Blog

  • Нефрит у стародавньому Китаї

    Нефрит у стародавньому Китаї

    #img_left#Міцність нефриту така, що ним легко можна дряпати скло і навіть кварц. Такий високий ступінь твердості вимагає від майстра, який обробляє його, особливих навичок і терпіння. Нефрит послідовно обробляється за допомогою інструментів, також виготовлених із нефриту, або різцем із загартованої сталі, а потім довго полірується до блиску за допомогою іншого нефриту. Фото: Guang Niu/Getty Images

    У китайських прислів’ях нефрит часто використовується як метафора для позначення мужності й честі. Китайці шанували нефрит із давніх часів. Любов до нефриту, що зародилися на світанку цивілізації, і традиція його обробки збереглися, не зважаючи на всі лиха, які приходили одне за одним у Китаї.

    Уже 5000 років тому в Китаї нефрит вшановували як подарунок Землі та Неба. Роль, яку він відіграв у розвитку китайської культури, зробила його символом цієї цивілізації. Згідно з археологічними розкопками, західна історія первісного суспільства включає кам’яний, залізний і бронзовий вік. У Китаї ж історичні періоди визначаються часом початку використання каменя, нефриту й бронзи. За часів династій Шан (1766 – 1122 рр. до н.е.) і Чжоу (1122- 256 рр. до н.е.) нефритові шаблі й мечі символізували владу. Вважалося, що нефрит містить у собі суть Неба та Землі, його розглядали як інструмент спілкування з богами: дрібні ремісники, які обробляли нефрит, вирізували на ньому зображення богів і відмітні знаки, що виражають шанування.

    Відповідно до однієї китайської легенди фенікс і дракон є божествами, що дають народження роду. Ці дві міфічні істоти – найбільш частий мотив на прикрасах і посудинах із нефриту.

    Позитивні властивості нефриту

    У стародавні часи прикраси з нефриту вказували на соціальний статус людини. З класичної поезії відомо, що жінки знатного походження носили нефритові коштовності, які під час ходьби видавали мелодійний дзвін. Також нефрит ніс у собі не тільки декоративні функції. Вважалося, що між прикрасою з нефриту й людиною, яка його носить, виникає взаємодія, що має лікувальний ефект. Коли чоловік носить прикрасу з нефриту, дух каменя об’єднується з енергією (ці) людини. Тому при симптомах будь-якої хвороби рекомендувалося носити нефрит.

    Китайці також надягали нефрит як символ мужності й моральності. Як свідчить прислів’я: «Добродійна людина не розлучається зі своєю нефритовою прикрасою без вагомої причини». Конфуцій порівнював людські достоїнства з нефритом, він стверджував, що вірність, ніжність, твердість, доброзичливість, чесність і розум людини відповідають різноманітності кольорів нефриту. У китайських метафорах нефрит часто асоціюється з жіночими чеснотами, такими як чистота й цнотливість. Кажуть, що ідеальна дружина чиста, як нефрит, і напівпрозора, як лід.

    Версія іспанською The Epoch Times

     

     

  • Зміна геополітики або перехід до нового світогляду (частина 1)

    Зміна геополітики або перехід до нового світогляду (частина 1)

    #img_right#Частина 1. «Кити» Pax Americana

    …Світ стрімко змінюється. Сьогодні на вершині всесвіту, як і раніше, у гордій самоті сидять США. Проте, якщо нинішні тенденції збережуться, світовий «трон» скоро може спустіти і, найімовірніше, новий світопорядок стане багатополярним. За прогнозами ряду експертів, перехід до багатополярності завершиться до 2010-2015 років.

    Уже зараз стає все виразніше помітно, що США з кожним роком важче справлятися з функцією глобального лідерства, контроль і пильність «світового жандарма» поступово слабшає, а у світі з’являється все більше «сміливців», що кидають зухвалий виклик Америці й охочих поживитися частиною її майбутнього спадку. У цій ситуації тепер мало не кожна країна вважає себе самостійним «геополітичним полюсом», такою собі «америкою» у своєму регіоні або (навіть) у частині світу.

    Світ охопила напруга, що все більше посилюється, і як би боротьба за перерозподіл сфер впливу між полюсами не переросла з глобального протистояння у фазу «глобальної війни», а однополярний світопорядок не змінився б на багатополярний безлад.

    За великим рахунком, кінець Pax Americana закономірний. Питання тільки в тому, – як це не «цинічно» звучить, – як довго протягне ця «імперія демократії». Правда, не можна також виключати той варіант, що Америка, навіть будучи ослабілою, все одно втримається на троні. Якщо, звичайно, зуміє блискуче реалізувати стратегію «розділяй і володарюй!» стосовно до своїх геополітичних конкурентів.

    Спочатку Pax Americana із моменту свого «заснування» спиралася на 3 кити. Відповідно, за логікою, прибравши ці «підпори», «глобальна імперія» перетвориться на рядову державу США.

    Спадкоємці двополярності

    Перш за все, не можна забувати, що США стали «головним полюсом» не зі своєї волі, і, тим більше, не завдяки «ударній праці» американців, а внаслідок відходу з арени історії свого полюса-антипода – Радянського Союзу.

    У 1991 році, коли т. з. «імперії зла» не стало, американці, вільно зітхнувши, почали уніфіковувати багатоликий за своєю природою світ, керуючись якимись «універсальними» стандартами демократії та свободи.

    «Усі імперії рано чи пізно розпадаються», – самовпевнено тішили себе американці. Природно, вони навіть не припускали, що самі за 200 років існування своєї держави тільки те і роблять, що будують «імперію США». І, тим більше, ніхто в ті роки ейфорії не припускав, що Pax Americana протягне близько десятиліття і завершить свій вік за прикладом інших своїх імперських «попередників». При цьому, так і залишиться не втіленою в реальність «мрія» всього «цивілізованого людства» про побудову Глобальної Демократії у суспільстві тотальної Свободи.

    Слід зазначити, що США так і не вдалося побудувати глобальну імперію, охопивши нею абсолютно всі країни і народи. Як раніше не вдалося підкорити світ Чингізхану, Гітлеру, Сталіну.

    Хоча США задали всьому людству вектор «демократичного розвитку». І тепер прихильність цінностям демократії й свободи всіляко підкреслюють навіть комуністичні режими Кім Ір Сена у КНДР, Ху Цзіньтао у КНР, легендарний Фідель Кастро на Кубі, а також, не менш легендарний, лідер Лівійської Джамахирії Моамар Каддафі.

    Правда, у кожній країні світу в зміст демократії вкладається специфічне розуміння, забарвлене відповідною національною специфікою. У результаті такого різноманіття теорій демократії, очевидно, для того, щоб самим не заплутатися, Вашингтон у діючій Нацстратегії на 2006-2011 роки проголосив мірилом прогресивності побудову т. з. «ефективної демократії».

    Так, Pax Americana за час своєї гегемонії вдалося посприяти розвалу Радянського Союзу, а також нав’язати власні ліберальні цінності ослабленій двома світовими війнами Європі.

    Крім того, кожен осередок опору Вашингтон гасив «силовими акціями». Як це було на прикладі гордої й непокірної Югославії, Іраку, Афганістану.

    Проте, не зважаючи на практично тотальне домінування США, у світі залишаються «центри впливу» (Китай, Куба, В’єтнам, Лівія, Ірак, Іран, КНДР), які не бажають підкорятися американському «батогу і прянику».

    Правда, слід зазначити, що всі ці «центри» достатньо успішно контролюються Вашингтоном. Тому що одним з основоположних «китів» Pax Americana є стратегія «розділяй і володарюй!».

