Blog

#img_right#6 липня 2006 року міжнародний адвокат-правозахисник Девід Метас і колишній Член Парламенту пан Девід Кілгур випустили своє повідомлення про розслідування видалення органів у живих практикуючих Фалуньгун. Хоча ми давно знали про злочини КПК у цій галузі і були готові почути про високий ступінь кровожерливості та жорстокості, які могли бути наведені в цьому повідомленні, ми все ще глибоко шоковані й засмучені, коли нам довелося зіткнутися з цим. Щоб висловити наше занепокоєння й підтримку китайцям, які страждають від цих лиходійств і протистоять злочинам КПК проти людства, як згадується в повідомленні, ми – Лінь Му, Сунь Веньгуан, Гао Чжішен, Цзяо Гобяо, Чжан Цзянькан і Ян Цзайсинь робимо наступну заяву:

1. Це перше повідомлення про розслідування за межами Китаю про незаконне переслідування Фалуньгун КПК, що відбувається з того часу, як воно почалося в 1999 році. Це також перше незалежне розслідування тривалих злочинів КПК проти людства в цьому аспекті в нашому світі.

2. Два слідчі з незалежними статусами і бездоганно хорошою репутацією та професійними якостями гарантують об’єктивність і справедливість цього звіту про розслідування.

3. У завершальній частині їхнього звіту повідомляється: «Кожна деталь доказів, які ми розглянули, була перевірена, і в більшості випадків є безперечними. Зібравши їх, вони показали нам жахливу картину ситуації. Саме цей висновок переконав нас». Така точність і розумність процедури розслідування гарантує об’єктивність і справедливість результатів.

4. Ми підтримуємо висновок двох слідчих про те, що «уряд Китаю і його агенти у всіх частинах країни, в певних лікарнях, а також в центрах затримання і «народних судах», починаючи з 1999 року, засудили на смертну кару велику, але невідому кількість в’язнів совісті, практикуючих Фалуньгун. Їх життєво важливі органи, включаючи серце, нирки, печінку й шкіру, фактично всі органи були вилучені заради продажу за високими цінами, й іноді їх продавали іноземцям».

5. Тому ми знову квапимо міжнародне співтовариство якнайскоріше збудити уряди від байдужості й звернути увагу на злочини проти людства, які зараз чиняться. Така байдужість і замовчення триває так довго, що вона неминуче принесе ганьбу людській расі. Те, що у звіті розкрилося, це жахливі злочини КПК, які тривають і довільно руйнують людську цивілізацію, етику і людські життя. Кожен факт, описаний в цьому звіті, направлений на звинувачення КПК в скоєнні злочинів проти людства й злочинах геноциду. Розслідування й звіт відображає цінність закону нації та принципи охорони загального правосуддя людства.

Тому ми закликаємо міжнародне співтовариство розпочати міжнародний суд, подібний до суду проти югославських військових злочинців, і очолити спеціальний кримінальний розшук щодо злочинів КПК проти людства й злочинів геноциду. Ми також висловлюємо нашу надію, що ці двоє слідчих продовжать докладати свої зусилля з цього питання. Дії повинні бути негайні. Оскільки в повідомленні вказується, що такі злочини зростають дня у день, тому будь-яке виправдання або уповільнення в розслідуванні та перевірці стане іншим видом злочину проти людства.

6. Ми терміново закликаємо тих лідерів КПК, які все ще не втратили свою совість і які не брали участь у цих злочинах, використовувати всю свою владу, щоб покінчити з убогістю, від якої зараз страждає Китай. Ми закликаємо цих людей сміливо вийти вперед, щоб стати свідком або почати відігравати позитивну роль у допомозі розслідуванню. Принаймні не будьте спільниками, приховуючи їх злочини. Будь ласка, використовуйте все можливе, щоб надати докази і зробити те, що повинен зробити справжній китаєць.

Пан Девід Мейтас вказав, що КПК здійснює «те зло, яке ми повинні все ж таки побачити на нашій планеті». Але зло, яке пан Мейтас побачив, є лише верхівкою айсберга. Люди повинні виступити проти режиму КПК прямо тут і прямо зараз, інакше це зло, яке «ми всі вже побачили» ніколи не припинить свого існування. Ми також звертаємося до цих двох слідчих, які вже розкрили деяку правду, змийте ганьбу заради благополуччя людства в цей період часу. Ми назавжди запам’ятаємо імена цих двох людей, і так буде впродовж усієї нашої цивілізації, сьогодні та в майбутньому.

