antonprima.pro

Blog

  • Князь Ярема Вишневецький проти Богдана Хмельницького

    Князь Ярема Вишневецький проти Богдана Хмельницького

    На тлі хвалебних фільмів і досліджень про Богдана Хмельницького критика на його адресу може здатися дивною і, можливо, незрозумілою. Історія, як відомо,складається не тільки з фактів, але також з їх інтерпретацій, і, крім того, часто є розмінною монетою в руках політиків. Тому альтернативний погляд на цього історичного «героя» не тільки має право на існування, але також доповнює цей образ  фактами, що замовчуються. Переглянувши факти і докопуючись до справжніх мотивів вчинків Богдана, ми можемо побачити, що ж насправді рухало українським героєм і від кого ж «звільняв» він українські землі. На це проливає світло його зіткнення з Яремою Вишневецьким, яке ознаменувало поворотний момент у «Національно-визвольній війні» Хмельницького, поклавши насправді кінець внутрішньонаціональній ворожнечі, різанині й пограбуванням.
     
    #img_right#Постать гетьмана Богдана Зиновія Хмельницького можна назвати неоднозначною і, в якомусь сенсі, одіозною. На початку своєї «кар’єри», будучи ще козацьким Писарем, він просто намагався вирішити свої фінансові проблеми і, зрозумівши, що досягає успіху, в жадобі до влади примудрився зіштовхнути лобами представників однієї нації. Завидний від природи оратор, Хмельницький заручився підтримкою польського короля і підбурював запорізьких козаків проти українських магнатів, ставши сліпим знаряддям помсти польської знаті, породивши люту ненависть до місцевої магнатерії, зокрема, до найбільш впливового з них – до князя Яреми (Ієремії) Вишневецького. Але князь виявився міцним горішком і дав ворогу гідну відсіч. Саме це протистояння і проливає світло на істинний образ і мотиви героя Хмельницького, багаторазово увічненого в пам’ятках і монументах, а також служить наочним доказом хоробрості й військової доблесті його опонента.
     
    Багато в чому на поведінку Хмельницького – а він обрав своєю першою мішенню саме князя Ярему Вишневецького – проливає світло той факт, що український князь був дуже багатий. Не в останню чергу завдяки своєму організаторському таланту. За короткий час володіння Задніпровськими землями, що дісталися йому в спадок, князь буквально відродив з попелу поселення, зруйновані ще монголо-татарами, перетворивши їх на квітучі міста і села.
     
    За той час, поки Задніпров’я знаходилося під могутньою княжою рукою, чисельність його населення зросла з 4,5 тис. до 230 тис., що, відповідно, не могло не позначитися на прибутках князя. Адже князь Ярема Вишневецький також належав до числа найбагатших та найвпливовіших людей Речі Посполитої. Як і всі багаті знатні люди, князь був обтяжливим для монарха і навіть якоюсь мірою представляв загрозу владі корони. Столицею княжих володінь стали стратегічно важливі Лубни.
     
    Саме ці блага й зацікавили Богдана Хмельницького. Уявіть тільки, вигнавши Вишневецького з володінь, Хмельницький разом отримував землі князя, що тягнулися від сучасної Черкащини до Сумщини, включаючи частину Полтавської та Чернігівської областей, і підтримку подальших дій від польського короля зі слабкою місцевою знаттю, який мріяв про абсолютну владу. Ласий шматочок, чи не так? Чому б не повернути відібраний Чаплинським хутір Субботів, а з ним і всю Вишневеччину?
     
    З одного боку, Хмельницького можна зрозуміти. Довівши свою боєздатність і затвердивши свій авторитет, він би створив єдиним махом свою особисту козацьку державу. Але, з іншого боку, можна було б піти на компроміс: схилити Вишневецького на свій бік і домогтися того ж малою кров’ю. Щоправда, сам князь вряд чи став би об’єднуватися з Хмельницьким, якого він, за великим рахунком, вважав звичайним бунтівником. До того ж князь Ярема Вишневецький, по суті, був на півдорозі до створення свого варіанту незалежної держави. Хоча цих ідей князь прямо не декларував, але все ж ревний властолюбець польський король Володислав IV Ваза підозрював це і тому використав Хмельницького, нацькувавши його на дуже вже волелюбного князя.
     
    Не дарма Хмельницький тоді зачастив з делегаціями до двору Володислава IV на особисті аудієнції з монархом. Ось що було почуто одним з придворних з вуст короля польського під час однієї з таких бесід, а згодом обережно записано: «Коли прийде час, щоб були козаки на поганців (тобто татар) і на моїх непослушників (тобто на магнатів і вперту шляхту) по всій моїй волі». Ось така от угода, ось чого чекав король від Богдана.
     