    З одного боку, ця стратегія в «очах» національно-визвольних рухів зробила США символом і гарантом ідеалів незалежності будь-яких вільних народів.

    З іншого боку, в «очах» багатонаціональних держав США потурає сепаратизмові та розпалює міжнаціональну ворожнечу.

    Долар-кит

    Другим «китом» Pax Americana, по праву, є Долар, зусиллями Президента Франкліна Делано Рузвельта, який став емісійною грошовою одиницею світу для виведення США з «Великої депресії». За останні 70 років USD став набагато більшим, ніж просто національною грошовою одиницею США. Після відмови світової спільноти від «золотого стандарту» Долар отримав монополію на здійснення міжнародних грошових розрахунків.

    Більш того, USD вдалося перемогти людську психологію. Тепер Федеральна резервна система США може упевнено далі друкувати нічим не забезпечений долар: народи різних країн усе одно зберігатимуть свої заощадження в USD.

    Морський статус

    Третій «кит» Pax Americana – її статус морської держави. Останні 200-300 морських перевезень вантажів стабільно були найнадійнішим, швидшим і економнішим способом транспортування.

    Проте, економічний «бум», який спостерігається останні 30 років, перш за все, у країнах Південно-Східної Азії, породив проблему, коли існуючі морські маршрути вантажопотоків уже не в змозі повною мірою обслуговувати світовий товарообіг. Уже навіть не рятує неодноразове розширення русла Панамського каналу.

    У зв’язку з цим на порядку денному актуалізовано ідею відродження сухопутних транспортних коридорів. Перш за все, через територію Євразії: Росії та центральноазіатського регіону.

    З цієї причини останні 5 років у Китаї прискореними темпами реалізується проект відновлення «Великого караванного (шовкового) шляху», що має ще робочу назву – Євразійський трансконтинентальний міст.

    За великим рахунком, створення Шанхайської організації співробітництва двома «геополітичними центрами» (Росією та Китаєм) є зовсім не «антиподом НАТО», а, перш за все, «стартовим майданчиком» для будівництва й запуску Трансконтинентального моста.

    Слід зазначити, що після того, як основні вантажні потоки світу від Тихоокеанського побережжя до Атлантики «потечуть» Євразійським трансконтинентальним мостом, кардинально зміниться нинішня «геополітика».

    З одного боку, США та їхні «вірні» морські сателіти (Великобританія, Ізраїль, Японія, Австралія, Марокко) опиняться не тільки в стороні від світових вантажопотоків, але і взагалі осторонь історії.

    З іншого боку, повернуться в історію країни, через які пройдуть «євразійські коридори».

    Чи є життя після Америки?

    Характерною ознакою будь-якої абсолютної монархії є спадкоємність влади. США – абсолютний монарх у світі. Але монарх унікальний, який за час перебування на вершині всесвіту не підготував собі наступника і пильно стежив, щоб наступник не виріс сам. Можливо, тому що США вирішили залишатися на п’єдесталі вічно.

    Правда, така амбітна мета створює певні ризики. Наприклад, якщо «супердержаві» не вдасться зберегти свій статус, то за відсутності її «наступника» у світі може встановитися хаос.

    …Або ж, – як не менш вірогідна альтернатива, – світ стане багатополярним. Можливо, пентаполярним. А може і «шестикутним».

    Утім, не виключено, що все залишиться так, як є…

    Далі буде

    Ігор Шевирьов. Спеціально для Великої Епохи

  • Зміна геополітики або перехід до нового світогляду (частина 1)

    Зміна геополітики або перехід до нового світогляду (частина 1)

    #img_right#Частина 1. «Кити» Pax Americana

    …Світ стрімко змінюється. Сьогодні на вершині всесвіту, як і раніше, у гордій самоті сидять США. Проте, якщо нинішні тенденції збережуться, світовий «трон» скоро може спустіти і, найімовірніше, новий світопорядок стане багатополярним. За прогнозами ряду експертів, перехід до багатополярності завершиться до 2010-2015 років.

    Уже зараз стає все виразніше помітно, що США з кожним роком важче справлятися з функцією глобального лідерства, контроль і пильність «світового жандарма» поступово слабшає, а у світі з’являється все більше «сміливців», що кидають зухвалий виклик Америці й охочих поживитися частиною її майбутнього спадку. У цій ситуації тепер мало не кожна країна вважає себе самостійним «геополітичним полюсом», такою собі «америкою» у своєму регіоні або (навіть) у частині світу.

    Світ охопила напруга, що все більше посилюється, і як би боротьба за перерозподіл сфер впливу між полюсами не переросла з глобального протистояння у фазу «глобальної війни», а однополярний світопорядок не змінився б на багатополярний безлад.

    За великим рахунком, кінець Pax Americana закономірний. Питання тільки в тому, – як це не «цинічно» звучить, – як довго протягне ця «імперія демократії». Правда, не можна також виключати той варіант, що Америка, навіть будучи ослабілою, все одно втримається на троні. Якщо, звичайно, зуміє блискуче реалізувати стратегію «розділяй і володарюй!» стосовно до своїх геополітичних конкурентів.

    Спочатку Pax Americana із моменту свого «заснування» спиралася на 3 кити. Відповідно, за логікою, прибравши ці «підпори», «глобальна імперія» перетвориться на рядову державу США.

    Спадкоємці двополярності

    Перш за все, не можна забувати, що США стали «головним полюсом» не зі своєї волі, і, тим більше, не завдяки «ударній праці» американців, а внаслідок відходу з арени історії свого полюса-антипода – Радянського Союзу.

    У 1991 році, коли т. з. «імперії зла» не стало, американці, вільно зітхнувши, почали уніфіковувати багатоликий за своєю природою світ, керуючись якимись «універсальними» стандартами демократії та свободи.

    «Усі імперії рано чи пізно розпадаються», – самовпевнено тішили себе американці. Природно, вони навіть не припускали, що самі за 200 років існування своєї держави тільки те і роблять, що будують «імперію США». І, тим більше, ніхто в ті роки ейфорії не припускав, що Pax Americana протягне близько десятиліття і завершить свій вік за прикладом інших своїх імперських «попередників». При цьому, так і залишиться не втіленою в реальність «мрія» всього «цивілізованого людства» про побудову Глобальної Демократії у суспільстві тотальної Свободи.

    Слід зазначити, що США так і не вдалося побудувати глобальну імперію, охопивши нею абсолютно всі країни і народи. Як раніше не вдалося підкорити світ Чингізхану, Гітлеру, Сталіну.

    Хоча США задали всьому людству вектор «демократичного розвитку». І тепер прихильність цінностям демократії й свободи всіляко підкреслюють навіть комуністичні режими Кім Ір Сена у КНДР, Ху Цзіньтао у КНР, легендарний Фідель Кастро на Кубі, а також, не менш легендарний, лідер Лівійської Джамахирії Моамар Каддафі.

    Правда, у кожній країні світу в зміст демократії вкладається специфічне розуміння, забарвлене відповідною національною специфікою. У результаті такого різноманіття теорій демократії, очевидно, для того, щоб самим не заплутатися, Вашингтон у діючій Нацстратегії на 2006-2011 роки проголосив мірилом прогресивності побудову т. з. «ефективної демократії».

    Так, Pax Americana за час своєї гегемонії вдалося посприяти розвалу Радянського Союзу, а також нав’язати власні ліберальні цінності ослабленій двома світовими війнами Європі.

    Крім того, кожен осередок опору Вашингтон гасив «силовими акціями». Як це було на прикладі гордої й непокірної Югославії, Іраку, Афганістану.