Спільно підписано: Лінь Му, Сунь Веньгуан, Гао Чжішен, Цзяо Гобяо, Чжан Цзянькан і Ян Цзайсинь.

7 липня 2006 року, Пекін.

Гао Чжішен. Спеціально для Великої Епохи

#img_right#6 липня 2006 року міжнародний адвокат-правозахисник Девід Метас і колишній Член Парламенту пан Девід Кілгур випустили своє повідомлення про розслідування видалення органів у живих практикуючих Фалуньгун. Хоча ми давно знали про злочини КПК у цій галузі і були готові почути про високий ступінь кровожерливості та жорстокості, які могли бути наведені в цьому повідомленні, ми все ще глибоко шоковані й засмучені, коли нам довелося зіткнутися з цим. Щоб висловити наше занепокоєння й підтримку китайцям, які страждають від цих лиходійств і протистоять злочинам КПК проти людства, як згадується в повідомленні, ми – Лінь Му, Сунь Веньгуан, Гао Чжішен, Цзяо Гобяо, Чжан Цзянькан і Ян Цзайсинь робимо наступну заяву:

1. Це перше повідомлення про розслідування за межами Китаю про незаконне переслідування Фалуньгун КПК, що відбувається з того часу, як воно почалося в 1999 році. Це також перше незалежне розслідування тривалих злочинів КПК проти людства в цьому аспекті в нашому світі.

2. Два слідчі з незалежними статусами і бездоганно хорошою репутацією та професійними якостями гарантують об’єктивність і справедливість цього звіту про розслідування.

3. У завершальній частині їхнього звіту повідомляється: «Кожна деталь доказів, які ми розглянули, була перевірена, і в більшості випадків є безперечними. Зібравши їх, вони показали нам жахливу картину ситуації. Саме цей висновок переконав нас». Така точність і розумність процедури розслідування гарантує об’єктивність і справедливість результатів.

4. Ми підтримуємо висновок двох слідчих про те, що «уряд Китаю і його агенти у всіх частинах країни, в певних лікарнях, а також в центрах затримання і «народних судах», починаючи з 1999 року, засудили на смертну кару велику, але невідому кількість в’язнів совісті, практикуючих Фалуньгун. Їх життєво важливі органи, включаючи серце, нирки, печінку й шкіру, фактично всі органи були вилучені заради продажу за високими цінами, й іноді їх продавали іноземцям».

5. Тому ми знову квапимо міжнародне співтовариство якнайскоріше збудити уряди від байдужості й звернути увагу на злочини проти людства, які зараз чиняться. Така байдужість і замовчення триває так довго, що вона неминуче принесе ганьбу людській расі. Те, що у звіті розкрилося, це жахливі злочини КПК, які тривають і довільно руйнують людську цивілізацію, етику і людські життя. Кожен факт, описаний в цьому звіті, направлений на звинувачення КПК в скоєнні злочинів проти людства й злочинах геноциду. Розслідування й звіт відображає цінність закону нації та принципи охорони загального правосуддя людства.

Тому ми закликаємо міжнародне співтовариство розпочати міжнародний суд, подібний до суду проти югославських військових злочинців, і очолити спеціальний кримінальний розшук щодо злочинів КПК проти людства й злочинів геноциду. Ми також висловлюємо нашу надію, що ці двоє слідчих продовжать докладати свої зусилля з цього питання. Дії повинні бути негайні. Оскільки в повідомленні вказується, що такі злочини зростають дня у день, тому будь-яке виправдання або уповільнення в розслідуванні та перевірці стане іншим видом злочину проти людства.

6. Ми терміново закликаємо тих лідерів КПК, які все ще не втратили свою совість і які не брали участь у цих злочинах, використовувати всю свою владу, щоб покінчити з убогістю, від якої зараз страждає Китай. Ми закликаємо цих людей сміливо вийти вперед, щоб стати свідком або почати відігравати позитивну роль у допомозі розслідуванню. Принаймні не будьте спільниками, приховуючи їх злочини. Будь ласка, використовуйте все можливе, щоб надати докази і зробити те, що повинен зробити справжній китаєць.

