Трави та спеції використовувалися давніми культурами для лікування тіла, розуму і духу. Близько 80% людей у всьому світі досі використовують традиційну чи давню медицину, а понад 80% фармацевтичних препаратів отримано чи розроблено з натуральних продуктів, включаючи рослини. У цій серії статей ми вивчимо цілющу силу трав та спецій та дізнаємося, як внести ці давні засоби до нашого щоденного раціону.
Кульбаби протягом тисячоліть вживалися не тільки в їжу, але і як ліки. Хоча багато домовласників та садівників вважають кульбабу небажаним “бур’янцем”, цю багаторічну траву колись поважали за безліч можливих застосувань: її квіти використовуються для приготування вина, листя – для їжі, а коріння – для лікарських засобів.
Батьківщиною кульбаб вважається Азія і Європа, а найдавніша згадка про застосування кульбаб зафіксована в медицині періода династії Тан. У 10 столітті арабські лікарі відзначали їх використання як тонізувальний, проносний і сечогінний засіб. Аналогічним чином, у традиційній китайській медицині кульбаби тисячоліттями використовувалися для лікування проблем із травленням та печінкою, запалення очей, абсцесів, інфекцій верхніх дихальних шляхів, таких як бронхіт та пневмонія, а також як сечогінний засіб.
Кульбаби часто вирощували в домашніх садах разом з овочами. Їх використовували для лікування численних захворювань, таких як облисіння, зубного болю, депресії, млявості, слабкості та лихоманки. Чаї та тоніки з коріння кульбаби використовувалися для виведення токсинів з печінки та кровоносної системи, для полегшення травлення та усунення запорів, а також для зменшення запалення в організмі.
Сучасна наука наздоганяє давню мудрість
Хоча цілюща сила кульбаб використовувалася у стародавніх культурах протягом тисячоліть, сучасна медицина не поспішає визнавати їхні переваги. Однак уявлення про кульбаби змінюються, оскільки вчені почали підтверджувати мудрість давніх за допомогою досліджень, які демонструють численні цілющі властивості рослин. Дослідники підтвердили, що кульбаби мають безліч цілющих властивостей.
Вони борються із раком. Дослідження, опубліковане в журналі Pancreas у 2012 році, показало, що екстракт кореня кульбаби викликає “апоптоз та аутофагію в людських клітинах раку підшлункової залози без значного впливу на не ракові клітини”.
Іншими словами, корінь кульбаби цілеспрямовано вбивав ракові клітини, залишаючи здорові клітини у спокої, що контрастує із сучасними методами лікування раку, такими як променева або хіміотерапія, які не є селективними – вони впливають як на ракові, так і на здорові клітини, що призводить до небажаних побічних ефектів.
Протираковий потенціал екстракту кореня кульбаби та його нетоксична дія були продемонстровані й при інших видах онкології, таких як дитячий рак, колоректальний рак, лейкемія та хіміорезистентна меланома.
Рослини захищають від хронічних захворювань. За даними Центру контролю та профілактики захворювань, кульбаби були визнані “потужним харчовим продуктом”, оскільки вони “тісно пов’язані зі зниженням ризику хронічних захворювань”. Кульбаби містять численні антиоксидантні та протизапальні сполуки, які відіграють важливу роль у захисті організму від хронічних захворювань.
Вони балансують мікробіом і можуть допомогти створити його та збалансувати. До 45% кореня кульбаби складається з розчинного волокна, відомого як інулін. Інулін – це складний вуглевод, який підтримує ріст корисних бактерій у шлунково-кишковому тракті та допомагає відновити баланс мікробіоми.
Кульбаби були визнані можливим “природним засобом проти ожиріння”. Згідно з дослідженням, опублікованим у 2021 році в журналі Evidence-Based Complementary and Alternative Medicine, вони сприяють зниженню маси тіла, рівня тригліцеридів та холестерину у мишей шляхом регулювання жирового обміну. Вчені дійшли висновку, що кульбаби можуть бути потенційним засобом у “профілактиці та лікуванні ожиріння”.
Кульбаби, особливо їх коріння, підтримують здатність печінки виводити небажані токсини, такі як пестициди, за допомогою різних механізмів, таких як зниження запалення печінки, посилення антиоксидантної та протизапальної активності та посилення ефекту ліпогенезу, згідно з науковим оглядом.