    Проте, не зважаючи на практично тотальне домінування США, у світі залишаються «центри впливу» (Китай, Куба, В’єтнам, Лівія, Ірак, Іран, КНДР), які не бажають підкорятися американському «батогу і прянику».

    Правда, слід зазначити, що всі ці «центри» достатньо успішно контролюються Вашингтоном. Тому що одним з основоположних «китів» Pax Americana є стратегія «розділяй і володарюй!».

    З одного боку, ця стратегія в «очах» національно-визвольних рухів зробила США символом і гарантом ідеалів незалежності будь-яких вільних народів.

    З іншого боку, в «очах» багатонаціональних держав США потурає сепаратизмові та розпалює міжнаціональну ворожнечу.

    Долар-кит

    Другим «китом» Pax Americana, по праву, є Долар, зусиллями Президента Франкліна Делано Рузвельта, який став емісійною грошовою одиницею світу для виведення США з «Великої депресії». За останні 70 років USD став набагато більшим, ніж просто національною грошовою одиницею США. Після відмови світової спільноти від «золотого стандарту» Долар отримав монополію на здійснення міжнародних грошових розрахунків.

    Більш того, USD вдалося перемогти людську психологію. Тепер Федеральна резервна система США може упевнено далі друкувати нічим не забезпечений долар: народи різних країн усе одно зберігатимуть свої заощадження в USD.

    Морський статус

    Третій «кит» Pax Americana – її статус морської держави. Останні 200-300 морських перевезень вантажів стабільно були найнадійнішим, швидшим і економнішим способом транспортування.

    Проте, економічний «бум», який спостерігається останні 30 років, перш за все, у країнах Південно-Східної Азії, породив проблему, коли існуючі морські маршрути вантажопотоків уже не в змозі повною мірою обслуговувати світовий товарообіг. Уже навіть не рятує неодноразове розширення русла Панамського каналу.

    У зв’язку з цим на порядку денному актуалізовано ідею відродження сухопутних транспортних коридорів. Перш за все, через територію Євразії: Росії та центральноазіатського регіону.

    З цієї причини останні 5 років у Китаї прискореними темпами реалізується проект відновлення «Великого караванного (шовкового) шляху», що має ще робочу назву – Євразійський трансконтинентальний міст.

    За великим рахунком, створення Шанхайської організації співробітництва двома «геополітичними центрами» (Росією та Китаєм) є зовсім не «антиподом НАТО», а, перш за все, «стартовим майданчиком» для будівництва й запуску Трансконтинентального моста.

    Слід зазначити, що після того, як основні вантажні потоки світу від Тихоокеанського побережжя до Атлантики «потечуть» Євразійським трансконтинентальним мостом, кардинально зміниться нинішня «геополітика».

    З одного боку, США та їхні «вірні» морські сателіти (Великобританія, Ізраїль, Японія, Австралія, Марокко) опиняться не тільки в стороні від світових вантажопотоків, але і взагалі осторонь історії.

    З іншого боку, повернуться в історію країни, через які пройдуть «євразійські коридори».

    Чи є життя після Америки?

    Характерною ознакою будь-якої абсолютної монархії є спадкоємність влади. США – абсолютний монарх у світі. Але монарх унікальний, який за час перебування на вершині всесвіту не підготував собі наступника і пильно стежив, щоб наступник не виріс сам. Можливо, тому що США вирішили залишатися на п’єдесталі вічно.

    Правда, така амбітна мета створює певні ризики. Наприклад, якщо «супердержаві» не вдасться зберегти свій статус, то за відсутності її «наступника» у світі може встановитися хаос.

    …Або ж, – як не менш вірогідна альтернатива, – світ стане багатополярним. Можливо, пентаполярним. А може і «шестикутним».

    Утім, не виключено, що все залишиться так, як є…

    Далі буде

    Ігор Шевирьов. Спеціально для Великої Епохи

  • Фотоогляд. Дивовижні картини космосу, зняті телескопом «Хаббл»

    Фотоогляд. Дивовижні картини космосу, зняті телескопом «Хаббл»

    Телескоп «Хаббл» був запущений у космос у 1990 р. Перебуваючи на відстані кількох сотень кілометрів від Землі, він перебуває в експлуатації ось уже 16 років. За цей час його багато разів ремонтували. На думку учених, «Хаббл» дав змогу зробити величезний прорив в астрономічних дослідженнях.

    Упродовж десяти з гаком років телескоп «Хаббл» зробив велику кількість фотографій космічних перемін, включаючи величні картини вибуху старих небесних тіл і утворення нових.

    У серії фотооглядів «Велика Епоха» подасть читачеві ретельно відібрані знімки сцен Всесвіту, що зачаровують, зроблені «Хабблом» за всі ці роки, серед яких і безліч фото туманностей. Туманності утворюються внаслідок вибуху «віджилих своє» зірок. Такий вибух супроводжується надзвичайно яскравим спалахом й іменується вибухом найновішої зірки. При цьому центральна частина зірки перетворюється на нейтронну зірку – пульсар, а зовнішні її шари утворюють туманність.

    #img_center_nostream#

    Ши Юй. Велика Епоха

  • Фотоогляд. Дивовижні картини космосу, зняті телескопом «Хаббл»

    Фотоогляд. Дивовижні картини космосу, зняті телескопом «Хаббл»

    Телескоп «Хаббл» був запущений у космос у 1990 р. Перебуваючи на відстані кількох сотень кілометрів від Землі, він перебуває в експлуатації ось уже 16 років. За цей час його багато разів ремонтували. На думку учених, «Хаббл» дав змогу зробити величезний прорив в астрономічних дослідженнях.

    Упродовж десяти з гаком років телескоп «Хаббл» зробив велику кількість фотографій космічних перемін, включаючи величні картини вибуху старих небесних тіл і утворення нових.

    У серії фотооглядів «Велика Епоха» подасть читачеві ретельно відібрані знімки сцен Всесвіту, що зачаровують, зроблені «Хабблом» за всі ці роки, серед яких і безліч фото туманностей. Туманності утворюються внаслідок вибуху «віджилих своє» зірок. Такий вибух супроводжується надзвичайно яскравим спалахом й іменується вибухом найновішої зірки. При цьому центральна частина зірки перетворюється на нейтронну зірку – пульсар, а зовнішні її шари утворюють туманність.

    #img_center_nostream#

    Ши Юй. Велика Епоха

  • Гарний привід поговорити про стан історичної пам’яті в наші дні

    Гарний привід поговорити про стан історичної пам’яті в наші дні

    "Наприкінці 1980-х питання новітньої історії раптово опинилися в центрі громадської уваги. Та "правда про минуле", яку раніше можна було дізнатися лише з дисидентського самвидаву, раптово виплеснулася на сторінки центральних видань, на радіо і телебачення, об’єдналася з особистою й сімейною пам’яттю про репресії. Навколо цієї теми розгорнулися бурхливі дискусії, і це недивно: по суті йшлося про легітимність або нелегітимність існуючого режиму. Історична міфологія, яка, по суті, і була єдиною опорою існуючого режиму, посунулася й розсипалася, втративши цю опору, лад відразу впав, а за ним розвалився і сам Радянський Союз".