Пан Девід Мейтас вказав, що КПК здійснює «те зло, яке ми повинні все ж таки побачити на нашій планеті». Але зло, яке пан Мейтас побачив, є лише верхівкою айсберга. Люди повинні виступити проти режиму КПК прямо тут і прямо зараз, інакше це зло, яке «ми всі вже побачили» ніколи не припинить свого існування. Ми також звертаємося до цих двох слідчих, які вже розкрили деяку правду, змийте ганьбу заради благополуччя людства в цей період часу. Ми назавжди запам’ятаємо імена цих двох людей, і так буде впродовж усієї нашої цивілізації, сьогодні та в майбутньому.

Спільно підписано: Лінь Му, Сунь Веньгуан, Гао Чжішен, Цзяо Гобяо, Чжан Цзянькан і Ян Цзайсинь.

7 липня 2006 року, Пекін.

Гао Чжішен. Спеціально для Великої Епохи

#img_left_nostream#21 липня Міністерство сільського господарства КНР заявило, що в місті Аксу провінції Синьцзян зареєстрований спалах небезпечного вірусу пташиного грипу H5n1, більше 350 тисяч курчат було убито.

Відповідно до заяви сайту Міністерства сільського господарства КНР, спалах пташиного грипу був помічений 14 липня, від чого загинуло 3 045 курчат. Відповідно до результатів розслідування державної лабораторії, був зареєстрований небезпечний різновид вірусу пташиного грипу – H5n1. У заяві не було інформації про зараження й смерть місцевих жителів.

На цей момент, щоб не дозволити вірусу поширитися, навколо центру спалаху в діаметрі 6 км уся свійська птиця була знищена. Зокрема, 356 976 курчат.

З травня минулого року в Китаї було відмічено вже 37 випадків спалаху пташиного грипу, від чого загинуло 12 чоловік.

Велика Епоха

 

 

#img_left_nostream#21 липня Міністерство сільського господарства КНР заявило, що в місті Аксу провінції Синьцзян зареєстрований спалах небезпечного вірусу пташиного грипу H5n1, більше 350 тисяч курчат було убито.

Відповідно до заяви сайту Міністерства сільського господарства КНР, спалах пташиного грипу був помічений 14 липня, від чого загинуло 3 045 курчат. Відповідно до результатів розслідування державної лабораторії, був зареєстрований небезпечний різновид вірусу пташиного грипу – H5n1. У заяві не було інформації про зараження й смерть місцевих жителів.

На цей момент, щоб не дозволити вірусу поширитися, навколо центру спалаху в діаметрі 6 км уся свійська птиця була знищена. Зокрема, 356 976 курчат.

З травня минулого року в Китаї було відмічено вже 37 випадків спалаху пташиного грипу, від чого загинуло 12 чоловік.

Велика Епоха

 

 

Колишній міліціонер з Пекіна й член Коаліції розслідування злочинів проти Фалуньгун (КРПФ) розкрив, що в Пекіні існує налагоджена система видалення органів, і китайський комуністичний режим дійсно вилучає органи людей без їхньої згоди. Після того як злочинця засуджують до страти, фактична дата страти залежить від того, кому можуть знадобитися його органи.

#img_left#Колишній міліціонер Сунь Ліюн сказав, що він вступив до Пекінської Академії міліції в 1979 році й після закінчення був призначений у відділ міліції Дунчен в Пекіні, де працював до 1987 року. Разом з ним академію закінчили 650 курсантів, яких призначили в різні відділи громадської безпеки і законодавчі органи Пекіна, включаючи групи з примусу, які відповідають за засуджених в’язнів. Однокурсники підтримували один з одним зв’язок і обмінювалися інформацією.

Один з однокурсників Сунь Ліюня працював в організації, яка відповідає за засуджених злочинців. Завдяки цьому Сунь Ліюн дізнався, що у минулому Пекінська лікарня дружби була єдиною лікарнею в Пекіні, яка могла отримати органи від засуджених в’язнів. Процес був такий: відділ пекінської міліції спочатку підтверджував дату страти злочинця і потім повідомляв про це лікарню і суди. Персонал лікарні відправлявся в центр затримання для проведення аналізу крові до того, як злочинця стратять, щоб знайти відповідні органи. Секція №7 у відділі пекінської міліції відповідала за цю справу.

