Blog

У поєдинку 22 туру "Реал" переміг на виїзді "Депортіво" – 3:1. Дубль на рахунку француза Каріма Бензема.

Ця перемога є історичною для "Реалу", який останнього разу перемагав на домашньому стадіоні "Депортіво" – "Ріасоре" – у далекому 1991 (!!!) році. Мадридці знову скоротили відставання від лідируючої "Барселони" до п’яти очок.

Чемпіонат Іспанії. 20 тур

Депортіво – Реал – 1:3

Голи: 0:1 – Гранеро (13), 0:2 – Бензема (40), 1:2 – Рікі (87, пенальті), 1:3 – Бензема (90).

Депортіво: Арансубія, Лаури, Лопо, Колотто, М. Пабло, А. Томас, Валерон (Перес, 55), Жука (Бодіпо, 84), Х. Родрігес, Адріан, П. Альварес (Рікі, 75).

Реал: Касільяс, Арбелоа, Альбіоль, Рамос, Марсело, Алонсо, Гранера, Гути, Кака, Бензема, Рауль (Дренте, 79).

Попередження: Жука (64), М. Пабло (82).

#img_gallery#

За матеріалами: turnir

Багато хто вважає, що цей стиль є типово американським, хоча насправді виник він в Індії у XIX столітті. В таких будинках зазвичай жила одна сім’ я. Будівлі мали назву «бангал» або «бангала» — будинок у бенгальському стилі. Бангала, як правило, мала велику веранду, що рятувала від сильної спеки. Завдяки цьому такий тип будівлі набув поширення серед британських колоністів. Вони багато що з нього запозичили, будуючи свої літні резиденції.

Починаючи з 1900 року, з’являється велика кількість бунгало, в яких поєднано нові та старі архітектурні стилі. Таким прикладом може бути відоме «каліфорнійське бунгало», створення якого приписують братам-архітекторам Грін. Ними був розроблений тип «справжнього бунгало». Такі будиночки можна побачити у Пасадені. Але найбільш виразний та відомий їхній проект — будівля «Gamble House» (Пасадена, штат Каліфорнія), яке щорічно відвідує до 30 тисяч відвідувачів.

Тип каліфорнійського бунгало тоді набув популярності. У 1908–1921 роках такі компанії, як Сірз (Sears) розміщували проекти таких будинків на сторінках своїх каталогів, що приходили поштою. (У вартість проекту входили ділянка землі, необхідні креслення та будівельні матеріали — перекл.)

У 1901 році майстер по роботі з меблями Густав Стіклі почав випускати «журнал ремісника». Це дало поштовх до розвитку ремісничого стилю в Америці. На початку будинки цього типу зводились за планами Стіклі, які він друкував у журналі. Пізніше стиль бунгало було змішано зі стилем Мистецтв та Ремесел, що виник як реакція проти формалізму і вичурності Вікторіанської епохи.

В Америці у русі Мистецтв і Ремесел вбачали повернення до природності, спробу відкинути стильові ускладнення, що виникли в результаті промислової революції. В цьому русі поєднувались простота дизайну з натуральними будівельними матеріалами. Бунгало в ремісничому стилі був втіленням доступного житла середнього класу, що відповідає їх смаку.

Його характерними рисами є підкреслений розвиток композиції будівлі по горизонталі, лоджії та балкони, веранда на фасаді з товстими круглими або квадратними у плані колонами, вікна з багатьма вертикальними та горизонтальними створками або з освинцьованого скла, а також балочні перекриття.

З часом стиль бунгало зазнав змін, щоб відповідати художнім смакам того часу. Дещо до нього було запозичено зі стилю Прерій, дещо — з Колоніального, дещо — зі стилю Кейп-Код… В кінці-кінців він змінився так, що може задовольнити кожного.

Сенді Ву, Велика Епоха

За часів китайських імператорів виховати доброго спадкоємця трону було важливим завданням, тому що від цього залежало майбутнє країни. У китайській мові «тай цзи» [tàizĭ] означає «принц-спадкоємець» або «цар у стані очікування».

#img_right#Нижче розповідається, як імператор Тайцзун династії Тан готував до престолу принца Лі Чжи.