    #img_left#Країна зітхнула на повні груди. Наша держава, здавалося, пройшовши через комуністичний режим і політичні репресії, зуміла усвідомити всю їх трагічність і змогла узяти на себе сміливість спокутувати свою провину перед своїми громадянами, незаконно репресованими в ті роки сталінського лихоліття. 18.10.1991 р. був виданий Закон РФ "Про реабілітацію жертв політичних репресій", який свідчить, цитую:

    "За роки радянської влади мільйони людей стали жертвами свавілля тоталітарної держави, зазнали репресій за політичні та релігійні переконання, за соціальними, національними й іншими ознаками.

    Засуджуючи багаторічний терор і масові переслідування свого народу як несумісні з ідеєю права й справедливості, Федеральні Збори Російської Федерації висловлюють глибоке співчуття жертвам необґрунтованих репресій, їхнім рідним і близьким, заявляє про неухильне прагнення добиватися реальних гарантій забезпечення законності та прав людини". (у ред. Закону РФ від 03.09.1993 N 5698-1, Федерального закону від 22.08.2004 N 122-фз).

    "Метою цього Закону є реабілітація всіх жертв політичних репресій, які їх зазнали на території Російської Федерації з 25 жовтня (7 листопада) 1917 року, поновлення їх у цивільних правах, усунення інших наслідків свавілля й забезпечення посильної на цей час компенсації матеріального збитку". (у ред. Закону РФ від 03.09.1993 N 5698-1, Федерального закону від 22.08.2004 N 122-фз) На підставі цього закону державою були визначені зобов’язання, які вона на себе поклала, щоб компенсувати ті трагічні помилки минулого.

    "На відміну від кінця 1980-х, пам’ять про терор перестала бути скільки-небудь значущим чинником суспільного розвитку. І відразу ж різко зменшилася увага російської громадськості до історії терору – вона перестала бути центральною політичною проблемою. Федеральна влада за Єльцина втратила до неї всякий інтерес; зараз все більш виразно артикулює бажання бачити історію радянського періоду в цілому як історію великих звершень, очищену від "негатива" і зайвого "політизування", інакше кажучи – від спроб дивитися правді в очі і, тим більше, давати цій правді етичні й правові оцінки. Більш того, спроби нинішньої адміністрації відновити в трохи модернізованому вигляді стару імперську історичну міфологію, лише вилучивши з неї найбільш одіозні елементи комуністичної доктрини, зустрічають досить широку підтримку.

    Яким же чином цей стан розуму прийшов на зміну суспільним настроям кінця 1980-х? І куди при цьому поділася колективна пам’ять про терор, що була прокинулася? Частиною національної свідомості вона так і не стала – це ясно. Уявлення про комуністичний терор як про загальнонаціональну катастрофу, те уявлення, до вироблення й закріпленню якого в національній свідомості ми були такі близькі наприкінці 1980-х, – не склалося".

    Не так давно був "День пам’яті жертв політичних репресій", який у м. Костромі був освітлений на урочистих зборах в актовому залі, в якому були люди, що пройшли через репресії, особисто або побічно. На цю зустріч були запрошені і виступили перед присутніми: голова міста Переверзєва Ірина Володимирівна, голова комісії з праці і соціальної політики Обласної думи м. Костроми Демєнков Сергій Анатолійович, начальник відділу з призначення пенсій у м. Кострома Алябйова Людмила Леонідівна, заступник прокурора Муравйова Олена Анатоліївна та ін., а також місцеве телебачення. Такі урочисті збори були проведені в дивній манері, усі намагалися виправдатися, за те, що нічого не роблять або не можуть зробити, щоб забезпечити цим людям, що пройшли репресії, гідну старість. Було боляче дивитися на цих людей, які крадькома витирають сльози гіркоти й образи. Часто в нашій країні закони, прийняті нашим урядом нічого не означають, величезну силу мають слова, написані між рядків цього ж закону.

    Питання: "Багато пільг, призначених Законом РФ від 18.10.1991 р. "Про реабілітацію жертв політичних репресій", були замінені грошовими компенсаціями, а виплату цих компенсацій і врегулювання всіх пов’язаних із цим питань уряд перевів на регіональний рівень, чи правильно це?"

    Відповідь на це питання нам дала в інтерв’ю Голова Комісії з праці і соціальної політики Обласної думи м. Костроми Демєнков Сергій Анатольевіч:

    "Порушення прав людини було з боку Держави в цілому, як же можна було все звалити на плечі регіонів, де дуже складно виділити кошти для таких виплат, до того ж, враховуючи деномінацію, ставиш собі питання, а чи можна прожити на такі гроші? "

    Питання: "Сергій Анатолійович, а що робиться на вашому рівні, щоб якось виправити ситуацію, що склалася? "

    "На цей момент внесені зміни до Закону КО №225-ЗКО від 27.11.2004 "Про заходи соціальної підтримки реабілітованих осіб… ", переглянутий розмір щомісячної грошової виплати (ЩГВ). Ми змогли знайти кошти в бюджеті, і ЩГВ збільшилася на 45%. Зараз розмір виплати такий:

    – 471 руб. – для реабілітованих осіб;

    – 392 руб. – для осіб визнаних постраждалими.

    Це найвищий показник у порівнянні з довколишніми регіонами".

    Питання: "Як вдалося цього досягти? "

    Відповідь: "Багато що вирішує спільна робота з громадськими організаціями, обробка даних, і сумісний розгляд в Думі, а також спільна робота з Адміністрацією області, бюджет не гумовий! Не так давно прийнятий новий Закон КО №32-4 ЗКО від 8.06.2006г. "Про ветеранів праці… ", який, якщо на словах, свідчить: ветеранами праці є особи, що пропрацювали

    – жінки – 40 років + будь-яке заохочення за час трудового стажу (грамота, подяка.)

    – чоловіки – 45 років + будь-яке заохочення за час трудового стажу (грамота, подяка.)

    хай невелике, але підмога в нашому важкому житті".

    "На мій погляд, це один із небагатьох документів, спрямованих на підняття рівня життя людей. Не секрет ні для кого, що 28% людей зараз знаходяться за межею бідності. Зараз у Державній думі перебуває проект Закону про переведення осіб підданих політичним репресіям на Федеральний рівень, практично всі регіони брали участь у його складанні".

    Розмовляючи, з людьми, які пройшли через цей жах відчуження й переслідування своєю власною державою, бачиш біль і зневіру в, яке б там не було, ”світле майбутнє”.

    Напевно, поки держава не зможе повністю визнати свою провину й трагічність минулого режиму, ми повністю вилікуємося від цієї хвороби – комунізм.

    "Погано, що історична свідомість підміняється (а не доповнюється) краєзнавчою. Це погано тому, що розмивається й забувається масштаб і значення подій, про які йдеться. Це погано тому, що дозволяє начисто забути про терор як національну катастрофу і начисто зняти питання про провину й відповідальність. Це погано тому, що в думках укоріняється уявлення про "політичні репресії" (адже теж, між іншим, евфемізм), як про стихійне лихо, яке колись і звідкись – невідомо звідки – прийшло на благословенну землю рідного регіону і, відвирувавши, зникло, як уранішній туман. Така пам’ять – без кінців і без початків, без причин і наслідків – неадекватна й неактуальна. Вона, по суті, нікому не потрібна.

    Отже, єдина картина, центральним елементом якої є влада, терористична в кожному своєму прояві (і в кожному своєму досягненні – навіть цілком реальному), не встигнувши сформуватися наприкінці 1980-х, розсипалася, розбилася на тисячу регіональних осколків.

    І, на мій погляд, ті громадські сили в Росії, які ототожнюють себе з антитоталітарним напрямом розвитку, повинні почати з того, щоб знов зібрати ціле з цих осколків. З того, щоб повернути національній свідомості історичне вимірювання.