Місцем страти в Пекіні, зазвичай, є міст Марко Поло. Зазвичай, ув’язнений стає навколішки біля виритої в землі ями, і йому стріляють у потилицю. Оскільки його органи мають бути видалені, то стріляти в серце не можна.

Після того як злочинця застрелили, його витягували з ями. Слідчий перевіряв, чи мертва людина, після цього завертали труп у величезний поліетиленовий пакет, зв’язували й поміщали його в машину із знаком червоного хреста.

Персонал у машині негайно починає витягувати органи, поки машина прямує до лікарні. В той самий час потенційний одержувач органів перебуває в лікарні, під наркозом, готовий до операції з пересадки.

Сунь сказав, що наскільки йому відомо, у людей, засуджених до страти, витягують органи незалежно від того давали вони згоду чи ні. Немає ніякого вибору, якщо в цю справу залучений китайський комуністичний режим.

Китайський комуністичний режим дійсно жорстокий! Наша дитина втратила всі свої органи!

Сунь Ліюн сказав, що після 1989 року його звинуватили в «підбурюванні й розпалюванні антиреволюційних настроїв» і засудили до семи років позбавлення волі за публікацію підпільних статей. З 1991 до 1998 року він побував у кількох в’язницях, включаючи пекінську в’язницю Циньчен, першу в’язницю і другу в’язницю.

У 1996 році його друг і товариш-злочинець на ім’я Ма був страчений. Пізніше батьки Ма розповіли Сунь Ліюню: «Коли ми приїхали, щоб забрати тіло Ма з лікарні, то подумали, що це виглядає жахливо. Весь його живіт був сплющений, тому ми вирішили розстебнути одяг, щоб подивитися, що там, і побачили розріз від горла до низу живота. Розріз зашили жахливим чином. Нашу дитину позбавили всіх органів!»

Вибір часу приведення в дію вироку про страту залежить від необхідності пересадки органів

Сунь Ліюн сказав, що коли його утримували в секції №7 відділу пекінської міліції, він потоваришував із злочинцями, які, одного разу, більше шести місяців перебували у в’язниці разом із засудженими до страти.

Один з них сказав Сунь Ліюню, що засуджені до смертної кари проходили принаймні один аналіз всього тіла й крові. Деякі з них проходили аналіз крові кілька разів. Деякі було страчено відразу після проголошення смертного вироку, тоді як іншим доводилося чекати декілька місяців.

Сунь Ліюн сказав, що після його восьмирічного досвіду служби в міліції та розуміння суті китайського комуністичного режиму, він дійшов висновку, що багато засуджених до смерті злочинців не було вбито негайно через те, що режим хотів почекати з виконанням вироку до того, як буде знайдений пацієнт, який хоче пересадити відповідні органи.

Чому ви не розповідаєте, що пропав ваш син?

Китайський офіційний сайт Сіньхуа опублікував негативне повідомлення на оприлюднений 6 липня колишнім Членом Парламенту Канади Девідом Кілгуром і адвокатом-правозахисником Девідом Метасом звіт про розслідування видалення органів у практикуючих Фалуньгун. У повідомленні пояснюється, що за сім років переслідування Фалуньгун, було більше 40 000 випадків операцій трансплантації органів, в яких джерело органів не могло бути пояснене. Ця неймовірна таємниця пояснюється тим, що органи витягують у практикуючих Фалуньгун. Проте стаття із запереченням на сайті Сіньхуа стверджує, що неможливо, щоб 40 000 людей зникло і світ не дізнався про це.

У відповідь на цю заяву Сунь Ліюн сказав, що це дуже можливо, щоб 40 000 людей зникло, а за кордоном не дізналися б про цей факт. Наприклад, одного разу він виявив факти про жертву Бійні 4 червня на площі Тянь-Ань-Мень на ім’я Лінь. Лінь пішов на площу Тянь-Ань-Мень 3 червня 1989 року і його бачили, коли він допомагав постраждалим. Він зник, і його тіло не змогли знайти. Його батьки не розповідали нікому, що їхній син зник.

Коли Сунь знайшов його батьків, то запитав: «Чому ви нікому не розповідаєте про зникнення вашого сина?»

Вони відповіли: «Ми старі революціонери і були залучені в революцію все наше життя. Зараз Комуністична партія Китаю видає нам пенсію, і якщо ми розповімо про те, що наш син зник, як ми виживемо?»