Лі Чжи був приємною та порядною людиною, але йому не вистачало рішучості. Імператор Тайцзун склав ретельний план його виховання, щоб він набув благородних манер і позбувся слабкостей.

Тайцзун вибрав одного вченого чоловіка на ім’я Фу Цзо принцу у вчителя. Крім того, він сам брав участь у вихованні принца. Він наказав принцу переїхати до палацу, який знаходився найближче до нього, так щоб батько і син могли бачити один одного з ранку до вечора. Таким чином, син завжди був на очах у батька, який мав можливість наставляти його.

Імператор виховав сина надзвичайним способом. Тайцзун не використовував книги, а замість цього навчав сина на конкретних життєвих ситуаціях, з якими той стикався.

Одного разу під час трапези Тайцзун сказав принцу: «Тільки після року важкої роботи селян: оранки, прополки бур’янів і збору врожаю – у нас є ось ця їжа. Коли ти щось їж, ти повинен усвідомлювати страждання, які винесли селяни пожинаючи ці зерна. Всі ці продукти в твоєму обіді не так легко з’явилися. Відчуй себе селянином і обмеж свої бажання. Тоді Небо дізнається, що ти мудрий. Будь вдячним за твою добру долю, і Небо дасть тобі ще більше, і в тебе завжди буде достатньо їжі».

Коли він бачив принца що скаче на коні, Тайцзун навчав його: «Хоча кінь – домашня тварина, але в неї теж є почуття. Ти повинен про це пам’ятати. Коли ти скачеш на ній, думай, яка це важка робота для коня, і призупини, коли тобі хочеться скакати дуже швидко. Ти не повинен виснажувати всі сили коня. Небо помітить, що в тебе є співчуття, і ти обходишся з усіма із милістю. Воно нагородить тебе багатством і завжди у тебе в розпорядженні буде хороший кінь».

Коли він бачив, що принц катається на човні, він навчав його: «Вода може нести човен, але вона може його і перекинути. Простий народ – як вода, а правитель – човен. Якщо правитель править мудро і добродійно, тоді народ буде його любити. Якщо ж він – тиран і не дбає про потреби народу, тоді народ буде вважати його ворогом і буде його обдурювати і врешті-решт скине. Так само з водою, яка може нести човен, але може його і перекинути. Ти не можеш дозволити собі бути необережним у цій справі».

Під таким мудрим керівництвом Тайцзуна принц не розчарував свого батька і став благородним володарем в своєму царстві. Він слухав порад свого батька і дбав про потреби свого народу. Навіть в деяких сферах політики, економіки, культури він перевершив свого батька і мав більший успіх. Його досягнення підтверджують, що імператор Тайцзун був не тільки винятковим політичним діячем і стратегом, але і майстром у навчанні молодого покоління.

#img_left#Один молодий артист на шоу "From the Тор" сказав, що люди повинні співати, коли вони прогулюються  вулицею. Одного дня дощовим вечором я бачила щось подібне, коли вийшла з кафе, що знаходиться навпроти "Карнегі Хол".

Під тентом чотири чоловіка виконували соло для квартету з "Реквієму" Моцарта. В їх співі не було жодної дисгармонії. Вони, здавалося, знаходилися на їх власному світі і не звертали жодної уваги на вуличний рух, дощ або перехожих. Вони також, ймовірно, не знали і про те, що спів  сприятливо діє на імунну систему.

Хоча раніше я також не замислювалася про зміцнення імунітету, спів супроводив більшій частині моїх шкільних років і часу проведеному в коледжі. Там де я виросла, була маса можливостей для співу в хорі, особливо під час різдвяних свят. Всі знали різдвяні пісні, оскільки з року в рік вони виконувалися в школах, недільних школах і церквах.

Сусіди зазвичай співали різдвяні пісні в святвечір усі разом. Тоді вони виходили з будинку, щоб подарувати пісню тим, хто поставив засвічену свічку ним на вікно. А після було свято з печивом і різдвяним сидром для дітей. Були всі умови, для того, щоб спів перешкоджав розвитку грипу.

