Чудеса проявлялися в надзвичайно точно поставлених діагнозах і лікуванні хвороб.
Відповідно до книги Історичного Літопису, Цань Гун під час панування Імператора Веня з Династії Хань (202 до н.е. – 220 н.е.) вважався чудотворцем.
Тоді жив чоловік, що страждав від головного болю. Цань Гун, перевіривши його пульс, вирішив, що хвороба дуже серйозна і людина безнадійна.
Він сказав брату пацієнта: "Хвороба вашого брата незабаром досягне кишечнику і шлунка, його тіло розпухне через п’ять днів, він буде рвати гноєм і вмре через вісім днів". Усе точно так і сталося.
Чжан Чжунцзин з Династії Хань теж був блискучим лікарем-чудотворцем. Одного разу він поставив діагноз Уань, якому було тільки сімнадцять років.
Після обстеження він сказав тому: "Ви страждаєте внутрішньою хворобою і повинні вживати п’ятикамінний суп, інакше ваші брови випадуть, коли вам виповниться 30 років".
Уань не повірив йому і не став приймати ліки. І дійсно, його брови випали у віці 30 років.
Лікар-чудотворець Хуа Tуо був ще більш відомий у народі. З ним пов’язано багато історій, ось одна з них:
Один пацієнт страждав на запаморочення і не міг вилікуватися протягом тривалого часу. Хуа Туо попросив його зняти одяг, повісив його догори ногами і, використовуючи вологу тканину, витер усе його тіло.
Його пульс тоді показував п’ять кольорів. Хуа Туо розрізав те місце, де прощупують пульс, ножем і пустив його пятиколірну кров, потім він приклав пластир до порізу. Запаморочення пацієнта зникло відразу. Цей дивний вид лікування був справжнім витвором мистецтва.
У чому ж полягає таємниця лікарів, котрі могли робити такі чудеса? Це, головним чином, залежало від їх витончених медичних навичок, які були результатом тривалої практики.
Ми не можемо виключити факт, що ці лікарі мали якісь особливі таланти, навіть певні надприродні здібності. Наприклад, узяти хоча б "діагноз спостереження" у китайській медицині. Звичайні лікарі використовують цей діагноз тільки для спостереження за зміною кольору шкіри, розмірів зіниці, товщини нальоту на язиці, у той час як для лікарів-чудотворців це було свого роду прихованою формою зв’язку, через яку предмет і об’єкт досягають божественної взаємодії.
Потрібно також відзначити, що Чжан Чжунцзин і Хуа Туо регулярно практикували Цигун, який міг розвинути їхні надприродні здібності.
Вони також відзначалися високою мораллю і надзвичайною майстерністю, і це, разом з їхнім старанним навчанням й оригінальним мисленням, привело до того, що вони, врешті-решт, стали лікарями-чудотворцями свого часу.
Чудеса проявлялися в надзвичайно точно поставлених діагнозах і лікуванні хвороб.
Відповідно до книги Історичного Літопису, Цань Гун під час панування Імператора Веня з Династії Хань (202 до н.е. – 220 н.е.) вважався чудотворцем.
Тоді жив чоловік, що страждав від головного болю. Цань Гун, перевіривши його пульс, вирішив, що хвороба дуже серйозна і людина безнадійна.
Він сказав брату пацієнта: "Хвороба вашого брата незабаром досягне кишечнику і шлунка, його тіло розпухне через п’ять днів, він буде рвати гноєм і вмре через вісім днів". Усе точно так і сталося.
Чжан Чжунцзин з Династії Хань теж був блискучим лікарем-чудотворцем. Одного разу він поставив діагноз Уань, якому було тільки сімнадцять років.
Після обстеження він сказав тому: "Ви страждаєте внутрішньою хворобою і повинні вживати п’ятикамінний суп, інакше ваші брови випадуть, коли вам виповниться 30 років".
Уань не повірив йому і не став приймати ліки. І дійсно, його брови випали у віці 30 років.
Лікар-чудотворець Хуа Tуо був ще більш відомий у народі. З ним пов’язано багато історій, ось одна з них:
Один пацієнт страждав на запаморочення і не міг вилікуватися протягом тривалого часу. Хуа Туо попросив його зняти одяг, повісив його догори ногами і, використовуючи вологу тканину, витер усе його тіло.
Його пульс тоді показував п’ять кольорів. Хуа Туо розрізав те місце, де прощупують пульс, ножем і пустив його пятиколірну кров, потім він приклав пластир до порізу. Запаморочення пацієнта зникло відразу. Цей дивний вид лікування був справжнім витвором мистецтва.
У чому ж полягає таємниця лікарів, котрі могли робити такі чудеса? Це, головним чином, залежало від їх витончених медичних навичок, які були результатом тривалої практики.