Сунь Ліюн сказав, що навіть у наш час вони бояться розповідати про свої проблеми. Навіть тоді як ненавидять Комуністичну партію Китаю, вони нічого не можуть зробити. Крім того, їхній син вже помер, і вони вважають за краще терпіти несправедливість і мирно жити.

Коротка біографія Сунь Ліюня

Сунь Ліюн народився в червні 1961 року, в 1979 році вступив до Пекінської Академії міліції й згодом працював у пекінському відділі міліції Дунчен. Він залишив громадську службу безпеки і став менеджером у пекінській компанії безпеки. Він був свідком подій 4 червня 1989 року на площі Тянь-Ань-Мень і зняв фотографії багатьох жертв. В одному місці він бачив 57 трупів.

У 1990 році він почав підпільну публікацію про рух демократії, названу Демократичний Китай.

У 1991 році був засуджений до семи років ув’язнення за «підбурювання й пропаганду антиреволюції».

У квітні 1998 року був звільнений.

У 2004 році втік до Австралії та попросив політичного притулку.

На цей момент є уповноваженим «Підтримки політичним і релігійним дисидентам у Китаї» і автором «Пройшовши через Крижану гору» (поки що не опубліковану), яка є звітом про проведені у в’язниці сім років свого життя.

Сунь Ліюн працює в Австралії у службі домашніх послуг, і хоча бореться з фінансовими труднощами, але все таки й далі посилає гроші до Китаю, щоб допомагати китайським дисидентам.

Цзен Ні. Велика Епоха

Колишній міліціонер з Пекіна й член Коаліції розслідування злочинів проти Фалуньгун (КРПФ) розкрив, що в Пекіні існує налагоджена система видалення органів, і китайський комуністичний режим дійсно вилучає органи людей без їхньої згоди. Після того як злочинця засуджують до страти, фактична дата страти залежить від того, кому можуть знадобитися його органи.

#img_left#Колишній міліціонер Сунь Ліюн сказав, що він вступив до Пекінської Академії міліції в 1979 році й після закінчення був призначений у відділ міліції Дунчен в Пекіні, де працював до 1987 року. Разом з ним академію закінчили 650 курсантів, яких призначили в різні відділи громадської безпеки і законодавчі органи Пекіна, включаючи групи з примусу, які відповідають за засуджених в’язнів. Однокурсники підтримували один з одним зв’язок і обмінювалися інформацією.

Один з однокурсників Сунь Ліюня працював в організації, яка відповідає за засуджених злочинців. Завдяки цьому Сунь Ліюн дізнався, що у минулому Пекінська лікарня дружби була єдиною лікарнею в Пекіні, яка могла отримати органи від засуджених в’язнів. Процес був такий: відділ пекінської міліції спочатку підтверджував дату страти злочинця і потім повідомляв про це лікарню і суди. Персонал лікарні відправлявся в центр затримання для проведення аналізу крові до того, як злочинця стратять, щоб знайти відповідні органи. Секція №7 у відділі пекінської міліції відповідала за цю справу.

Місцем страти в Пекіні, зазвичай, є міст Марко Поло. Зазвичай, ув’язнений стає навколішки біля виритої в землі ями, і йому стріляють у потилицю. Оскільки його органи мають бути видалені, то стріляти в серце не можна.

Після того як злочинця застрелили, його витягували з ями. Слідчий перевіряв, чи мертва людина, після цього завертали труп у величезний поліетиленовий пакет, зв’язували й поміщали його в машину із знаком червоного хреста.

Персонал у машині негайно починає витягувати органи, поки машина прямує до лікарні. В той самий час потенційний одержувач органів перебуває в лікарні, під наркозом, готовий до операції з пересадки.

Сунь сказав, що наскільки йому відомо, у людей, засуджених до страти, витягують органи незалежно від того давали вони згоду чи ні. Немає ніякого вибору, якщо в цю справу залучений китайський комуністичний режим.

Китайський комуністичний режим дійсно жорстокий! Наша дитина втратила всі свої органи!

Сунь Ліюн сказав, що після 1989 року його звинуватили в «підбурюванні й розпалюванні антиреволюційних настроїв» і засудили до семи років позбавлення волі за публікацію підпільних статей. З 1991 до 1998 року він побував у кількох в’язницях, включаючи пекінську в’язницю Циньчен, першу в’язницю і другу в’язницю.

