Blog

В четвер, 3 серпня,  в Сеулі (столиці Південної Кореї) відбувся конкурс ”Міс Корея 2006”, в якому перемогла 23-літня Lee Honey. У конкурсі взяла участь 61 дівчина.

#img_center_nostream#

#img_center_nostream#

#img_center_nostream#

#img_center_nostream#

#img_center_nostream#

#img_center_nostream#

В четвер, 3 серпня,  в Сеулі (столиці Південної Кореї) відбувся конкурс ”Міс Корея 2006”, в якому перемогла 23-літня Lee Honey. У конкурсі взяла участь 61 дівчина.

#img_center_nostream#

#img_center_nostream#

#img_center_nostream#

#img_center_nostream#

#img_center_nostream#

#img_center_nostream#

#img_left_nostream# У Лондоні з 3 серпня на Трафальгарській площі відкриється щорічний фестиваль вуличного мистецтва. Фестиваль проходитиме до 20 серпня, і всі його заходи будуть абсолютно безкоштовними для відвідувачів.

”Серпень – це ”гарячий” час для столиці, –  заявив мер Лондона Кен Лівінгстон напередодні відкриття свята. – Розпал шкільних канікул і сезон для іноземних туристів викликають сплеск інтересу й завантаженості стосовно всіляких визначних пам’яток і відкритих просторів.

Трафальгарськая площа не є винятком, і ось вже п’ятий рік підряд площу вітає чудовий і різноманітний калейдоскоп безкоштовних розваг за участю артистів із Лондона, Великобританії та з-за кордону”, –  повідомляє РІА "Новини".

У всі дні перед публікою з’являтимуться гімнасти й акробати, музиканти й танцюристи з різних куточків світу –  від Китаю та Бангладеш до Аргентини й іспанської Каталонії.

#img_left_nostream# У Лондоні з 3 серпня на Трафальгарській площі відкриється щорічний фестиваль вуличного мистецтва. Фестиваль проходитиме до 20 серпня, і всі його заходи будуть абсолютно безкоштовними для відвідувачів.

”Серпень – це ”гарячий” час для столиці, –  заявив мер Лондона Кен Лівінгстон напередодні відкриття свята. – Розпал шкільних канікул і сезон для іноземних туристів викликають сплеск інтересу й завантаженості стосовно всіляких визначних пам’яток і відкритих просторів.

Трафальгарськая площа не є винятком, і ось вже п’ятий рік підряд площу вітає чудовий і різноманітний калейдоскоп безкоштовних розваг за участю артистів із Лондона, Великобританії та з-за кордону”, –  повідомляє РІА "Новини".

У всі дні перед публікою з’являтимуться гімнасти й акробати, музиканти й танцюристи з різних куточків світу –  від Китаю та Бангладеш до Аргентини й іспанської Каталонії.

І ще одна виставка, про яку згадав, після побаченого. Виставка називалася «Пропаганда й мрії. Фотографія 1930-х років у СРСР і США».

#img_center_nostream#

Організована Corcoran Gallery of Art (Вашингтон), де й експонувалася в 1999 році, виставка надалі побувала в Нью-Йорку, Москві, Санкт-Петербурзі … Ініціатор і куратор експозиції Лія Бендевіт-Вел – головний редактор відділу книговидання National Geographic – займається російською фотографією з 1980-х років.

Ідея виставки – зіставити фотографії, виконані за «соціальним замовленням». «Сувора правда» про «Велику депресію» допомогла суспільству знайти вихід із важкого становища, скорегувати фінансову політику уряду США. У Радянському Союзі вже в 1920-і роки Ленін заклав основи тотального урядового контролю над інформацією.

#img_center_nostream#

Сталін розвинув і зміцнив цю систему в 1930-і.

У пошуках мистецтва, …зрозумілого масам, уряд ухопився за ідею соціалістичного реалізму й зробив його обов’язковою доктриною. Щоб пробудити віру в комунізм, новий стиль передбачав дидактичне використання мистецтва, що стало спрощеним і доступним, оптимістичним і героїчним.

Так виник образ СРСР, виконаний у дусі соціалістичного реалізму». Лія Бендевіт-Вел. Дуже важливо відзначити, що всі – фотографи, видавці й представники влади – «вірили в ту справу, яка послужила основою їхніх соціально орієнтованих програм». У США, Палестині, СРСР – фотографи щиро «поєднували реалізм із романтикою».

