#img_left_nostream#Бін Цзи, який жив за часів династії Західна Хань (206 р. до н.е. – 9 р. н.е.), був дуже великодушним, його поважали за високі моральні якості. Він здійснив багато великих справ, не прагнучи при цьому привертати до себе уваги, й ніколи не вихвалявся.
Суань Хань (91- 49 до н.е.) обіймав посаду імператора китайської династії Хань з 74 р. до н.е. до 49 р. до н.е. Його життя було сповнене різними гучними історіями. При народженні йому дали ім’я Лю Бін’юй. Його батьком був Лю Цзінь, син наслідного принца Лю Цзу і його дружини Ван. Імператор Суань був правнуком імператора У (140 р. – 87 р. до н.е.).
В той час, коли правив імператор У, змовники звинуватили наслідного принца Цзу в здійсненні чаклунства проти свого батька, імператора У. Згодом його залучили до повстання, яке потерпіло поразку. Принц Цзу заподіяв собі смерть, двоє братів його батька померли разом з ним. Імператриця Вей також наклала на себе руки. Друга законна дружина принца на ім’я Ши і батьки імператора Суаня також загинули в столиці під час цього інциденту.
Імператорові Суаню (тоді ще дитині Бін’юй) було тоді всього декілька місяців. Його пощадили, хоча й ув’язнили, він перебував під наглядом міністра у справах васалів. Тюремним начальником був Бін Цзи. Він знав, що принц Цзу насправді не був винен в чаклунстві проти свого батька. Йому було шкода дитяти. Бін Цзи відібрав серед ув’язнених двох жінок з добрим характером на ім’я Ху Цзу і Гуо Чженцин. Одна з них була годувальницею дитини, а інша – нянею. Бін Цзи відвідував їх щодня, щоб дізнатися, чи все добре в дитини. Бін Цзи кілька разів надавав імператорові рапорт, в якому говорив, що не існує достатньо доказів, щоб підтримувати звинувачення в чаклунстві, але всякий раз він отримував докори від імператора У.
Друг Бін Цзи дуже хвилювався за нього, оскільки той відкрито говорив те, що у нього на серці. Він неодноразово застерігав його не накликати на себе неприємності. “Його величність сам розбереться з цією справою. Кожен прагне провести межу, тобто відокремитися від тих, хто був залучений в цю справу про чаклунство. Навіщо ти піддаєш себе небезпеці, шукаючи справедливості для принца Цзу і піклуючись про його внука Бін’юй? Хіба тобі ніколи не спадало на думку, що тебе можуть звинуватити в причетності до цієї справи? Хіба розумно так ризикувати?”
Бін Цзи незворушно відповів: “Хтось повинен поводитися з милосердям і дотримуватися моральних принципів. Справа про чаклунство насправді була таємною змовою. До того ж, внук наслідного принца Бін’юй лише дитина. Який злочин він скоїв? Я не можу закривати на це очі і не можу жити не по совісті”.
В кінці свого правління імператор У захворів. Він дізнався про те, що декілька чарівників заявили, що дух нового імператора з’явився в однієї із в’язниць Чан’аня. Імператор У наказав стратити всіх ув’язнених, незважаючи на те, чи були вони засуджені, чи ні, незважаючи на суворість їхніх звинувачень. Коли євнух з указом прибув до в’язниці, Бін Цзи відмовився прийняти цей указ, заявивши, що жодна людина, яка не була засуджена за тяжкий злочин, не буде страчена, тим більше, власний правнук імператора. Той євнух висунув звинувачення проти Біна за те, що Бін відмовився виконати указ, що насправді було тяжким злочином. Однак, імператор У зрозумів свою помилку і оголосив про загальне помилування. Ув’язнені всіх інших в’язниць загинули, а у в’язниці Біна – вижили.
Пройшли роки. По рекомендації Бін Цзи регент Хуо Гуан запропонував трон сімнадцятирічному Бін’юй, і той став імператором Суань. Проте Бін Цзи жодного разу не нагадав імператорові про те, що він зробив для нього, хоча вся сім’я Бін Цзи постійно намовляла його розповісти імператорові про все. “Ти врятував життя його величності і зробив йому велику послугу. Якщо ти особисто розповіси про це його величності, то безсімнівно отримаєш значне підвищення у званні. Будь-хто на твоєму місці вважав би за честь скористатися таким шансом. Чому ти мовчиш?” Бін Цзи з посмішкою відповів: “Я просто виконую свій обов’язок. На мою долю випала така честь надати милість імператорові. Було б непорядно з мого боку, якби я зажадав взамін багатство і владу. Мені і в голову не приходять такі думки”.
Згодом імператор Суань дізнався, що Бін Цзи зробив для нього. Він був настільки приголомшений, що не міг спати доти, доки не привласнив Бін Цзи звання маркіза Бойяна. Тим часом трапилося так, що Бін Цзи захворів, і це сильно занепокоїло імператора Суаня.
Підданий імператора на ім’я Ся Хоушен знав, що небеса завжди винагороджують за хороші діяння, і сказав імператорові: “Я чув, що небеса винагороджують тих, хто зробив багато хороших справ, і навіть їхніх нащадків. Бін Цзи ще не отримав нагороди за свої великі справи, тому цілком зрозуміло, що він скоро вилікується від своєї хвороби. Вашій величності не потрібно так багато турбуватися про це”. Незабаром Бін Цзи справді повністю видужав і став прем’єр-міністром. В китайській історії Бін Цзи вважається одним із найбільш високоморальних прем’єр-міністрів.
Чжи Чжень. Велика Епоха