У 1996 році його друг і товариш-злочинець на ім’я Ма був страчений. Пізніше батьки Ма розповіли Сунь Ліюню: «Коли ми приїхали, щоб забрати тіло Ма з лікарні, то подумали, що це виглядає жахливо. Весь його живіт був сплющений, тому ми вирішили розстебнути одяг, щоб подивитися, що там, і побачили розріз від горла до низу живота. Розріз зашили жахливим чином. Нашу дитину позбавили всіх органів!»

Вибір часу приведення в дію вироку про страту залежить від необхідності пересадки органів

Сунь Ліюн сказав, що коли його утримували в секції №7 відділу пекінської міліції, він потоваришував із злочинцями, які, одного разу, більше шести місяців перебували у в’язниці разом із засудженими до страти.

Один з них сказав Сунь Ліюню, що засуджені до смертної кари проходили принаймні один аналіз всього тіла й крові. Деякі з них проходили аналіз крові кілька разів. Деякі було страчено відразу після проголошення смертного вироку, тоді як іншим доводилося чекати декілька місяців.

Сунь Ліюн сказав, що після його восьмирічного досвіду служби в міліції та розуміння суті китайського комуністичного режиму, він дійшов висновку, що багато засуджених до смерті злочинців не було вбито негайно через те, що режим хотів почекати з виконанням вироку до того, як буде знайдений пацієнт, який хоче пересадити відповідні органи.

Чому ви не розповідаєте, що пропав ваш син?

Китайський офіційний сайт Сіньхуа опублікував негативне повідомлення на оприлюднений 6 липня колишнім Членом Парламенту Канади Девідом Кілгуром і адвокатом-правозахисником Девідом Метасом звіт про розслідування видалення органів у практикуючих Фалуньгун. У повідомленні пояснюється, що за сім років переслідування Фалуньгун, було більше 40 000 випадків операцій трансплантації органів, в яких джерело органів не могло бути пояснене. Ця неймовірна таємниця пояснюється тим, що органи витягують у практикуючих Фалуньгун. Проте стаття із запереченням на сайті Сіньхуа стверджує, що неможливо, щоб 40 000 людей зникло і світ не дізнався про це.

У відповідь на цю заяву Сунь Ліюн сказав, що це дуже можливо, щоб 40 000 людей зникло, а за кордоном не дізналися б про цей факт. Наприклад, одного разу він виявив факти про жертву Бійні 4 червня на площі Тянь-Ань-Мень на ім’я Лінь. Лінь пішов на площу Тянь-Ань-Мень 3 червня 1989 року і його бачили, коли він допомагав постраждалим. Він зник, і його тіло не змогли знайти. Його батьки не розповідали нікому, що їхній син зник.

Коли Сунь знайшов його батьків, то запитав: «Чому ви нікому не розповідаєте про зникнення вашого сина?»

Вони відповіли: «Ми старі революціонери і були залучені в революцію все наше життя. Зараз Комуністична партія Китаю видає нам пенсію, і якщо ми розповімо про те, що наш син зник, як ми виживемо?»

Сунь Ліюн сказав, що навіть у наш час вони бояться розповідати про свої проблеми. Навіть тоді як ненавидять Комуністичну партію Китаю, вони нічого не можуть зробити. Крім того, їхній син вже помер, і вони вважають за краще терпіти несправедливість і мирно жити.

Коротка біографія Сунь Ліюня

Сунь Ліюн народився в червні 1961 року, в 1979 році вступив до Пекінської Академії міліції й згодом працював у пекінському відділі міліції Дунчен. Він залишив громадську службу безпеки і став менеджером у пекінській компанії безпеки. Він був свідком подій 4 червня 1989 року на площі Тянь-Ань-Мень і зняв фотографії багатьох жертв. В одному місці він бачив 57 трупів.

У 1990 році він почав підпільну публікацію про рух демократії, названу Демократичний Китай.

У 1991 році був засуджений до семи років ув’язнення за «підбурювання й пропаганду антиреволюції».

У квітні 1998 року був звільнений.

У 2004 році втік до Австралії та попросив політичного притулку.

На цей момент є уповноваженим «Підтримки політичним і релігійним дисидентам у Китаї» і автором «Пройшовши через Крижану гору» (поки що не опубліковану), яка є звітом про проведені у в’язниці сім років свого життя.