    Настав час великих загальнонаціональних проектів, пов’язаних із пам’яттю про минуле. Громадських проектів, зрозуміло"

    Автор Олександр Даніель – історик, правозахисник. Член правління Міжнародного історико-просвітницького і правозахисного товариства "Меморіал".

  • Гарний привід поговорити про стан історичної пам’яті в наші дні

    Гарний привід поговорити про стан історичної пам’яті в наші дні

    "Наприкінці 1980-х питання новітньої історії раптово опинилися в центрі громадської уваги. Та "правда про минуле", яку раніше можна було дізнатися лише з дисидентського самвидаву, раптово виплеснулася на сторінки центральних видань, на радіо і телебачення, об’єдналася з особистою й сімейною пам’яттю про репресії. Навколо цієї теми розгорнулися бурхливі дискусії, і це недивно: по суті йшлося про легітимність або нелегітимність існуючого режиму. Історична міфологія, яка, по суті, і була єдиною опорою існуючого режиму, посунулася й розсипалася, втративши цю опору, лад відразу впав, а за ним розвалився і сам Радянський Союз".

    #img_left#Країна зітхнула на повні груди. Наша держава, здавалося, пройшовши через комуністичний режим і політичні репресії, зуміла усвідомити всю їх трагічність і змогла узяти на себе сміливість спокутувати свою провину перед своїми громадянами, незаконно репресованими в ті роки сталінського лихоліття. 18.10.1991 р. був виданий Закон РФ "Про реабілітацію жертв політичних репресій", який свідчить, цитую:

    "За роки радянської влади мільйони людей стали жертвами свавілля тоталітарної держави, зазнали репресій за політичні та релігійні переконання, за соціальними, національними й іншими ознаками.

    Засуджуючи багаторічний терор і масові переслідування свого народу як несумісні з ідеєю права й справедливості, Федеральні Збори Російської Федерації висловлюють глибоке співчуття жертвам необґрунтованих репресій, їхнім рідним і близьким, заявляє про неухильне прагнення добиватися реальних гарантій забезпечення законності та прав людини". (у ред. Закону РФ від 03.09.1993 N 5698-1, Федерального закону від 22.08.2004 N 122-фз).

    "Метою цього Закону є реабілітація всіх жертв політичних репресій, які їх зазнали на території Російської Федерації з 25 жовтня (7 листопада) 1917 року, поновлення їх у цивільних правах, усунення інших наслідків свавілля й забезпечення посильної на цей час компенсації матеріального збитку". (у ред. Закону РФ від 03.09.1993 N 5698-1, Федерального закону від 22.08.2004 N 122-фз) На підставі цього закону державою були визначені зобов’язання, які вона на себе поклала, щоб компенсувати ті трагічні помилки минулого.

    "На відміну від кінця 1980-х, пам’ять про терор перестала бути скільки-небудь значущим чинником суспільного розвитку. І відразу ж різко зменшилася увага російської громадськості до історії терору – вона перестала бути центральною політичною проблемою. Федеральна влада за Єльцина втратила до неї всякий інтерес; зараз все більш виразно артикулює бажання бачити історію радянського періоду в цілому як історію великих звершень, очищену від "негатива" і зайвого "політизування", інакше кажучи – від спроб дивитися правді в очі і, тим більше, давати цій правді етичні й правові оцінки. Більш того, спроби нинішньої адміністрації відновити в трохи модернізованому вигляді стару імперську історичну міфологію, лише вилучивши з неї найбільш одіозні елементи комуністичної доктрини, зустрічають досить широку підтримку.

    Яким же чином цей стан розуму прийшов на зміну суспільним настроям кінця 1980-х? І куди при цьому поділася колективна пам’ять про терор, що була прокинулася? Частиною національної свідомості вона так і не стала – це ясно. Уявлення про комуністичний терор як про загальнонаціональну катастрофу, те уявлення, до вироблення й закріпленню якого в національній свідомості ми були такі близькі наприкінці 1980-х, – не склалося".

    Не так давно був "День пам’яті жертв політичних репресій", який у м. Костромі був освітлений на урочистих зборах в актовому залі, в якому були люди, що пройшли через репресії, особисто або побічно. На цю зустріч були запрошені і виступили перед присутніми: голова міста Переверзєва Ірина Володимирівна, голова комісії з праці і соціальної політики Обласної думи м. Костроми Демєнков Сергій Анатолійович, начальник відділу з призначення пенсій у м. Кострома Алябйова Людмила Леонідівна, заступник прокурора Муравйова Олена Анатоліївна та ін., а також місцеве телебачення. Такі урочисті збори були проведені в дивній манері, усі намагалися виправдатися, за те, що нічого не роблять або не можуть зробити, щоб забезпечити цим людям, що пройшли репресії, гідну старість. Було боляче дивитися на цих людей, які крадькома витирають сльози гіркоти й образи. Часто в нашій країні закони, прийняті нашим урядом нічого не означають, величезну силу мають слова, написані між рядків цього ж закону.

    Питання: "Багато пільг, призначених Законом РФ від 18.10.1991 р. "Про реабілітацію жертв політичних репресій", були замінені грошовими компенсаціями, а виплату цих компенсацій і врегулювання всіх пов’язаних із цим питань уряд перевів на регіональний рівень, чи правильно це?"

    Відповідь на це питання нам дала в інтерв’ю Голова Комісії з праці і соціальної політики Обласної думи м. Костроми Демєнков Сергій Анатольевіч:

    "Порушення прав людини було з боку Держави в цілому, як же можна було все звалити на плечі регіонів, де дуже складно виділити кошти для таких виплат, до того ж, враховуючи деномінацію, ставиш собі питання, а чи можна прожити на такі гроші? "

    Питання: "Сергій Анатолійович, а що робиться на вашому рівні, щоб якось виправити ситуацію, що склалася? "

    "На цей момент внесені зміни до Закону КО №225-ЗКО від 27.11.2004 "Про заходи соціальної підтримки реабілітованих осіб… ", переглянутий розмір щомісячної грошової виплати (ЩГВ). Ми змогли знайти кошти в бюджеті, і ЩГВ збільшилася на 45%. Зараз розмір виплати такий:

    – 471 руб. – для реабілітованих осіб;

    – 392 руб. – для осіб визнаних постраждалими.

    Це найвищий показник у порівнянні з довколишніми регіонами".

    Питання: "Як вдалося цього досягти? "

    Відповідь: "Багато що вирішує спільна робота з громадськими організаціями, обробка даних, і сумісний розгляд в Думі, а також спільна робота з Адміністрацією області, бюджет не гумовий! Не так давно прийнятий новий Закон КО №32-4 ЗКО від 8.06.2006г. "Про ветеранів праці… ", який, якщо на словах, свідчить: ветеранами праці є особи, що пропрацювали

    – жінки – 40 років + будь-яке заохочення за час трудового стажу (грамота, подяка.)

    – чоловіки – 45 років + будь-яке заохочення за час трудового стажу (грамота, подяка.)

    хай невелике, але підмога в нашому важкому житті".

    "На мій погляд, це один із небагатьох документів, спрямованих на підняття рівня життя людей. Не секрет ні для кого, що 28% людей зараз знаходяться за межею бідності. Зараз у Державній думі перебуває проект Закону про переведення осіб підданих політичним репресіям на Федеральний рівень, практично всі регіони брали участь у його складанні".

    Розмовляючи, з людьми, які пройшли через цей жах відчуження й переслідування своєю власною державою, бачиш біль і зневіру в, яке б там не було, ”світле майбутнє”.

