Норвезькі вчені з’ясували, що спілкування з лікарем насправді полегшує стан у пацієнтів з хронічними болями: цьому сприяє копіювання виразу обличчя і схожа активність відділів мозку, що відповідають за роботу емпатії і відчуття свого власного стану, пишуть вчені в . Щоб з’ясувати це, вчені провели дослідження з двома МРТ-сканерами: в них попарно клали пацієнтів, які проходили больову стимуляцію, і лікарів, які спостерігали за їх подальшим лікуванням за допомогою електроакупунктури.
Результат лікування пацієнта багато в чому залежить від того, наскільки він задоволений наданими послугами. У цьому, своєю чергою, не останню роль відіграє лікар: його зовнішній вигляд, формат спілкування з пацієнтом і загальна доброзичливість і готовність допомогти. Так, більшість пацієнтів воліють лікаря в формальному одягу (сорочці і класичних штанах) і білому халаті, задоволені лікуванням пацієнти рідше за додатковою допомогою, а доброзичливе спілкування фахівця з пацієнтом навіть може посилити 9 плацебо.
Про активність мозку, яка визначає спілкування пацієнта з лікарем і його вплив на лікування — відомо не так багато: багато в чому тому, що всі дослідження зазвичай проводяться на окремих учасниках і рідко дивляться на взаємодію в парі. Ден-Мікаель Еллінгсен (Dan-Mikael Ellingsen) з Університету Осло і його колеги вирішили це виправити за допомогою парного фМРТ-сканування: пацієнти і лікарі в їх дослідженні проходили експеримент одночасно.
Всього в дослідженні взяли участь 23 пацієнтки з хронічними м’язово-скелетними болями (фібро міалгією) і 22 лікарі з акупунктури (попри те, що акупунктура вважається нетрадиційним методом медицини, її використовують в терапії хронічних болів в разі, коли інші методи не допомагають, а дослідження показують, що вона насправді може бути ефективна). Учасників розбили на пари лікар-пацієнт і кожну пару поклали у два окремих сканера в різних кімнатах.
Перед скануванням кожна пара встигла взяти участь у невеличкій консультації: пацієнт розповів лікарю про свої болі, а лікар — про метод лікування. У контрольному дослідженні консультації не було: лікар і пацієнт встигли тільки познайомитися один з одним. Потім пацієнтам на ікру надягали браслет, що стискається для больової стимуляції, а трохи вище, над коліном, — пластину з голками для електричної акупунктури. Під час сканування браслет стискувався, а за цим, в залежності від умови, слідувала або електрична акупунктура, або нічого (про умови учасники знали заздалегідь).
Під час самого експерименту (больової стимуляції) учасники в парах бачили один одного: відеозаписи виразів їхніх облич разом з активністю, отриманої за допомогою фМРТ. Після кожної стимуляції (всього експеримент в різних умовах повторювали 12 разів) пацієнтам необхідно було оцінити свою фізичну біль і психологічний дискомфорт, а лікарям — відзначити, наскільки, на їхню думку, некомфортно пацієнтам.
Як і очікувалося, пацієнти менше скаржилися на біль і психологічний дискомфорт у разі, коли за больовою стимуляцією слідувала електрична акупунктура — і схожі оцінки давали лікарі. Проаналізувавши відеозаписи облич учасників під час експерименту, вчені помітили, що лікарі копіюють вирази облич пацієнтів.
Крім того, виявилося, що копіювання виразу обличчя сприятливо впливає на самопочуття пацієнта: чим більше вирази облич між лікарем і пацієнтом були схожі, тим менший біль і дискомфорт відчував пацієнт. Що стосується активності мозку, вчені виявили схожі патерни активності у відділах, що відповідають за копіювання, емпатію і теорію свідомості, включаючи кілька відділів префронтальної кори і верхню скроневу борозну і скронево-тім’яний вузол. В останньому відділі також спостерігалася схожа між пацієнтом і лікарем активація під час очікування больового стимулу.
При цьому найкраще синхронізація активності мозку пацієнта і лікаря спостерігалася в тому випадку, якщо до цього вони встигли поспілкуватися: крім того, після попередньої консультації лікарі краще копіювали вирази облич пацієнтів, а ті відчували менший біль.
Вченим, таким чином, вдалося показати, що больові і психологічні відчуття пацієнта насправді залежать від поведінки лікаря: при попередній консультації між ними налагоджується зв’язок, який після дозволяє мозку і того й іншого працювати схожим чином, з чим, своєю чергою, пов’язано копіювання виразу обличчя. Це все і допомагає пацієнтам полегшити власну біль і відчути себе комфортніше.