Сунь Ліюн працює в Австралії у службі домашніх послуг, і хоча бореться з фінансовими труднощами, але все таки й далі посилає гроші до Китаю, щоб допомагати китайським дисидентам.

Цзен Ні. Велика Епоха

#img_center_nostream#

#img_center_nostream#

#img_center_nostream#

#img_center_nostream#

#img_center_nostream#

#img_center_nostream#

#img_center_nostream#

#img_center_nostream#

#img_center_nostream#

#img_center_nostream#

#img_center_nostream#

#img_center_nostream#

#img_center_nostream#

#img_center_nostream#

The Epoch Times

#img_center_nostream#

#img_center_nostream#

#img_center_nostream#

#img_center_nostream#

#img_center_nostream#

#img_center_nostream#

#img_center_nostream#

#img_center_nostream#

#img_center_nostream#

#img_center_nostream#

#img_center_nostream#

#img_center_nostream#

#img_center_nostream#

#img_center_nostream#

The Epoch Times

#img_left_nostream#На початку місяця британська фірма “Oxford Ancestors” знайшла точну відповідність між Y-хромосомою 48-річного Тома Робінсона, американського викладача бухгалтерського обліку, чиї предки емігрували з Англії, і Чінгісханом (Genghis Khan), зробивши його першим нащадком Чінгісхана чоловічої статі на Заході.

Незабаром після цієї заяви багато хто почав стверджувати, що є нащадками Конфуція, але не було серйозних доказів у вигляді досліджень ДНК, що доводить правдивість їхніх заяв.

Згідно з “Beijing Morning Post”, в 1930 р. нащадки Конфуція в м. Цуфу провінції Шаньдун почали переглядати родовід родини Кун (прізвище Конфуція).

Цей перегляд був проведений прямим нащадком Конфуція в 77-му поколінні паном Кун Деченом і закінчений в 1937 р. Нащадки Конфуція вимагають, щоб родовід переглядали в незначних масштабах кожні 30 років і більш скрупульозно – кожні 60 років. У Травні 1996 р., діставши схвалення Кун Дечена, представники його покоління почали підготовчу роботу для перегляду родоводу родини Кун.

У лютому 1998 р. Асоціація безперервного перегляду родоводу родини Кун (АБПРРК) була створена в Гонконзі. У червні 1998 р. Асоціація відправила відкритий лист членам родини Кун, яке оголошує про цей проект. Входячи до складу родоводу родини, Кун Девей (Kong Dewei), редактор Асоціації перегляду родоводу родини Кун у м. Цуфу провінції Шаньдун, є також нащадком Конфуція в 77-му поколінні. Він належить до покоління Де (Де – перший склад в імені кожного в цьому поколінні). Старший брат Кун Девея, Кун Дехон, працює разом із ним над новим переглядом.

Історично склалося так, що були чотири великі перегляди родоводу родини Конфуція. Це п’ятий і найбільший. Згідно з даними Кун Девея, нащадки Конфуція розкидані по всьому світу, і лише вони відповідальні за частину родоводу сімейства – тієї, що в Китаї. Асоціація відповідає за інформацію, що накопичується, про нащадків, які проживають за межами Китаю. Стимул, із слів Кун Девея, полягає в тому, щоб зберегти дорогоцінну частину китайської культурної спадщини, починаючи з імен і інформації про людей однієї крові та походження.

Найбільшої проблеми в перегляді завдають ті, хто хоче бути зареєстрованим, але їм не вистачає достатніх доказів. Кун Девей сказав: «Не кожен із прізвищем Кун – нащадок Конфуція». Експерти з Китайської Академії наук пропонували Кун Девею використовувати ДНК для підтвердження їхніх заяв. Проте Кун відзначив, що витрати на перевірку ДНК дуже великі, й що не кожен може собі це дозволити.

Конфуцій народився в 551 році до н.е. Більше 2 500 років відтак його нащадки виявилися розкиданими по всьому світу. Згідно з недавньою статистикою від Асоціації перегляду родоводу родини Кун у м. Цуфу, у всьому світі, включаючи Китай, приблизно 3 млн. нащадків Конфуція, від 2,5 до 2,6 млн. з них – в Китаї. За кордоном найбільше нащадків проживає в Південній Кореї, близько 80 000 чоловік, за ними йдуть США, Малайзія, Сінгапур і Тайвань – близько 2 000.

Велика Епоха