, які запускає компартія, не мають абсолютно жодного відношення до китайського народу. Це можна порівняти з тим, як під час голодомору влада створювала ядерну зброю, на що витрачалися величезні кошти. У 1960 і 1961 роках, коли від голоду в КНР загинуло більше 40 млн. людей, влада експортувала 4,2 млн. тонн зернових. Це робилося в обмін на ядерні технології й устаткування для виробництва ядерної зброї. Це не щастя китайського народу, а навпаки ганьба і лихо».
На його думку, запускаючи супутники, китайська влада просто має намір показати світу свої надможливості, наприклад, що вони можуть відправити ядерну боєголовку в будь-яку точку планети.
Інший китайський аналітик Лі Бося вважає, що рівень розвитку космонавтики, як і наявність ядерної зброї не можуть відображати міць держави і ступінь цивілізованості суспільства, як про це пише пропаганда компартії.
«Розвиток космічної індустрії, так само як і наявність ядерної зброї, не відображають міць держави. Потужність і розвиненість країни віддзеркалюють не військові сили і тим більше не космонавтика, як твердить комуністична пропаганда, а рівень життя людей, та чи відчувають люди себе в безпеці, чи добре їм живеться, чи є в країні відкритість, свобода і т.д. В іншому випадку Північна Корея з полупервісним рівнем життя, але з ядерною зброєю, теж може вважатися потужною і розвиненою державою?», – Говорить Лі.