Так що ж відбувалося в СРСР у 1930-і роки? – Довідка від історика, письменника Михайла Хейфеца: 1932 – 33 рр. – голодомор. Від голоду загинуло 4-5 мільйонів (!) чоловік. На будівництві Беломоро – Балтійського каналу загинуло 200 – 600 тисяч чоловік! Близько 10 мільйонів розкуркулених заслали до Сибіру, на Північ Комі, до Мурманської області й на Урал. Більшість із них загинули… «Жити стало краще, жити стало веселіше!» І. Сталін.

#img_center_nostream#

Але радянські фотографи 1930-х років виконували соціальне замовлення. Це було замовлення їхньої країни, яку вони будували, про яку мріяли, яку любили.

Вони – живі люди, і бачили, що їхні фотографії – неправда. Але неправда на благо! Вони свято у це вірили. Їм здавалося, що це все тимчасові труднощі росту. А навколо – вороги (!), шпигуни, шкідники, яких треба безжалісно знищувати! Звичайно, можуть бути й помилки. І якщо заарештували їхнього друга, родича, приятеля – з цим «де треба» розберуться!

Тому, коли ви бачите ці брехливі фотографії, знайте – вони не брехали, вони помилялися. Це помилки ідеалістів, що повірили в міф соціалізму. Ці фотографії робили талановиті люди, що виразили у своїх роботах, як їм здавалося, радість вільної праці на новій Батьківщині, яка втілила їх світлі ідеали. Тому на виставці радянських фотографів глядачі не побачили мільйони голодуючих. На виставці – щасливі обличчя «будівельників комунізму».

Столи ломляться від страв, Люди задоволені й щасливі. Страх і неправда з’явилися пізніше, після Другої світової війни. Соціалізм уже став не міфом, а неправдою. І з’явилися брехливі, фальшиві роботи. А тоді в 1930-і це ще був міф! Щасливі романтики 30-х років! Вибачимо їм їхню оману…

Радянські фотографії 30-х років з архіву Лева Бородуліна.

І ще одна виставка, про яку згадав, після побаченого. Виставка називалася «Пропаганда й мрії. Фотографія 1930-х років у СРСР і США».

#img_center_nostream#

Організована Corcoran Gallery of Art (Вашингтон), де й експонувалася в 1999 році, виставка надалі побувала в Нью-Йорку, Москві, Санкт-Петербурзі … Ініціатор і куратор експозиції Лія Бендевіт-Вел – головний редактор відділу книговидання National Geographic – займається російською фотографією з 1980-х років.

Ідея виставки – зіставити фотографії, виконані за «соціальним замовленням». «Сувора правда» про «Велику депресію» допомогла суспільству знайти вихід із важкого становища, скорегувати фінансову політику уряду США. У Радянському Союзі вже в 1920-і роки Ленін заклав основи тотального урядового контролю над інформацією.

#img_center_nostream#

Сталін розвинув і зміцнив цю систему в 1930-і.

У пошуках мистецтва, …зрозумілого масам, уряд ухопився за ідею соціалістичного реалізму й зробив його обов’язковою доктриною. Щоб пробудити віру в комунізм, новий стиль передбачав дидактичне використання мистецтва, що стало спрощеним і доступним, оптимістичним і героїчним.

Так виник образ СРСР, виконаний у дусі соціалістичного реалізму». Лія Бендевіт-Вел. Дуже важливо відзначити, що всі – фотографи, видавці й представники влади – «вірили в ту справу, яка послужила основою їхніх соціально орієнтованих програм». У США, Палестині, СРСР – фотографи щиро «поєднували реалізм із романтикою».

Так що ж відбувалося в СРСР у 1930-і роки? – Довідка від історика, письменника Михайла Хейфеца: 1932 – 33 рр. – голодомор. Від голоду загинуло 4-5 мільйонів (!) чоловік. На будівництві Беломоро – Балтійського каналу загинуло 200 – 600 тисяч чоловік! Близько 10 мільйонів розкуркулених заслали до Сибіру, на Північ Комі, до Мурманської області й на Урал. Більшість із них загинули… «Жити стало краще, жити стало веселіше!» І. Сталін.

#img_center_nostream#

Але радянські фотографи 1930-х років виконували соціальне замовлення. Це було замовлення їхньої країни, яку вони будували, про яку мріяли, яку любили.

Вони – живі люди, і бачили, що їхні фотографії – неправда. Але неправда на благо! Вони свято у це вірили. Їм здавалося, що це все тимчасові труднощі росту. А навколо – вороги (!), шпигуни, шкідники, яких треба безжалісно знищувати! Звичайно, можуть бути й помилки. І якщо заарештували їхнього друга, родича, приятеля – з цим «де треба» розберуться!