Ми не можемо виключити факт, що ці лікарі мали якісь особливі таланти, навіть певні надприродні здібності. Наприклад, узяти хоча б "діагноз спостереження" у китайській медицині. Звичайні лікарі використовують цей діагноз тільки для спостереження за зміною кольору шкіри, розмірів зіниці, товщини нальоту на язиці, у той час як для лікарів-чудотворців це було свого роду прихованою формою зв’язку, через яку предмет і об’єкт досягають божественної взаємодії.
Потрібно також відзначити, що Чжан Чжунцзин і Хуа Туо регулярно практикували Цигун, який міг розвинути їхні надприродні здібності.
Вони також відзначалися високою мораллю і надзвичайною майстерністю, і це, разом з їхнім старанним навчанням й оригінальним мисленням, привело до того, що вони, врешті-решт, стали лікарями-чудотворцями свого часу.
За минулі два десятиріччя дослідження в галузі соціології свідчать про те, що соціальна і біологічна поведінка впливає на смертність людини. Також вчені висунули гіпотезу про те, що уявлення людей про добро та зло прямо впливають на тривалість життя.
#img_left#Цей висновок був зроблений на основі дослідженнь, які проводилися в період з 1976 по 1994 роки під керівництвом Л.Ф. Беркмана та С. Леонарда Сіма. Ці дослідження були підтримані Єльською медичною школою, Університетом Гігієни ім. Дж. Хопкінса, Національним інститутом ментального здоров’я та Національним центром досліджень медичних послуг. Дані по населенню, які були використані в дослідженнях, були зібрані в 1965 році Каліфорнійським державним департаментом охорони здоров’я. З 8023 анкетних опитувань було повернуто 6928. Досліджувався вплив на смертність наступних чинників: сімейного стану, відносин з родичами і близькими друзями, релігійних переконань, участь в офіційних і неофіційних асоціаціях. Отримані дані показали, що тривалість життя нетовариських і асоціальних людей з ексцентричною поведінкою менша, ніж у людей з тісними соціальними зв’язками в суспільстві. Релігійність була важливим моментом, але найбільш значними чинниками, які впливають на смертність, опинилися вдалий шлюб і хороші відносини з родичами та друзями.
Скорочена назва цієї дослідницької програми така: «Як соціальні відносини впливають на тривалість життя». Результати досліджень підтвердили, що здорові соціальні відносини дають позитивний ефект на тривалість людського життя. Безумовно, що люди, які допомагають іншим, легко сходяться з іншими і ведуть гармонійне життя – живуть довше, ніж ті, хто відрізняються протилежною поведінкою. Цікавий факт, що у чоловіків, які не мали тісних зв’язків у суспільстві, життя скорочувалося більше, ніж у жінок. Вражає те, що злі, егоїстичні люди, які використовують інших у власних інтересах, вмирали в молодшому віці, ніж особи зі здоровою соціальною поведінкою. Дані також показали, що дохід і фізична активність не робили істотного впливу на тривалість життя.
Дослідження продемонстрували, що найбільше впливає на тривалість життя одруження. Університет штату Мічіган проводив дослідження серед 165 людей віком 55 років і старше, які були шпиталізовані для лікування хронічних хвороб. Отримані дані показали, що ті, хто був одружений або жив з членами сім’ї, мали краще здоров’я і потребували менш серйозного лікування, ніж ті, хто жив самотньо.
Мічіганський і Гарвардський Університети також проводили дослідження, пов’язані з тривалістю життя. Учасникам експерименту, який проводився Медичною школою Гарварду, був показаний документальний фільм про західну жінку, яка живе в Калькутті, Індія. Вона займалася добродійністю, піклуючись про бідних і хворих людей Калькутти. Багато хто був глибоко зворушений її милосердям. Після закінчення фільму в учасників дослідження узяли слину для аналізу і порівняли із зразками, узятими до перегляду фільму. Було виявлено, що кількість імуноглобуліну А, що захищає організм від бактерій і вірусів, значно збільшилася після перегляду фільму. Імуноглобулін А, різновид молекули антитіл, запобігає інфекції дихальних шляхів. Таким чином, імунна система може стимулювати позитивний настрій. З вищесказаного можна зробити висновок: співчуття і терпіння по відношенню до інших природним чином подовжують життя.
Дослідження довели, що благородні чесні люди з високими моральними нормами живуть довше. Важливу роль у тривалості життя має психологічний чинник. Коли людина охоче допомагає іншим, натомість вона отримує подяку від людей. Люди будуть дружніми і вдячними їй, і таким чином людина відчуває душевне тепло. Це допомагає розслабитися і зменшити напруження в повсякденному житті, що приносить користь імунній системі.
На противагу, той, хто дає волю поганим сторонам і прагне поживитися за рахунок інших, живе менше. Це було підтверджено в ході багатьох досліджень в галузі імунології. Агресивні, недружні люди часто страждають від кардіологічних хвороб. Схильність втрачати над собою контроль, весь час сердитися і відчувати ворожість по відношенню до інших негативно впливає на артеріальний тиск. На жаль, це може привести до різних захворювань, пов’язаних з підвищеним тиском, які важко лікувати. Люди з такою поведінкою часто страждають від безсоння, напруження і легко збудливі. Подібні психологічні чинники можуть бути результатом «докорів сумління». Не дивно, що всі вони живуть коротшим життям, ніж ті, хто не скоює злочинів і зберігає позитивний настрій.