Вони також допомагають при урологічних захворюваннях. Дослідження, опубліковане у 2009 році в журналі Journal of Alternative and Complementary Medicine, показало, що кульбаби є ефективним сечогінним засобом у людей і що вони можуть бути корисними для зниження кров’яного тиску. Кульбаби також можуть бути ефективним засобом проти каменів у нирках. Дослідження в журналі Renal Failure показало, що кульбаби зменшують кількість та розмір кристалів оксалату кальцію in vitro (у чашці Петрі або поза організмом).
Кульбаби ефективні при діабеті. Вони можуть підвищити чутливість до інсуліну, уповільнюючи надходження цукру з кишківника у кров завдяки наявності інуліну, розчинного волокна, про яке йшлося раніше. В огляді 2016 року йдеться, що кульбаби допомагають контролювати рівень цукру в крові, стимулюючи підшлункову залозу до вироблення інсуліну.
Вони полегшують проблеми зі шлунково-кишковим трактом. У дослідженні, опублікованому в 1981 році, 24 пацієнти з колітом, запальним захворюванням кишківника лікувалися кульбабами у поєднанні з іншими травами. До 15-го дня лікування симптоми зникли приблизно у 96% пацієнтів, включаючи зникнення болю в товстому кишківнику, а також діареї, судом та запорів.
Вони захищають печінку від побічних ефектів. Ацетамінофен, безрецептурні ліки проти болю, які зазвичай містяться в Тайленолі та Адвілі, відомі тим, що викликають пошкодження печінки. Проте дослідження, опубліковане у 2021 році в китайському журналі інтегративної медицини, показало, що вживання екстракту кульбаби перед вживанням ацетамінофену захищає печінку від пошкоджень.
Дивовижна їжа
Кульбаба – це лікарська рослина, яку моя сім’я вживає цілком, включаючи квіти, листя (зелень) та коріння. Ми з дітьми збираємо кульбаби у себе на подвір’ї: Це одне з наших улюблених занять. У той час як багато людей обприскують газон хімікатами, щоб знищити «бур’яни», ми дуємо на кульки кульбаб, щоб навмисне розкидати насіння на нашому газоні – це безкоштовна їжа та ліки!
Якщо ви збираєте квіти, переконайтеся, що газон не обприскується пестицидами чи гербіцидами. Якщо не хочете збирати кульбаби, їх можна купити в деяких продуктових магазинах, магазинах здорового харчування, фермерських ринках і місцевих фермах.
Запобіжні заходи та можливі взаємодії
У людей, які страждають на алергію на амброзію і споріднені рослини (такі як маргаритки, хризантеми, нігтики, деревій та ромашка) або йод, також може бути алергія на кульбаби. Людям, які страждають на печію, виразку шлунка, камінням у нирках або захворюваннями нирок, жовчним камінням або непрохідністю жовчних проток, не слід вживати кульбаби. Вагітним та мамам, що годують перед вживанням кульбаб слід проконсультуватися зі своїм лікарем. Вони можуть перешкоджати дії ліків, що метаболізуються в печінці, а також інших ліків, таких як хінолонові антибіотики, препарати для розрідження крові, діуретики, літій, антациди, седативні засоби, ліки для серця та артеріального тиску, а також ліки, що регулюють рівень цукру в крові.
Додайте кульбаби у страви
Додайте зелень кульбаби у салат. Якщо гіркий смак непривабливий, вибирайте молоду зелень кульбаби, яка менш гірка, ніж стара. Якщо листя все одно занадто гірке, компенсуйте їх смак, додавши в салат солодощі у вигляді цитрусових, наприклад, апельсинів у поєднанні з авокадо або цитрусовим вінегретом. Якщо ви все ще не можете терпіти гіркий смак, спробуйте бланшувати листя, прокип’ятивши їх у підсоленій воді від 30 секунд до двох хвилин. Швидко злийте воду та перекладіть їх у крижану воду.
Додайте листя в бутерброд разом із салатом. Приготуйте молоду зелень на пару, потім збризкайте її оливковою олією, а також додайте сіль, часник, лимонну цедру та перець.
Тушіть листочки в яловичому або курячому бульйоні разом з цибулею-пореєм і подавайте як гарнір.
Обсмажте зелень із цибулею та часником в оливковій олії. Їжте її як гарнір або додайте в омлет.
