17 грудня 2009 р. аргентинський суддя пред’явив звинувачення і віддав розпорядження місцевому відділу Інтерполу про арешт двох високопоставлених посадових осіб Комуністичної партії Китаю — Цзян Цземіня і Ло Ганя — за геноцид і злочини проти людяності, скоєні по відношенню до послідовників Фалуньгун.
#img_left#Подальше висвітлення цієї події в ЗМІ показало, що безліч видань спотворює факти щодо позову, рішення судді і реакції компартії Китаю. Тобто, подія підносилася як конфлікт між Фалуньгун (або суддею) і китайською компартією, без оцінки достовірності матеріалів справи або представлених доказів. Такий підхід до подій викликає жаль і є помилковим.
Аргентинський суддя Октавіо Aраоз де Ламадрид протягом чотирьох років вивчав велику кількість докладних матеріалів справи перед тим, як прийшов до висновку, що злочини, які відбулися під керівництвом Цзяна та Ло підходять під визначення геноциду і злочинів проти людства. Справді, із більш ніж 140 сторінок вироку судді більше 100 сторінок є описом доказів злочинів. Вони включають в себе свідчення з перших рук постраждалих послідовників Фалуньгун, з якими він особисто розмовляв і визнав достовірними, а також звіти Міжнародної амністії та доповіді Організації Об’єднаних Націй.
Його остаточний висновок, наведений у вироку: «Стратегія геноциду включала широке коло дій, які характеризуються повним презирством до життя і людської гідності. Зазначена мета — викорінення Фалуньгун — передбачала виправдання будь-яких засобів. Таким чином, муки, катування, зникнення безвісті, смерті, промивання мозку, психологічні тортури є повсякденними явищами в переслідуванні практикуючих [Фалуньгун]». Однак ця заява, що має фундаментальне значення для розуміння справи, була відсутня в більшості інформаційних повідомлень.
Суддя Ламадрид серйозно поставився до розслідування і провів незалежну оцінку ситуації — в цьому і полягає важливість того, що він зробив. Це не має нічого спільного із «неправдивими звинуваченнями», про які заявив представник китайського уряду, процитований агентством «Рейтерс». Тому, розчаровує, те, що під час висвітлення даної справи цей аспект був втрачений або навіть викреслений, а наклепам і брехливій пропаганді компартії було приділено значну увагу.
Послідовники Фалуньгун подали позов проти Цзян Цземіня та Ло Ганя та інші позови в ім’я відновлення справедливості та покарання винних. Жорстокості, які відбуваються в Китаї, є реальними, вони задокументовані і здійснюються в умовах безкарності. Використання міжнародної юрисдикції для подавання зарубіжних позовів — це крайній захід. Послідовники Фалуньгун, які намагалися залучити Цзяна до суду в Китаї, були арештовані і кинуті в тюрми, де їх піддавали катуванням.
Інформаційний центр Фалунь Дафа закликає репортерів, що висвітлюють цю тему, вивчити саме судове рішення. Існує мало сумнівів відносно того, що дії китайської влади щодо Фалуньгун відповідають визначенню Римського статуту Міжнародного кримінального суду про злочин проти людства. Питання полягає в тому, що має з цим робити міжнародне співтовариство. Рішення судді Ламадрида є першим твердим кроком і заслуговує того, щоб бути всебічно освітленим.
Автор Леві Броуді є виконавчим директором Інформаційного центру Фалунь Дафа.
