Деякі люди вважають, що комуністична ідеологія насправді є доброю, просто люди неправильно її використали на практиці. Та чи дійсно це так?
#img_right#Комуністична ідеологія пропагує соціальну рівність. Мається на увазі, що кожен віддає, скільки може (працює на користь інших, як може), а отримує стільки, скільки йому потрібно. Але як цього можна досягти, коли всі люди за своєю природою певною мірою ледачкуваті і хочуть отримати щось по «акції», тобто задарма? Ніхто не буде докладати зусиль, якщо і без цих зусиль можна отримати те, що потрібно.
У цьому, на мою думку, і полягає утопічність комуністичної теорії. Навіть якщо деякі люди і розуміють, що треба працювати, а не тільки отримувати задоволення від життя, вони не в змозі це подолати — не можуть докласти необхідних зусиль, якщо їх не примусити. Дехто взагалі не хоче працювати і вважає, що може мати гроші просто так. І таких людей вистачає.
Абсолютно неможливо досягти рівності для всіх. Інакше це порушить закон збереження енергії. Нічого просто так не виникає і нікуди не зникає. Щоб комусь дати щось, треба у когось це щось відібрати.
Теоретично, можна припустити існування такого ідеального суспільства, де майже всі ідеальні, і більшість людей намагається віддавати себе суспільству і обмежувати свої потреби. Вочевидь це може бути тільки за умов існування високих моральних принципів.
Як виховати у людей високі моральні принципи, щоб побудувати таке ідеалістичне суспільство, і чи можливо це взагалі? У Радянському Союзі для цього формально існував кодекс комуніста, якого ніхто фактично не дотримувалися. Простим людям просто промивали мізки, і вони жили в омані світлого майбутнього, вважали, що живуть у найкращій країні.
На моїй пам’яті до Комуністичної партії Радянського Союзу вступали, щоб отримати привілеї, побудувати кар’єру отримати високі державні пости, а не для того, щоб віддавати більше іншим. Тобто фактично високих моральних принципів у соціалістичному суспільстві не існувало. І для підтримки стабільності використовувалися механізми промивання мізків, метод боротьби і страх.
Створювали ілюзію боротьби за мир у всьому світі, коли на підгрудді патріотизму та націоналізму створювали уявного ворога, з яким потрібно боротися. Це, наприклад, світовий імперіалізм, що хоче знищити світле майбутнє всіх людей, кулаки, що розкрадають громадську власність, шпигуни і провокатори, яким приписували всі невдачі державного керівництва. Тих, на кого це не діяло, переслідували і репресували, публічно засуджували, щоб вселяти іншим людям страх. Такий механізм працює у тварин, які керуються у своєму житті інстинктами, найпотужніший з яких — це страх втратити життя.
Зазвичай у всі часи для підтримки моралі і стабільності у людському суспільстві існувала релігія, віра у бога (у різних країнах вірили у різних богів). Але комунізм дотримується матеріалістичної теорії атеїзму. Там стверджується, що бога не існує, а існує тільки те, що ми бачимо своїми очима.
У релігії люди вірять у бога і вважають, що за скоєння поганих вчинків людина накопичує гріхи, за які рано чи пізно потрібно буде розплатитися — пережити страждання. Це стримує людей від поганих вчинків. Водночас у релігії стверджується, що коли людина робить іншим добро, переносить страждання, то може потрапити до раю і жити у блаженстві вже без страждань. Це стимулює людей до хороших вчинків. Це фактично і забезпечує стабільність суспільства.
У комуністичній філософії за основу було взято теорію Дарвіна про еволюцію для того, щоб спростувати релігійні теорії про душу і те, що бог створив людину, гріхи тощо. Згідно з цією теорією, людина еволюціонувала від мавпи. Це знімає те релігійне обмеження для людей про погані вчинки, за які згідно з матеріалістичною теорією не потрібно розплачуватись.
У релігії говориться, що вбивство людини — це найтяжчий гріх. Тепер, якщо людина — це вже істота, яка не відрізняється від тварини, то вбити людину за матеріалістичною теорією — це вже не проблема. Саме за таких думок теорії за комуністичного ладу було вбито багато людей. Це робилося і виправдовувалося тим, щоб забезпечити стабільність у країні.
Забрати у одних і віддати іншим — сильніші забирали у слабких. Так фактично працює комуністична влада — у одних забирають, а віддають іншим. Ці інші, сильніші — це саме владні комуністи. Така практична реалізація комуністичної ідеалізованої теорії про рівність у реальному житті. Підтвердження цьому — досвід країн, де при владі перебуває комуністична партія.
Успадкувавши ці принципи, колишній президент України тримався за свою владу і давай накази розганяти невдоволених владою мирних демонстрантів. Зараз у Росії аналогічна ситуація. У Китаї простих селян у наш час виселяють з їхніх осель, щоб партійні чиновники мали змогу побудувати собі на тому місці якесь підприємство або маєток. За радянських часів таких прикладів існувало багато — це і привілейовані санаторії, лікарні, кращі умови життя суто для комуністичних керівників. Простим людям, які хоч і мали гроші, зазвичай — непотріб — машина «Запорожець», наприклад. Існувало поняття товарного дефіциту — якісні товари не можна було купити, навіть маючи гроші.
Інша комуністична теорія — це теорія класової боротьби, яку запозичили з теорії Дарвіна. За цією теорією, рушійна сила еволюції — це боротьба між різними видами тварин. Це коли сильний вбиває слабшого. Наприклад — хижий вовк з’їдає зайця. Виживає сильніший, спритніший, потім розмножується і відтворює кращих у своєму виді.
У комуністичній теорії цей принцип застосували для обґрунтування класової боротьби людей різних прошарків, вважаючи таку боротьбу необхідною передумовою і рушійною силою для розвитку суспільства, виправдовуючи численні вбивства. Так більшовики разом з пролетаріатом (агресивні, по суті, бандити, люди з найнижчих прошарків суспільства) у 1917 році пришли до влади. Вони забрали все, що могли у багатих, яких найчастіше просто вбивали, і начебто віддали це бідним. Потім згодом забрали і у бідних — отака схиблена соціальна справедливість.
В Україні це було, коли більшовики, комуністи і пролетаріат, розкулачили заможних селян, яких вбивали або виселяли до Сибіру, а потім, щоб придушити невдоволення українського народу, створили штучний голодомор у 32—33 рр. Тоді від голоду померло, за деякими оцінками до 10 млн людей. Прикладів дуже багато. Це і культурна революція у Китаї. Політичні репресії за часів радянського союзу. Нарешті це переслідування послідовників Фалунь Дафа у комуністичному Китаї, яке і досі триває.
Це тільки невеличка частина інформації про комунізм. Кожен сам може зробити висновки, у чому сутність комуністичної ідеології.
Читайте також:
Привиди комунізму та Україна
Комунізм — що це в дійсності? (книга «Дев’ять коментарів про комуністичну партію»)