    А першим в цих міжусобних битвах потерпав, звичайно ж, простий селянський люд – з того часу, втім, мало що змінилося. Тільки замість нинішньої гречки й цукру в якості приманки йому були запропоновані, хоч і крихітні, але свої земельні наділи, вільні від ненависних панів і магнатів. В надії на легку наживу, селяни самовіддано кинулися на списи міжусобної братовбивчої війни. Недарма тоді говорили, що нікому обробляти землю, – всі селяни пішли в козаки.
     
    Таким «оселяненням» козацтва Хмельницький вбив одразу двох зайців: збільшив чисельність свого війська, а також забезпечив фінансування своїх військових домагань. Той факт, що козацька скарбниця поповнювалася за рахунок кривавих пограбувань і набігів на своїх же одноплемінників, нікого особливо тоді не хвилювало. У деяких випадках заповзятливий гетьман розплачувався з союзниками татарами своїми ж співвітчизниками, взятими в полон! Але війна є війна … І вона не забарилася розпочатися.
     
    Перший удар

     
    #img_right#Однією з можливих причин невдоволення козаків могла бути передача польським королем князю Яремі Вишневецькому земель Запорізьких (о. Хортиця і вся прибережна територія вздовж Дніпровських порогів), що означало б згодом фактичне знищення Запорізької Січі на корені. Цього знака, мабуть, і чекав козацький гетьман, намагаючись використати будь-яку можливість, щоб підбурити невдоволення запорожців незручними магнатами і шляхтою. Можливість таємної змови Хмельницького з Володиславом IV Вазою підтверджує і те, що сам Вишневецький тоді перебував у своїх задніпровських володіннях, тобто в зручній близькості від Січі, і тому, звичайно ж, поняття не мав про вже подвійне незадоволення з боку козаків і назріваючий бунт.
     
    Зручну для польського монарха і козацького гетьмана ситуацію зіпсував польський коронний гетьман Микола Потоцький, якого змовники, звичайно ж, не посвячували у свої плани. Тому той, не чекаючи прямого наказу від Володислава IV, негайно кинувся втихомирювати козацький бунт, відправивши у бій свого 20-річного сина з частиною польського коронного війська, який зазнав поразки від Хмельницького під Жовтими водами. І не дивно, адже коронне військо нараховувало всього 5-6 тис., у той час як чисельність об’єднаного війська татар та Хмельницького склала близько 17 тисяч.
     
    Отримавши звістку про остаточну загибель коронного війська і полонення гетьмана Потоцького під Корсунем, князю Яремі Вишневецькому нічого більше не залишалося, як терміново вибиратися з Задніпров’я через єдиний шлях, що залишився – переправу через Дніпро в районі Любеча – і відводити все своє військо з мирними мешканцями, які його супроводжували й тікали від козацького терору, на Волинь. А за спиною князя вже вирувала жорстока війна з розграбованими і спаленими землями і по-варварськи вбитими мирними мешканцями. «Не залишимо міст і нив, лише дорогу застелимо могилами» – ось те, до чого закликав Б. Хмельницький. І дісталося не тільки полякам і євреям. Разом з ними гинули тисячі представників української нації, яку гетьман таким чином захотів «вибити з лядської неволі». Ймовірно, що Хмельницькому для досягнення своїх цілей будь-які засоби були до душі. Падали фортеці й замки, було нещадно вирізане населення цілих міст. Жив на землях Вишневецького – у вогонь!
     
    Так пишна княжа резиденція в Лубнах припинила своє існування за один день. Що й говорити про мирне населення – живими, якщо і залишилися, то одиниці. Доречі, постраждали і численні не лише католицькі, а й православні монастирі, причому в їх числі православні Мгарський та Густинський, засновані ще батьками князя Яреми. Саме в цей складний момент і помер король Польщі Володислав IV. На зміну йому обрали Яна Казимира, брата покійного Володислава IV. Достеменно відомо, що сталося це за підтримки Хмельницького, який здобув на той момент величезний вплив… у Речі Посполитої! І там, і тут…
     
    Тому не дивно, що перше, що зробив новообраний король – це відсторонив Вишневецького від управління військом і забрав у князя булаву, заборонивши йому самостійно робити які б то не було дії. Все на догоду Хмельницькому, все для того, щоб Хмельницький, нарешті, опанував землями і багатствами незговірливого князя Яреми Вишневецького з дозволу самого короля. Судячи з усього, в цьому і крився найбільший інтерес «героя-визволителя» гетьмана Запорозького. Навряд чи могла людина, яка думає про долю країни, вести в бій проти неї ж її власний народ!
     
    Так закінчився рік 1648-й. Хмельницький підраховував награбоване, а тому запанував час відносного спокою, що супроводжувався періодичним вирізанням шляхти і селян на території Волині та Поділля. До кінця весни 1949 стало зрозуміло, що таке «перемир’я» довго не триватиме і наступна буря не за горами.
     