    Напевно, поки держава не зможе повністю визнати свою провину й трагічність минулого режиму, ми повністю вилікуємося від цієї хвороби – комунізм.

    "Погано, що історична свідомість підміняється (а не доповнюється) краєзнавчою. Це погано тому, що розмивається й забувається масштаб і значення подій, про які йдеться. Це погано тому, що дозволяє начисто забути про терор як національну катастрофу і начисто зняти питання про провину й відповідальність. Це погано тому, що в думках укоріняється уявлення про "політичні репресії" (адже теж, між іншим, евфемізм), як про стихійне лихо, яке колись і звідкись – невідомо звідки – прийшло на благословенну землю рідного регіону і, відвирувавши, зникло, як уранішній туман. Така пам’ять – без кінців і без початків, без причин і наслідків – неадекватна й неактуальна. Вона, по суті, нікому не потрібна.

    Отже, єдина картина, центральним елементом якої є влада, терористична в кожному своєму прояві (і в кожному своєму досягненні – навіть цілком реальному), не встигнувши сформуватися наприкінці 1980-х, розсипалася, розбилася на тисячу регіональних осколків.

    І, на мій погляд, ті громадські сили в Росії, які ототожнюють себе з антитоталітарним напрямом розвитку, повинні почати з того, щоб знов зібрати ціле з цих осколків. З того, щоб повернути національній свідомості історичне вимірювання.

    Настав час великих загальнонаціональних проектів, пов’язаних із пам’яттю про минуле. Громадських проектів, зрозуміло"

    Автор Олександр Даніель – історик, правозахисник. Член правління Міжнародного історико-просвітницького і правозахисного товариства "Меморіал".

  • Китайська компартія прикривається засудженими до страти в’язнями, щоб уникнути звинувачень у видалянні органів

    Китайська компартія прикривається засудженими до страти в’язнями, щоб уникнути звинувачень у видалянні органів

    #img_left_nostream#Днями Комуністична партія Китаю (КПК) відмовилася від своїх минулих спростувань і визнала, що контроль над трансплантаціями органів усередині Китаю не ведеться. Багато лікарів незаконно отримали величезні кошти на видаляння внутрішніх органів у в’язнів. Аналітики вважають, що зіткнувшись із зростаючим міжнародним тиском, направленим на розслідування видаляння органів у живих послідовників Фалуньгун, КПК намагається уникнути засудження світовою громадськістю, роблячи відверті визнання і видаючи регулюючі закони в цій галузі. Такими діями китайська компартія сподівається понизити міжнародну увагу до своєї морально прогнилої практики незаконного видаляння органів і усунути можливі перешкоди отриманню фінансової підтримки на проведення Олімпійських ігор 2008 року в Пекіні.

    «Відверті визнання» виглядають досить дивно

    Згідно з офіційним повідомленням китайських ЗМІ, заступник міністра охорони здоров’я Хуан Цзефу, виступаючи на державній конференції з Упровадження технологій із трансплантації органів, яка відбулася 14 листопада в Гуанчжоу, відкрито визнав, що трансплантації органів усередині Китаю мають хаотичний характер. Багато лікарів у гонитві за наживою скористалися загальносвітовим попитом і продавали органи іноземцям за дуже високими цінами.

    Хуан відзначив, що велика частина органів для трансплантацій надходить від засуджених до страти в’язнів. На його думку, злочини скоюють хірурги, а не уряд. Він підкреслив, що КПК підсилить державне регулювання трансплантацій органів. Посилені вимоги включатимуть посилення державного нагляду за відповідними клініками, строга заборона на торгівлю органами й припинення туризму для пересадки органів.

    Міжнародні інформаційні агентства відзначили, що китайська компартія вперше відкрито визнала використання органів засуджених в’язнів для пересадки, і що в Китаї існують серйозні проблеми з торгівлею органами. Усього лише 2 місяці тому, 10 жовтня, міністерство охорони здоров’я все ще заперечувало торгівлю органами в Китаї. Тоді КПК стверджувала, що більшість органів були добровільно пожертвувані донорами. Пекін звинуватив ВВС, австралійське агентство новин Sky News та інші міжнародні інформаційні агентства в поширені брехні.  

    Чому за один місяць компартія Китаю повністю поміняла своє ставлення до трансплантації органів?

    Запобіжні заходи, щоб заручитися гарантією проведення Олімпіади

    #img_right#Останні дії КПК є частиною стратегії введення світової громадськості в оману, щоб понизити міжнародний тиск стосовно практики нелегальних пересадок органів – відзначила відома консультаційна розвідувальна служба безпеки Стретфор. У проведеному нею дослідженні мовиться, що китайська компартія вживає екстрені заходи для зниження міжнародного тиску стосовно незаконних видалянь органів у Китаї, щоб це не перешкоджало проведенню запланованих Олімпійських ігор.  

    У статті цієї служби від 17 листопада «Пріоритетна стратегія Китаю у роботі з громадськістю» мовиться, що канадський звіт Девіда Кілгура й Девіда Мейтаса про видаляння органів у живих послідовників Фалуньгун, опублікований на початку цього року, створив серйозні дипломатичні проблеми Пекіну в середовищі міжнародного співтовариства. Звинувачення Коаліції з розслідування переслідування Фалуньгун у Китаї, яка має адміністративні відділення як у Вашингтоні, так і в Оттаві, також дуже сильно вплинули на активність КПК у цьому питанні.

    Китайська компартія стурбована тим, що міжнародні правозахисні групи використовуватимуть результати розслідувань про видаляння органів для здійснення негативного впливу на потенційних спонсорів Олімпіади-2008. Зокрема, КПК боїться, що це може призвести до нестачі спонсорів.

    Дослідження служби Стретфор показує, що компартія намагається використати Олімпійські ігри як платформу для зміцнення своєї позиції як світової наддержави. Таким чином, КПК постарається прибрати тінь, яку наклали на Китай Культурна революція й різанина на площі Тянь-Ань-Мень. Так, Олімпійські Ігри відвернуть увагу китайців від економічних проблем і справжнього соціального хаосу в країні. Успішні ігри в Пекіні допоможуть також укріпити панування влади КПК.

    У звіті Стретфор мовиться, що компартія Китаю отримала урок від недавнього антикорупційного руху і зараз вона розуміє, що якщо зробити проблему надбанням гласності, то це допоможе послабити внутрішній і міжнародний тиск. Із заяви Хуана стало зрозуміло, що КПК запозичувала ту ж запобіжну стратегію щодо видаляння органів, щоб усунути критику й перешкоди для проведення Олімпіади.

    Ухильне заперечення звинувачень у видалянні органів практикуючих Фалуньгун

    Як вважає Міжнародна Амністія, кількість засуджених до страти у Китаї за останні п’ять років залишалася незмінною – від 2 до 3 тисяч на рік. За повідомленням China Youth Daily за 2003 рік, коли представники Національного Народного конгресу закликали Державний Верховний суд переглянути кількість випадків страти, виявилося, що щорічно таких випадків було близько 10 тисяч. Але, згідно з президентом Китайської асоціації трансплантації органів Чень Ши, упродовж 2005 р. у Китаї було зафіксовано майже 12 тисяч операцій трансплантації органів.

    Як повідомляє The Beijing News, у 2004 р. у Китаї було проведено більше 2 тисяч пересадок печінки. Відомий коментатор Цао Чансін ставить собі питання, як таке може бути, що кількість операцій пересадки органів у Китаї значно збільшилася останніми роками, а кількість страт залишилася практично незмінною?