За минулі два десятиріччя дослідження в галузі соціології свідчать про те, що соціальна і біологічна поведінка впливає на смертність людини. Також вчені висунули гіпотезу про те, що уявлення людей про добро та зло прямо впливають на тривалість життя.
#img_left#Цей висновок був зроблений на основі дослідженнь, які проводилися в період з 1976 по 1994 роки під керівництвом Л.Ф. Беркмана та С. Леонарда Сіма. Ці дослідження були підтримані Єльською медичною школою, Університетом Гігієни ім. Дж. Хопкінса, Національним інститутом ментального здоров’я та Національним центром досліджень медичних послуг. Дані по населенню, які були використані в дослідженнях, були зібрані в 1965 році Каліфорнійським державним департаментом охорони здоров’я. З 8023 анкетних опитувань було повернуто 6928. Досліджувався вплив на смертність наступних чинників: сімейного стану, відносин з родичами і близькими друзями, релігійних переконань, участь в офіційних і неофіційних асоціаціях. Отримані дані показали, що тривалість життя нетовариських і асоціальних людей з ексцентричною поведінкою менша, ніж у людей з тісними соціальними зв’язками в суспільстві. Релігійність була важливим моментом, але найбільш значними чинниками, які впливають на смертність, опинилися вдалий шлюб і хороші відносини з родичами та друзями.
Скорочена назва цієї дослідницької програми така: «Як соціальні відносини впливають на тривалість життя». Результати досліджень підтвердили, що здорові соціальні відносини дають позитивний ефект на тривалість людського життя. Безумовно, що люди, які допомагають іншим, легко сходяться з іншими і ведуть гармонійне життя – живуть довше, ніж ті, хто відрізняються протилежною поведінкою. Цікавий факт, що у чоловіків, які не мали тісних зв’язків у суспільстві, життя скорочувалося більше, ніж у жінок. Вражає те, що злі, егоїстичні люди, які використовують інших у власних інтересах, вмирали в молодшому віці, ніж особи зі здоровою соціальною поведінкою. Дані також показали, що дохід і фізична активність не робили істотного впливу на тривалість життя.
Дослідження продемонстрували, що найбільше впливає на тривалість життя одруження. Університет штату Мічіган проводив дослідження серед 165 людей віком 55 років і старше, які були шпиталізовані для лікування хронічних хвороб. Отримані дані показали, що ті, хто був одружений або жив з членами сім’ї, мали краще здоров’я і потребували менш серйозного лікування, ніж ті, хто жив самотньо.
Мічіганський і Гарвардський Університети також проводили дослідження, пов’язані з тривалістю життя. Учасникам експерименту, який проводився Медичною школою Гарварду, був показаний документальний фільм про західну жінку, яка живе в Калькутті, Індія. Вона займалася добродійністю, піклуючись про бідних і хворих людей Калькутти. Багато хто був глибоко зворушений її милосердям. Після закінчення фільму в учасників дослідження узяли слину для аналізу і порівняли із зразками, узятими до перегляду фільму. Було виявлено, що кількість імуноглобуліну А, що захищає організм від бактерій і вірусів, значно збільшилася після перегляду фільму. Імуноглобулін А, різновид молекули антитіл, запобігає інфекції дихальних шляхів. Таким чином, імунна система може стимулювати позитивний настрій. З вищесказаного можна зробити висновок: співчуття і терпіння по відношенню до інших природним чином подовжують життя.
Дослідження довели, що благородні чесні люди з високими моральними нормами живуть довше. Важливу роль у тривалості життя має психологічний чинник. Коли людина охоче допомагає іншим, натомість вона отримує подяку від людей. Люди будуть дружніми і вдячними їй, і таким чином людина відчуває душевне тепло. Це допомагає розслабитися і зменшити напруження в повсякденному житті, що приносить користь імунній системі.
На противагу, той, хто дає волю поганим сторонам і прагне поживитися за рахунок інших, живе менше. Це було підтверджено в ході багатьох досліджень в галузі імунології. Агресивні, недружні люди часто страждають від кардіологічних хвороб. Схильність втрачати над собою контроль, весь час сердитися і відчувати ворожість по відношенню до інших негативно впливає на артеріальний тиск. На жаль, це може привести до різних захворювань, пов’язаних з підвищеним тиском, які важко лікувати. Люди з такою поведінкою часто страждають від безсоння, напруження і легко збудливі. Подібні психологічні чинники можуть бути результатом «докорів сумління». Не дивно, що всі вони живуть коротшим життям, ніж ті, хто не скоює злочинів і зберігає позитивний настрій.