    Облога Збаража або «Другі Фермопіли»
     
    #img_left_nostream#У цей час Ярема Вишневецький перебував неподалік від своєї вотчини, міста Вишневця. І хоча князь формально був усунений від управління власним військом, він був сповнений готовності захищати свої і, поки ще, коронні володіння Речі Посполитої – хоча на той момент, здається, король Ян Казимир «призабув» про цей факт. Несподівано до місця табору князя (с. Шимковці у 9 км від Збаража) підійшла частина коронного війська в кількості 6 тисяч чоловік, і коронний гетьман Лянцкоронський звернувся до князя Вишневецького з проханням прийняти його булаву й керування воїнами. Так Ярема Вишневецький знайшов неочікувану підтримку і союзника в стінах Збаразької фортеці. З цим міцніла його віра в перемогу і можливе повернення на відроджене ним і його предками Задніпров’я.
     
    На початку липня 1649 війська Б. Хмельницького і його союзників, як і слід було очікувати, підійшли до Збаража, і після кількох сутичок 10 липня почалася облога фортеці, названа, за польськими джерелами, «Другими Фермопілами». Відчуваючи страшний голод і програючи супротивникові в чисельності війська (всього 9 тисяч воїнів Вишневецького проти 90 тисяч регулярного війська Хмельницького, яке разом із союзниками – татарами і бунтівними селянами – склало 430 тисяч), князь Ярема відбив численні атаки і штурми і після півтора місяця запеклої оборони довів своє право на Збараж. Він, здавалося, досягнув неможливого. Особисто беручи участь у найскладніших битвах, Ярема Вишневецький відстояв Збараж і був єдиним, хто, нарешті, дав відсіч Хмельницькому.
     
    Не останню роль у перемозі зіграло використання Вишневецьким новітніх досягнень польової фортифікаційної інженерії, а також особисті якості князя. У боротьбі за кожну людину Вишневецький облаштував у стінах фортеці шпиталь для поранених і під час облоги, що тривала протягом півтора місяця, годував мирних мешканців запасами надвірного війська. Беручи на себе відповідальність за обложених міщан, князь заборонив здавати Збараж зневіреним воєначальникам: «А куди подінете слуг, міщан, простолюдинів? Вони ж християни, гріх їх залишити. Хіба вам життя дорожче за честь? Але ми можемо зберегти і життя і честь, якщо не здамося».
     
    Основний удар козацько-татарських з’єднань був постійно спрямований на позиції князя Вишневецького. Іноді обложені витримували до 17 штурмів за один день. І це без запасів води, продовольства, та ще з цивільним населенням, яке знайшло притулок у стінах замку від татарських орд. Але голод виявився сильнішим за страх. І коли мирні мешканці під білим прапором були випущені після попередніх переговорів, на них чекала страшна доля: багато кого забрали в рабство, інших (включаючи жінок і дітей) зарубано на очах у обложеного Збаража. Після цього випадку князь наказав не випускати мирне населення, забезпечуючи його запасами води та продовольства, хоча їх катастрофічно не вистачало. Але Збараж не здавався цілих півтора місяця. Однак сили обложених були приречені коли-небудь закінчитися, так і не дочекавшись обіцяної підтримки короля. Король же з коронним військом сильно затримався на той момент на півдорозі до Збаража і просто не знав, що місто в облозі.
     
    У результаті попереднього підписання Зборівської угоди 23 серпня 1649 між Б. Хмельницьким і королем Речі Посполитої Яном Казимиром, облога була знята після визнання монархом поразки коронних військ.
     
    Можна сказати, що саме князь Ярема Вишневецький став оплотом порядку і законності на частині коронних територій (сучасна Волинь і Поділля). Тільки за 2 роки так званої Національно-визвольної революції козаками разом з татарами було знищено 85% мирного населення Волині, не рахуючи втрат у Задніпров’ї. Подвиг Вишневецького і його без перебільшення «300 спартанців», які відстояли Збаразьку фортецю, приніс мирним мешканцям України довгоочікуване полегшення. Натхненний Ярема Вишневецький продовжив низку військових чудес, наступним з яких стала битва під Берестечком. Поразка там Хмельницького і стала початком кінця, здавалося, нескінченних війн всередині країни, а по-нашому Національно-визвольним «змаганням», що потопили пів-країни в крові.



    «…Якби ти на світ не родивсь

    Або в колисці ще упивсь…»

    Цікаво, а як же сприймалася національно-визвольна війна українського народу очевидцями подій? Ось слова з народної думи, наведені істориком М. Яковенко в книзі нарисів з історії України: «Бодай тебе, Хмельниченку, перва куля не минула, А другая устрілила – у серденько уцілила». А ось що пише Самовидець у літописі: «И хто может зраховати так неошацованную шкоду в людях, що орди позабирали, а маєтности козаки побрали, бо в тот час не било милосердія межи народом людським. Не тил жидов губили и шляхту, але й посполитим людем, в тих краях живучим, тая ж біда була». Вражає, чи не так?

