Якщо ви американець не старше 45 років і ніколи не жили в Південній Флориді або не знайомі з кимось, хто там жив, вірогідність того, що ваша нога ніколи не ступала на Кубу, принаймні, легально, дуже велика. Все може змінитися, якщо Фідель Кастро, що був лідером Куби впродовж 48 років, з його здоров’ям, яке погіршується, одного разу випустить останнє зітхання. Хоча Фідель через проблеми зі здоров’ям минулого літа офіційно поступився владою своєму братові Раулю, поки важко сказати, яке майбутнє чекає на керований комуністами острів, коли одного разу тінь Кастро перестане нависати над ним.
#img_left#Не чекаючи цієї події, в Майамі, місці проживання численних кубинських емігрантів, вже заплановані офіційні святкування в «Orange Bowl», як тільки Кастро помре. І для цього є привід. Кастро перебував при владі протягом майже 50 років, позбавивши свій народ можливості ставити під сумнів його правління, покидати межі Куби і навіть користуватися Інтернетом.
За Кубою числитися чималий список порушень прав людини, притому, що в кубинській конституції сказано: «Громадяни мають праву на свободу слова і преси», але, звичайно ж, «тільки керуючись цілями соціалістичного суспільства». Кожен член будь-якої політичної, правозахисної або профспілкової групи (фактично будь-якої групи, яка не призначена Комуністичною партією) знаходиться під спостереженням, зазнає переслідування або арештів. Вся власність, що належала церкві, експропрійована в 1961 році, а за підпис петиції проти абортів ви легко можете опинитися за гратами.
Кубинський туристичний гід (що вважає за краще себе називати тільки на ім’я) Рафаель, говорить: «Життя важке. Ми заробляємо від 12 до 24 доларів на місяць. У моїй сім’ї 19 доларів йде на їжу. Ніяких ресторанів, тільки боби, рис, хліб і трохи м’яса. Деякі з нас, хто може отримувати чайові, можуть заробляти більше. Але лише дуже небагато з нас, в реальності тільки повії, вірите ви цьому чи ні, можуть заробляти як американці, канадці або британці, роблячи це за день або півдня…».
Не забувайте, Куба розташована всього лише в 100 милях від Флориди. Чому не створити там пляжні курорти і не нагодувати свій народ? Це один з недоліків Кастро, один з недоліків комунізму.
США-Куба
Відносини між Кубою і США мають довгу та гірку історію, що сягає корінням в 50-і роки, коли американський президент Дуйат Д. Ейзенхауер відмовився зустрітися з молодим юристом-революціонером Фіделем Кастро. США і решта всього вільного світу не прийняли комуністичну революцію Кастро, що відбулася у 1959 році.
З тих пір було списано багато сторінок в історії кубино-американських відносин, включаючи вторгнення в затоку, під час якої американські військові і навчені кубинські емігранти зробили невдалу спробу скинення Кастро в 1961 році і кінчаючи 24 лютого 1996 року, коли кубинські військові збили два цивільні американські літаки, що знаходилися в міжнародному повітряному просторі, вбивши чотирьох американців.
Американський уряд продовжує вимагати від Кастро дотримання свободи і прав людини на Кубі, тоді як Кастро і його комуністичний уряд вимагає, щоб США зняли своє задушливе ембарго. І в цей же час багато кубинців, включаючи дітей (не забудемо про Еліане Гонсалезе*), намагаються втекти з країни, де комунізм не вдався. Ще декілька слів про Рафаеле, насправді досить патріотичного кубинця, що звинувачує президента Буша у всіх кубинських проблемах: «Кубинці люблять американців. Ми вважаємо вас своїми братами. Але ми НЕНАВИДИМО Буша. Він – чудовисько. Ми чекаємо того моменту, коли американський народ вибере собі кращого лідера, який зможе поліпшити відносини між нашими країнами». А зараз питання: скільки американських президентів пережив Кастро? Насправді десять – і як і раніше ніяких змін. А хто ускладнив кубино-американські відносини останній раз? Насправді не Буш, а Білл Клінтон, коли посилив санкції проти Куби після того, як у 1996 році був збитий американський літак.
Зараз, очевидно, у відносинах між Кубою і США починається новий розділ. Хоча багато американців, ймовірно, дивуються, чому ми не знімаємо ембарго на торгівлю і поїздки на Кубу, коли туди можна вільно потрапити з Канади або Мексики. Думаю, наступні розділи цієї історії дадуть відповідь на це питання. Ілюстрацією цьому стане щось подібне до нового пляжу з прекрасним кубинським сонцем і коментарем ніби «героїчна перемога людського духу над неспроможними ідеями комунізму і його потворної практики».
* Еліан Гонсалес (1993 ) – кубинський хлопчик, що здобув популярність в результаті судового скандалу в США. У листопаді 1999 року його мати і ще 10 чоловік потонули при спробі втекти з Куби в США, тоді як Еліан і ще троє людей змогли досягти побережжя Флоріди. Після довгих судових розглядів у 2000 році його повернули батькові, що проживає на Кубі (прим. пер.).