Тепер, коли  лише починається період свят, зробіть вашій імунній системі послугу і знайдіть компанію для співу, якщо ви ще цього не зробили. Багато людей беруть участь в хоровому виконанні пісень Мессії Хенделя по всій країні, до якого можна приєднатися он-лайн. Деякі представники груп співу навіть запобігають, що наявність співецького голосу зовсім не обов’язкова. Спів в хорі приносить радість, звучить приємніше і проходить регулярно. Але є й ті, кому більше до душі співати зі своїми друзями або під радіо в особливі моменти.

#img_right#Як мінімум в двох наукових дослідженнях зафіксовано поліпшення показників імунітету у співаючих людей. У кожному експерименті спостерігалося підвищення рівня імуноглобулінів (IGA) в крові після хорового виконання. Учасникам хору у Франкфурті, Німеччині, зробили аналізи крові до і після виконання "Реквієму" Моцарта. Їх показники рівня гідрокортизону покращали, свідчивши про більш утихомирений стан. Наступного тижня учасників хору знов піддали ще більшій кількості досліджень до і після прослухування запису "Реквієму", але показники їх імунітету залишалися колишніми.

У іншому дослідженні, проведеному в каліфорнійському університеті Ірвіна, провели аналіз слини членів хору до і після виконання "Урочистої меси" Бетховена. Результати продемонстрували підвищення рівня секреторного імуноглобуліну А (S-IgA), іншого індикатора імунітету, а також пониження рівня кортизолу.

Згідно даним цього дослідження, співці описували власні враження від виступу як «сильні емоційні переживання перед виконанням… занепокоєння, відчуття схвильованості, зміни настрою, розслаблення або концентрації на музиці, задоволення і зняття напруженості».

Хор для літніх виконавців в Арлінгтоні, Вірджінія, був організований покійним психіатром-геронтологом Джином Коуеном з університету Джорджа Вашингтона і Джином Келлі, для вивчення ефектів активності і творчого потенціалу у літніх людей. Виявилось, що співці цього хору у віці 55 – 97 років мають менше тривожних станів, рідко відвідують лікарів і приймають менше ліків.

#img_left#Ці літні виконавці репетирують разом з професійними музикантами і виступають в різних місцях округу Колумбії і в інших штатах. Будь-яка людина у віці 55 років і старше може приєднатися до них без жодного попереднього прослухування.

Звучання пісень в цей святковий час видається абсолютно природним, що сприяє розвитку функцій лівої півкулі мозку. Спів, як і живопис, відкриває доступ до правої півкулі. Діти вчаться через пісні, а дорослі з пошкодженням лівої сторони мозку повторно вчаться через спів.

Спів може дозволити красиво виразити наші позитивні емоції, романтичність або надії, так само як і притупити відчуття втрати.

Не вірте нікому, включаючи себе, хто говорить, що ви не можете співати. Лише уявіть, цей універсальний інструмент – з вами всюди!

Версія  англійською

#img_left#На це питання нарешті дана однозначна відповідь в ході досліджень, проведених міжнародною групою вчених. Причиною карієсу є бактерія Bifidobacterium dentium, що відноситься до біфідобактеріям. Взагалі-то біфідобактерії дружні людському організму, проте Bifidobacterium dentium відрізняється від своїх колег.

Більшість біфідобактерій перебувають в кишечнику людини, переробляючи там складні цукри, що там знаходяться,  і стимулюючи процес травлення людини. А окрім цього, біфідобактерії успішно борються з певними хвороботворними мікробами, що викликають гнильні процеси, і здатні запобігти розвитку певних видів пухлин.

Але бактерія Bifidobacterium dentium живе не в кишечнику, а в ротовій порожнині, оскільки її ДНК сприяє пристосуванню навіть до проживання в такому агресивному середовищі, яке є в роті людини. Ця бактерія переробляє і споживає в їжу будь-які види цукрів, що містяться в продуктах харчування людей. Особливо Bifidobacterium dentium «любить» солодощі, газовані напої тощо.

#img_left#Вченим вдалося розшифрувати геном даної бактерії, і стало зрозуміло, що вона здатна захищатися від кислот, що роз’їдають зуби і від різного виду зубних паст, полоскань та інших засобів, які люди використовують для догляду за зубами і ротовою порожниною. Тому Bifidobacterium dentium прекрасно відчуває себе в поглибленнях зубів, особливо в тих місцях, де пошкоджена емаль.