Тому, коли ви бачите ці брехливі фотографії, знайте – вони не брехали, вони помилялися. Це помилки ідеалістів, що повірили в міф соціалізму. Ці фотографії робили талановиті люди, що виразили у своїх роботах, як їм здавалося, радість вільної праці на новій Батьківщині, яка втілила їх світлі ідеали. Тому на виставці радянських фотографів глядачі не побачили мільйони голодуючих. На виставці – щасливі обличчя «будівельників комунізму».

Столи ломляться від страв, Люди задоволені й щасливі. Страх і неправда з’явилися пізніше, після Другої світової війни. Соціалізм уже став не міфом, а неправдою. І з’явилися брехливі, фальшиві роботи. А тоді в 1930-і це ще був міф! Щасливі романтики 30-х років! Вибачимо їм їхню оману…

Радянські фотографії 30-х років з архіву Лева Бородуліна.

І ще одна виставка, про яку згадав, після побаченого. Виставка називалася «Пропаганда й мрії. Фотографія 1930-х років у СРСР і США».

#img_center_nostream#

Організована Corcoran Gallery of Art (Вашингтон), де й експонувалася в 1999 році, виставка надалі побувала в Нью-Йорку, Москві, Санкт-Петербурзі … Ініціатор і куратор експозиції Лія Бендевіт-Вел – головний редактор відділу книговидання National Geographic – займається російською фотографією з 1980-х років.

Ідея виставки – зіставити фотографії, виконані за «соціальним замовленням». «Сувора правда» про «Велику депресію» допомогла суспільству знайти вихід із важкого становища, скорегувати фінансову політику уряду США. У Радянському Союзі вже в 1920-і роки Ленін заклав основи тотального урядового контролю над інформацією.

#img_center_nostream#

Сталін розвинув і зміцнив цю систему в 1930-і.

У пошуках мистецтва, …зрозумілого масам, уряд ухопився за ідею соціалістичного реалізму й зробив його обов’язковою доктриною. Щоб пробудити віру в комунізм, новий стиль передбачав дидактичне використання мистецтва, що стало спрощеним і доступним, оптимістичним і героїчним.

Так виник образ СРСР, виконаний у дусі соціалістичного реалізму». Лія Бендевіт-Вел. Дуже важливо відзначити, що всі – фотографи, видавці й представники влади – «вірили в ту справу, яка послужила основою їхніх соціально орієнтованих програм». У США, Палестині, СРСР – фотографи щиро «поєднували реалізм із романтикою».

Так що ж відбувалося в СРСР у 1930-і роки? – Довідка від історика, письменника Михайла Хейфеца: 1932 – 33 рр. – голодомор. Від голоду загинуло 4-5 мільйонів (!) чоловік. На будівництві Беломоро – Балтійського каналу загинуло 200 – 600 тисяч чоловік! Близько 10 мільйонів розкуркулених заслали до Сибіру, на Північ Комі, до Мурманської області й на Урал. Більшість із них загинули… «Жити стало краще, жити стало веселіше!» І. Сталін.

#img_center_nostream#

Але радянські фотографи 1930-х років виконували соціальне замовлення. Це було замовлення їхньої країни, яку вони будували, про яку мріяли, яку любили.

Вони – живі люди, і бачили, що їхні фотографії – неправда. Але неправда на благо! Вони свято у це вірили. Їм здавалося, що це все тимчасові труднощі росту. А навколо – вороги (!), шпигуни, шкідники, яких треба безжалісно знищувати! Звичайно, можуть бути й помилки. І якщо заарештували їхнього друга, родича, приятеля – з цим «де треба» розберуться!

Тому, коли ви бачите ці брехливі фотографії, знайте – вони не брехали, вони помилялися. Це помилки ідеалістів, що повірили в міф соціалізму. Ці фотографії робили талановиті люди, що виразили у своїх роботах, як їм здавалося, радість вільної праці на новій Батьківщині, яка втілила їх світлі ідеали. Тому на виставці радянських фотографів глядачі не побачили мільйони голодуючих. На виставці – щасливі обличчя «будівельників комунізму».

Столи ломляться від страв, Люди задоволені й щасливі. Страх і неправда з’явилися пізніше, після Другої світової війни. Соціалізм уже став не міфом, а неправдою. І з’явилися брехливі, фальшиві роботи. А тоді в 1930-і це ще був міф! Щасливі романтики 30-х років! Вибачимо їм їхню оману…

Радянські фотографії 30-х років з архіву Лева Бородуліна.