    КПК публічно заявила, що сім’ї засуджених завжди давали дозвіл на використання органів страчених в’язнів. Проте стаття в Phoenix Weekly за 2005 р. «Розслідування пожертвування органів в’язнів, засуджених до смерті» (www.transplantation.org.cn/html/2005-10/254.html) наводить аргументи, що суперечать публічним заявам компартії. Журналіст Ден Фей у своїй статті привів інтерв’ю з Пен Міном, керівником відділення урології міської лікарні м. Чженчжоу провінції Хенань. Пен показав журналістові записник у чорній обкладинці із списком засуджених до смерті. Він сказав: «Цей список не дозволяється розкривати», – і далі додав, що сім’ї  засуджених не можуть дізнатися про видаляння органів, яке здійснюється відразу після страти.

    Головний редактор Frontier Magazine Лю Давень відзначив, що задовго до того, як КПК офіційно визнала цю практику, не викликав сумнівів той факт, що в Китаї регулярно видалялися органи у засуджених до смерті в’язнів. Справжня офіційна заява компартії з’явилася тільки як спроба поліпшити свою репутацію на міжнародній арені. Водночас вона виконує роль ухильного спростування видаляння органів у живих практикуючих Фалуньгун, про що повідомляла міжнародна преса.     

    Щодо звітів із видаляння органів у послідовників Фалуньгун Лю сказав: «Початковий намір КПК полягав у тому, щоб блокувати поширення правди. На цей час місцева газета в Гуанчжоу згадала про табір смерті в Суцзятунь. І хоча газета вирішила, що це сфабриковані міжнародною пресою чутки, той факт, що про це згадали, тільки підтверджує, як це серйозно, і що це питання дуже хвилює китайців».

    Си Цаншань, експерт із питань пов’язаних із Китаєм, днями відзначив, що КПК дуже побоюється двох тенденцій: це вихід із її лав усе більшої кількості людей і розслідування незаконних видалянь внутрішніх органів, які тривають, у живих практикуючих Фалуньгун Китаю.

    Вень Хуа. Велика Епоха

  • Китайська компартія прикривається засудженими до страти в’язнями, щоб уникнути звинувачень у видалянні органів

    Китайська компартія прикривається засудженими до страти в’язнями, щоб уникнути звинувачень у видалянні органів

    #img_left_nostream#Днями Комуністична партія Китаю (КПК) відмовилася від своїх минулих спростувань і визнала, що контроль над трансплантаціями органів усередині Китаю не ведеться. Багато лікарів незаконно отримали величезні кошти на видаляння внутрішніх органів у в’язнів. Аналітики вважають, що зіткнувшись із зростаючим міжнародним тиском, направленим на розслідування видаляння органів у живих послідовників Фалуньгун, КПК намагається уникнути засудження світовою громадськістю, роблячи відверті визнання і видаючи регулюючі закони в цій галузі. Такими діями китайська компартія сподівається понизити міжнародну увагу до своєї морально прогнилої практики незаконного видаляння органів і усунути можливі перешкоди отриманню фінансової підтримки на проведення Олімпійських ігор 2008 року в Пекіні.

    «Відверті визнання» виглядають досить дивно

    Згідно з офіційним повідомленням китайських ЗМІ, заступник міністра охорони здоров’я Хуан Цзефу, виступаючи на державній конференції з Упровадження технологій із трансплантації органів, яка відбулася 14 листопада в Гуанчжоу, відкрито визнав, що трансплантації органів усередині Китаю мають хаотичний характер. Багато лікарів у гонитві за наживою скористалися загальносвітовим попитом і продавали органи іноземцям за дуже високими цінами.

    Хуан відзначив, що велика частина органів для трансплантацій надходить від засуджених до страти в’язнів. На його думку, злочини скоюють хірурги, а не уряд. Він підкреслив, що КПК підсилить державне регулювання трансплантацій органів. Посилені вимоги включатимуть посилення державного нагляду за відповідними клініками, строга заборона на торгівлю органами й припинення туризму для пересадки органів.

    Міжнародні інформаційні агентства відзначили, що китайська компартія вперше відкрито визнала використання органів засуджених в’язнів для пересадки, і що в Китаї існують серйозні проблеми з торгівлею органами. Усього лише 2 місяці тому, 10 жовтня, міністерство охорони здоров’я все ще заперечувало торгівлю органами в Китаї. Тоді КПК стверджувала, що більшість органів були добровільно пожертвувані донорами. Пекін звинуватив ВВС, австралійське агентство новин Sky News та інші міжнародні інформаційні агентства в поширені брехні.  

    Чому за один місяць компартія Китаю повністю поміняла своє ставлення до трансплантації органів?

    Запобіжні заходи, щоб заручитися гарантією проведення Олімпіади

    #img_right#Останні дії КПК є частиною стратегії введення світової громадськості в оману, щоб понизити міжнародний тиск стосовно практики нелегальних пересадок органів – відзначила відома консультаційна розвідувальна служба безпеки Стретфор. У проведеному нею дослідженні мовиться, що китайська компартія вживає екстрені заходи для зниження міжнародного тиску стосовно незаконних видалянь органів у Китаї, щоб це не перешкоджало проведенню запланованих Олімпійських ігор.  

    У статті цієї служби від 17 листопада «Пріоритетна стратегія Китаю у роботі з громадськістю» мовиться, що канадський звіт Девіда Кілгура й Девіда Мейтаса про видаляння органів у живих послідовників Фалуньгун, опублікований на початку цього року, створив серйозні дипломатичні проблеми Пекіну в середовищі міжнародного співтовариства. Звинувачення Коаліції з розслідування переслідування Фалуньгун у Китаї, яка має адміністративні відділення як у Вашингтоні, так і в Оттаві, також дуже сильно вплинули на активність КПК у цьому питанні.

    Китайська компартія стурбована тим, що міжнародні правозахисні групи використовуватимуть результати розслідувань про видаляння органів для здійснення негативного впливу на потенційних спонсорів Олімпіади-2008. Зокрема, КПК боїться, що це може призвести до нестачі спонсорів.

    Дослідження служби Стретфор показує, що компартія намагається використати Олімпійські ігри як платформу для зміцнення своєї позиції як світової наддержави. Таким чином, КПК постарається прибрати тінь, яку наклали на Китай Культурна революція й різанина на площі Тянь-Ань-Мень. Так, Олімпійські Ігри відвернуть увагу китайців від економічних проблем і справжнього соціального хаосу в країні. Успішні ігри в Пекіні допоможуть також укріпити панування влади КПК.

    У звіті Стретфор мовиться, що компартія Китаю отримала урок від недавнього антикорупційного руху і зараз вона розуміє, що якщо зробити проблему надбанням гласності, то це допоможе послабити внутрішній і міжнародний тиск. Із заяви Хуана стало зрозуміло, що КПК запозичувала ту ж запобіжну стратегію щодо видаляння органів, щоб усунути критику й перешкоди для проведення Олімпіади.

    Ухильне заперечення звинувачень у видалянні органів практикуючих Фалуньгун

    Як вважає Міжнародна Амністія, кількість засуджених до страти у Китаї за останні п’ять років залишалася незмінною – від 2 до 3 тисяч на рік. За повідомленням China Youth Daily за 2003 рік, коли представники Національного Народного конгресу закликали Державний Верховний суд переглянути кількість випадків страти, виявилося, що щорічно таких випадків було близько 10 тисяч. Але, згідно з президентом Китайської асоціації трансплантації органів Чень Ши, упродовж 2005 р. у Китаї було зафіксовано майже 12 тисяч операцій трансплантації органів.

