У річницю початку переслідування послідовників Фалуньгун у Китаї — 20 липня все більше парламентарів різних країн світу засуждують репресивну політику компартії Китаю. Серед них є і українські депутати.
#img_right#Юрій Анатолійович Кармазін — український політичний діяч, голова партії «Захисники Вітчизни», заслужений юрист України, суддя, доктор наук у галузі філософії, академік, депутат Верховної Ради України 4-ох скликань поділився своїми думками з приводу переслідування людей за їх віру в КНР.
— Пане Юрію, як Ви ставитеся до того, що вже 10 років у Китаї не припиняються репресії послідовників Фалуньгун за їхню віру? Як можна їм допомогти?
— Верховна Рада України розташована поруч із китайським посольством, й іноді, проходячи повз його, я бачив протестуючих. Там я почитав на тих плакатах, з якими стоять люди, і про вилучення органів, і про переслідування. Як нормальна людина, як український парламентар, як сенатора Міжнародного парламенту безпеки і миру, я хочу сказати, що ці речі межують з тим, що ми проходили під час нацизму. І це треба припинити. Рада Європи засудила і нацизм, і фашизм, і те, що робили тоталітарні ленінсько-сталінські режими. Очевидно, якщо переслідування будуть продовжуватись, то я думаю, що Україна буде розглядати питання щодо застосування певних економічних санкцій до Китаю, якщо вони не вирішать це питання самостійно.
— Що саме, на Вашу думку, може зробити Україна?
— В Україні ніхто не переслідує за віру. Наприклад, у партії «Захисники Вітчизни» з 70-ти тисяч членів є китайці. І я можу вам їх назвати поіменно. Ми абсолютно нормально ставимося і до християн, і до буддистів, і до мусульман. Це їхні особисті питання. Я глибоко поважаю почуття віруючих, бо вони вірують у єдиного Господа. А віра в Бога не дає зробити нічого поганого. Ми створюємо всі можливості для розвитку всіх націй і всіх релігій. Я хотів би до цього закликати і китайців — до толерантності. Це перше.
По-друге, я думаю, що якщо будуть продовжуватися нецивілізовані методи в Китаї, то Європа відреагує на це дикунство блокадою китайських товарів. І це буде найстрашніший удар, який не винесе китайська економіка. Якщо весь цивілізований світ скаже, що він не буде нічого споживати китайського і нічого впускати китайського, то для Китаю це буде дуже серйозно.
— Колишній держсекретар Канади у справах Азіатсько-тихоокеанського регіону Девід Кілгур і міжнародний адвокат з прав людини Девід Мейтас у своєму звіті про «Криваве видаляння органів» довели, що у в’язнів совісті — людей, які займаються Фалуньгун, у китайських тюрмах насильно видаляють органи на продаж. Чи можна це припинити?
— Я думаю, що треба припинити. Я миролюбна людина і закликаю до толерантності у відносинах. Я не кажу вже про таке дикунство, коли у засуджених людей вилучають насильно органи, чи коли засуджують тільки за те, що люди мають інший колір обличчя, чи за те, що люди висловлюються за відновлення своєї державності, яка була у них тисячі років, причому була до того, як їх захопили. Я думаю, що ці питання треба вирішувати мирно.
У нас є досвід мирного вирішення питань. Я з 1994 по 1998 рік був головою комісії з вивчення політико-правової ситуації в Криму, і тоді, коли нам пророкували, що у нас ось-ось спалахне громадянська війна, ми вирішили все без єдиного пострілу. Ми вирішили все мирно. Отже, якщо треба буде поділитися досвідом, я готовий. Я готовий навіть виступити посередником між центральною китайською владою і владою автономії, чи владою Тибету.
— Чи доводилося Вам бути у Китаї?
— У материковому Китаї я не був, хоча, безперечно, це цікаво. Але я був особисто на Тайвані і бачив, наскільки Тайвань попереду в технологічному плані і Китаю, і України, і трьох четвертей країн Європи. Маючи 21 мільйон людей, практично ніяких корисних копалин, і тільки за рахунок працездатності та мізків такі речі зробити… Я цьому не вірив і, поїхавши сам, переконався.
— Ви себе там почували, як свій серед чужих, чи чужий серед своїх?
— Ви знаєте, я абсолютно захищено відчував себе на Тайвані, незважаючи на те, що мене оточували самі китайці. Мені так само, як і їм, подобався зелений чай. Ми знаходили спільну мову, коли говорили про мистецтво. Я так само, як і вони, дуже засмучуюсь, коли зараз розвалюється Велика китайська стіна, що її розбирають на частини, які використовують для будівництва будинків. І це не нормально, адже це надбання людства, а не сьогоднішньої Комуністичної партії Китаю.
Я ставлюся до величезної китайської нації з величезною повагою, тому що вони дали світу великих філософів і величну культуру. І без Китаю, мабуть, не був би таким багатобарвним світ. Але я все-таки закликаю їх до толерантності, до вирішення питань абсолютно мирним шляхом за столом переговорів.
The Epoch Times, за матеріалами NTD