Саме ця бактерія приводить до розвитку карієсу та інших захворювань зубів і порожнини рота. Проте, розсекретивши ворога зубів, учені зуміли також виявити речовини, які здатні знищити Bifidobacterium dentium. Ймовірно, що незабаром дані речовини будуть включені до складу гігієнічних засобів для зубів і порожнини рота.

Джерело: med.IsraelInfo.ru

#img_left#Простудні захворювання всі лікують по-різному. Хтось вживає новомодні ліки, а хтось до цих пір лікується старими і перевіреними, ще з бабусиних часів, інгаляціями. Зазвичай такі інгаляції роблять над гарячою каструлею, накрившись рушником. Досить простий і недорогий метод. Але чи всім можна робити такі інгаляції?



Інгаляція – це вдихання пару різних лікарських речовин з метою лікування. Такі способи терапії вельми корисні, і можна використовувати їх при виникненні перших симптомів хронічних і гострих захворюваннь дихальних шляхів. До яких відносяться нежить (риніт), запалення слизистої глотки (фарингіт), бронхіт, тонзиліт, а також напади астми.

Інгаляції можуть бути різними: вдихання ароматичних речовин або пару води.

Водні інгаляції зазвичай проводять, розчиняючи у воді які-небудь лікарські речовини. На даний час стали популярними інгаляції з мінеральною або морською водою. Водні інгаляції розрізняються за температурою – вологі (без підігрівання), тепловологі (з підігріванням розчину) і парові.

Якщо інгаляції виконувати правильно, то вони вельми корисні, оскільки лікарські компоненти впливають саме на дихальні шляхи, при цьому, не потрапляючи в шлунок. Це називається місцевою терапією. Для інгаляцій використовуються речовини в стані аерозолів або пару. Саме тому, вони швидко всмоктуються в кров і діють швидше. Крім того, більшість розчинів покращують відходження мокроти і слизу.

Але, не забувайте, що як і у всіх лікарських препаратів і будь-яких видів лікування, і в інгаляцій існують протипоказання. Хоча на перший погляд, інгаляції видаються цілком нешкідливими. В першу чергу, у жодному випадку не рекомендується робити інгаляції при підвищеній температурі. Також протипоказані інгаляції людям, схильним до носових кровотеч, при сердечній недостатності, при гострих захворюваннях легенів і серця. У будь-якому випадку, перш ніж приступити до будь-якого з видів інгаляцій, порадьтеся з лікарем.

#img_right#Робіть інгаляції правильно

Інгаляції потрібно проводити після їжі (мінімум через 1-1,5 години). Під час інгаляцій не можна відволікатися. Необхідно правильно вдихати і видихати пари лікарських речовин. Якщо лікуємо бронхи, глотку або легені – дихання через рот. Одяг на шиї має бути вільним, щоб не утрудняти дихання.

Після інгаляцій, не бажано розмовляти (близько години), тим більше співати або їсти.

Краще використовувати компресорні  інгалятори або ультразвукові, які продаються в аптеках. Їх зазвичай використовують в лікувальних закладах. Вони зручніші, оскільки перетворять рідину в пару. Такі інгалятори називають компресорними небулайзерами.

Маленьким дітям інгаляції з киплячою водою протипоказані, оскільки діти часто отримують опіки дихальних шляхів від таких інгаляцій. Чим менше дитина, тим далі потрібно знаходитися від киплячої води з ліками, а за тривалістю інгаляції повинні займати одну-дві хвилини.

Великі дози інгаляцій з ефірними маслами можуть викликати протилежний ефект.

Корисно проводити профілактичні інгаляції під час підвищеної захворюваності вірусними інфекціями. Інгаляції мілконарізаного часнику або цибулі зазвичай проводять в приміщенні, де знаходяться найдовше. У профілактичних цілях можна використовувати й інгаляції ефірних масел, поставивши відкриті флакончики з маслами евкаліпта і базиліка в кімнаті.

Перш, ніж виконувати будь-яку інгаляцію, переконайтеся, що у Вас немає непереносимості лікарських речовин, що входять до складу препарату. Якщо після інгаляцій у Вас погіршало самопочуття, потрібно обов’язково звернутися до лікаря.

Джерело: bienhealth.com