Додати листя кульбаби в рагу або суп. Це особливо добре поєднується із супами зі шпинату або капусти.
Прикрашайте салати та десерти пелюстками кульбаби. Молоді пелюстки мають смак, що нагадує мед, а зрілі квіти – гіркі. Їжте їх свіжими або висушіть, розклавши на сонці.
Чай із кульбаб
У чаї використовується приблизно дві чайні ложки кореня кульбаби на чашку води.
Вирвіть якнайбільше коріння і промийте його, бажано у фільтрованій воді. Дрібно наріжте і додайте в киплячу воду, після чого кип’ятіть із накритою кришкою протягом трьох хвилин. Потім зніміть з вогню та кип’ятіть ще 15 хвилин. Процідіть, щоб видалити тверде коріння, і випийте рідину. Для зменшення гіркоти, додайте трохи меду.
Щоб зберегти зайве коріння для подальшого використання, висушіть подрібнене коріння.
Розкладіть їх на листі для печива і запікайте в теплій духовці протягом трьох-чотирьох годин, періодично помішуючи. Коли коріння кульбаби підрум’яниться і висохне, дайте їм охолонути. Зберігайте сировину у герметичному скляному контейнері.
Заміна кави з коріння кульбаби
Висушіть коріння, обсмаживши їх у духовці, розкришіть у дрібний порошок за допомогою кухонного комбайна, а потім використовуйте його для приготування кави з кульбаб так само як ви використовуєте кавову гущу для приготування кави. Додайте спеції, такі як кардамон або кориця, для теплого, пряного смаку.
Екстракт кореня кульбаби
Приготуйте екстракт кореня кульбаби – це потужний настій, у якому співвідношення рослинних інгредієнтів вище, ніж у традиційному чаї чи настої.
Викопайте свіже коріння кульбаби у себе у дворі. Видаліть з коріння зелень і промийте їх (у якості альтернативи можна використовувати всю рослину – корінь, стебло, листя та квіти). Дрібно наріжте або подрібніть чисте коріння, щоб випустити сік і оголити поверхню.
Заповніть чисту скляну банку свіжим корінням на 1/3 – 1/2. Налийте спирт (наприклад, горілку) або яблучний оцет до верху банки, намагаючись повністю покрити коріння. Закрийте банку і поставте її в холодну темну шафу на 4-6 тижнів, щотижня струшуйте банку кілька разів і перевіряйте рівень рідини. Якщо рідина випарувалася, а трава не повністю занурена у воду, долийте в банку ще рідини, щоб запобігти росту цвілі або бактерій.
Через чотири-шість тижнів процідіть рідину за допомогою марлі; віджимайте і скручуйте марлю, доки не збереться вся рідина. Зберігайте рідкий екстракт у герметичній скляній ємності темного кольору у прохолодному темному місці.
Примітка: Спиртові настойки можуть зберігатися кілька років, не псуючись, у той час як оцтова настойка має більш короткий термін зберігання – не більше одного року. Крім того, оцтові настойки зазвичай менш ефективні, ніж спиртові.
Апельсиново-м’ятна заправка для салату
Гіркий смак кульбаб відлякує мене, тому я використовую цитрусову заправку для салату, яка маскує цю гіркоту. З цією заправкою навіть мої діти із задоволенням їдять зелень кульбаб! Будь ласка, не пробуйте цей рецепт, якщо у вас є алергія або чутливість до будь-якого з інгредієнтів.
Інгредієнти (на 1 чашку):
- 8 столових ложок свіжого апельсинового соку;
- 1/4 чайної ложки апельсинової цедри;
- 4 чайні ложки дижонської гірчиці;
- 4 столові ложки яблучного чи кокосового оцту;
- 4 столові ложки меду;
- 8 столових ложок оливкової олії екстра вірджин;
- 20 листочків свіжої м’яти, дрібно нарізаної.
Спосіб приготування:
Додайте всі інгредієнти у скляну банку, закрийте кришкою та струсіть для з’єднання всіх компонентів. Щедро нанесіть на салат.
Ця заправка добре поєднується із зеленню (кульбаба, шпинат або рукола), фруктами (груші або полуниця), горіхами (волоські горіхи або мигдаль) та сиром.
Урізноманітнюйте свій раціон, додавши зелень, щоб підвищити щільність поживних речовин.
За матеріалами The Epoch Times USA