    Як повідомляє The Beijing News, у 2004 р. у Китаї було проведено більше 2 тисяч пересадок печінки. Відомий коментатор Цао Чансін ставить собі питання, як таке може бути, що кількість операцій пересадки органів у Китаї значно збільшилася останніми роками, а кількість страт залишилася практично незмінною?

    КПК публічно заявила, що сім’ї засуджених завжди давали дозвіл на використання органів страчених в’язнів. Проте стаття в Phoenix Weekly за 2005 р. «Розслідування пожертвування органів в’язнів, засуджених до смерті» (www.transplantation.org.cn/html/2005-10/254.html) наводить аргументи, що суперечать публічним заявам компартії. Журналіст Ден Фей у своїй статті привів інтерв’ю з Пен Міном, керівником відділення урології міської лікарні м. Чженчжоу провінції Хенань. Пен показав журналістові записник у чорній обкладинці із списком засуджених до смерті. Він сказав: «Цей список не дозволяється розкривати», – і далі додав, що сім’ї  засуджених не можуть дізнатися про видаляння органів, яке здійснюється відразу після страти.

    Головний редактор Frontier Magazine Лю Давень відзначив, що задовго до того, як КПК офіційно визнала цю практику, не викликав сумнівів той факт, що в Китаї регулярно видалялися органи у засуджених до смерті в’язнів. Справжня офіційна заява компартії з’явилася тільки як спроба поліпшити свою репутацію на міжнародній арені. Водночас вона виконує роль ухильного спростування видаляння органів у живих практикуючих Фалуньгун, про що повідомляла міжнародна преса.     

    Щодо звітів із видаляння органів у послідовників Фалуньгун Лю сказав: «Початковий намір КПК полягав у тому, щоб блокувати поширення правди. На цей час місцева газета в Гуанчжоу згадала про табір смерті в Суцзятунь. І хоча газета вирішила, що це сфабриковані міжнародною пресою чутки, той факт, що про це згадали, тільки підтверджує, як це серйозно, і що це питання дуже хвилює китайців».

    Си Цаншань, експерт із питань пов’язаних із Китаєм, днями відзначив, що КПК дуже побоюється двох тенденцій: це вихід із її лав усе більшої кількості людей і розслідування незаконних видалянь внутрішніх органів, які тривають, у живих практикуючих Фалуньгун Китаю.

    Вень Хуа. Велика Епоха

  • Одягнися в рожеве!

    Одягнися в рожеве!

    Жовтень – місяць, коли у Великобританії проводиться національна акція «Кампанія проти раку молочної залози» ("Breast Cancer Campaign") на підтримку досліджень у галузі раку грудей, зокрема, із його запобігання. У період проведення цієї акції британців закликають виразити свою підтримку, надівши що-небудь рожеве.

    #img_right#27-го жовтня під девізом "Одягнися в рожеве" проводяться акції зі збору грошей на боротьбу з раком молочної залози. По всій країні людей закликають до того, щоб вони організовували свої місцеві "рожеві" акції, наприклад, «рожевий день» на роботі. Минулого року, завдяки акції "Одягнися в рожеве", було зібрано 1,7 мільйона фунтів стерлінгів, а продаж рожевих браслетів приніс 1,2 мільйона фунтів іншої провідної добродійної організації допомоги жертвам раку грудей "Breast Cancer Care".

    Коли 64-річна мешканка Уельсу Барбара Пауелл два роки тому дізналася, що у неї рак молочної залози, вона ще відчувала себе абсолютно здоровою. Звичайна маммограма показала невелику пухлину, за ознаками характеризовану як доброякісну.

    Через два місяці це утворення вже характеризувалося як злоякісна пухлина 2-го ступеня. Барбарі зробили операцію видалення ділянки молочної залози і злоякісних утворень у лімфатичних вузлах, після чого вона пройшла курс радіотерапії. Барбара вважає, що їй дуже пощастило в тому, що пухлину виявили достатньо швидко, і вона не втратила груди.

    Безжурна Барбара зараз відчуває себе добре і з ентузіазмом добровільно бере участь у кампанії "Об’єднаємося разом", що проводиться організацією з дослідження раку молочної залози «Дослідження раку у Великобританії». Мета акції полягає в тому, щоб через продаж білих і рожевих каченят "Бетті – водний компаньйон" донести до людей більше інформації про рак молочної залози і дати зрозуміти важливість раннього виявлення захворювання.

    Коли Барбару питають, як стосуються цього каченята, вона відповідає: "Не ховайте голову під крило – не відкладайте обстеження. Жінки бояться, вони не хочуть обстежуватися і побоюються, що може бути щось виявлено. Будьте сміливими, ідіть на обстеження. Будьте розумними, зробіть що-небудь щодо цього. Обстежуйтеся, це може врятувати вам життя".

    Барбара хотіла б сказати всім, що чим старший вік жінки, тим більше вони схильні до захворювання на рак грудей. "Кожен знайомий з кимсь, у кого було або є таке захворювання", – додала вона.

    За час проведення цієї акції не тільки збираються кошти на дослідження, але і всі добродійні компанії звертаються до жінок із закликом приділяти своєму здоров’ю більше уваги. Особливо після 30 років необхідно регулярно перевіряти груди на наявність підозрілих утворень. Необхідно знати про чинники ризику, таких як надмірна повнота, вживання алкоголю, куріння й брак фізичних вправ, неправильне харчування, штучне вигодовування.

    Виконуйте наступні п’ять інструкцій:

    – слід знати, який стан грудей для вас є нормальним;

    – оглядайте й обмацуйте свої груди регулярно (кожні 1-2 місяці);

    – слід знати, на які зміни вам потрібно звертати увагу;

    – повідомляйте про будь-які зміни невідкладно;

    – проходьте променеві методи обстеження молочних залоз, якщо вам 50 і більше років.

    На які зміни необхідно звертати увагу? Перш за все, це зміна розміру, форми або відчуттів у грудях; нова пухлина або ущільнення в одній молочній залозі або пахвовій ділянці; зморщування, ямки або почервоніння шкіри; зміна положення соска або виділення з нього; нові болі або дискомфорт у визначеному місці.

    Важливість наукових досліджень і пошук способів лікування є вкрай необхідними для кожної десятої жінки у Великобританії, хворий на рак молочної залози. Це найпоширеніший вид раку в країні, що зустрічається в одному з трьох випадків усіх злоякісних захворювань у жінок.

    Рівень смертності від раку грудей у Великобританії один із найвищих у світі. Проте, є і невеликий прогрес: рівень смертності знизився на 24% із кінця 1980-х рр. Як повідомляє організація «Турбота про хворих на рак молочної залози», рівень виживаності після п’ятирічного періоду підвищується, можливо, завдяки тому, що люди отримали необхідну інформацію, виявили захворювання в більш ранні терміни і змогли отримати сучасне лікування. Серед хворих на рак молочної залози 80% становлять жінки віком 50 років і старше. Проте, з 42-х тисяч жінок, яким уперше встановлений такий діагноз, 8 тисяч жінок молодші 50 років.

    Учені, дослідження яких фінансуються на кошти «Кампанії проти раку молочної залози», змогли вивчити, як поводяться ракові клітини молочної залози. Ними розробляються спеціальні лікарські засоби. Вивчання ракових стволових клітин молочної залози може розкрити нові аспекти розвитку раку грудей і, таким чином, можна буде розробити новий підхід для запобігання розвитку цього захворювання. Інші дослідження направлені на те, щоб знайти шляхи виявлення жінок, схильних до захворювання на рак молочної залози.

    Розмарі Байфілд. Велика Епоха