     
    Події тієї вогненної пори знайшли відображення і в літературних творах як поляків, так і українців. Досить пригадати трилогію польського письменника Г. Сенкевича, твори  П. Куліша, Т. Шевченка. Останній у своєму вірші без назви так оцінював «народні змагання», логічним завершенням яких і стала Переяславська угода – фактичний початок перетворення княжої Русі на колонію Московської держави з відсталою економікою і царським самодержавством:
     
    Якби-то ти, Богдане, п`яний,

    Тепер на Переяслав глянув!

    Та на Замчище подивись!

    Упився б! здорово упивсь!

    І препрославлений козачий

    Розумний батьку!… і в смердячій

    Жидівській хаті б похмеливсь

    Або в калюжі утопивсь,

    В багні свинячім.

    Амінь тобі, великий муже!

    Великий, славний! Та не дуже…

    Якби ти на світ не родивсь

    Або в колисці ще упивсь…

    То не купав би я в калюжі

    Тебе преславного. Амінь.
     
    Так від чого ж нас намагався звільнити Б. Хмельницький і хто за що насправді «змагався»?! Судіть самі. Факти не брешуть. І неозброєним оком видно, хто в гонитві за владою проміняв ідею економічно процвітаючої держави на швидку наживу і втопив власний народ у крові братовбивчої війни, а хто проявив себе з кращого боку і залишився в пам’яті віків справжнім героєм, готовим відстоювати ідеали сильної княжої держави. І нехай цим ідеям не судилося стати реальністю, але в будь-якому разі залишилися історичні документи і численні свідчення таких старань князя Вишневецького. І, як би комусь не хотілося, але рукописи, слава Богу, не горять.

    Ірина Кривенко. Великая Эпоха, Украина

  • Колекція Marc Jacobs на Mercedes-Benz Fashion Week

    Колекція Marc Jacobs на Mercedes-Benz Fashion Week

    Колекція Marc Jacobs на Mercedes-Benz Fashion Week була представлена 14 лютого в Нью-Йорку. Американський дизайнер Марк Джейкобс (Marc Jacobs) один з найвідоміших дизайнерів у світі.

    В Америці і Європі його марка одна з найпопулярніших. Створюючи колекції, Марк Джейкобс спирається на традиції американської культури Дикого Заходу. Про свої творіння дизайнер відгукується, як про прості речі, що виконані з розкішних тканин.

    Його перша колекція, яка вийшла в 1986 році отримала визнання професіоналів та принесла молодому дизайнерові велику популярність. Модники всіх континентів полюбили Марка Джейкобса за його красивий і зручний одяг. З 1997 року дизайнер працює на французький Будинок Луї Вуіттон, створюючи свої шедеври, він задає тон у світі моди.

    #img_gallery#

  • Суд вирішує чи залишиться Роман Шухевич Героєм України

    Суд вирішує чи залишиться Роман Шухевич Героєм України

    Вищий адміністративний суд України 16 лютого вирішить чи залишиться звання у Героя України головнокомандувача УПА 1942-1950 років Романа Шухевича.

    ВАСУ розглядає позов донецького адвоката Володимира Оленцевича до екс-президента України Віктора Ющенка про визнання незаконним та скасування указу про присвоєння Роману Шухевичу звання «Герой України».

    Перед будівлею суду близько 20-ти осіб організували акцію протесту, з вимогою залишити звання героя головнокомандувачу УПА. Протестуючі вийшли з національними прапорами, прапорами «Нашої України», Української народної партії, УНА-УНСО, а також з плакатами «Захистимо наших героїв», «Шухевич герой України», «Окупанти, руки геть від героїв УПА».

    Учасники пікету впевнені, що якщо рішення суду буде не на користь Романа Шухевича, для багатьох українців він все одно залишиться героєм.

     
    Під час цього засідання, суд оголосив про своє рішення припинити провадження за позовом Оленцевича, до розгляду аналогічного позову громадяніна Анатолія Соловйова.
    #img_center_nostream##img_center_nostream##img_center_nostream##img_center_nostream##img_center_nostream##img_center_nostream# #img_center_nostream#
  • «Шахтар» обіграв «Рому» в Італії

    «Шахтар» обіграв «Рому» в Італії

    Донецький «Шахтар» на виїзді здобув перемогу над «Ромою» (3:2) у першому матчі 1 / 8 фіналу Ліги чемпіонів.

    Команди розпочали поєдинок не поспішаючи. Цікавіше стало ближче до середини тайму. На 28-й хвилині зустрічі «Рома» вийшла вперед. Затяжна атака «Роми» завершилася навісом Родріго Таддеї з кута штрафної площі на дальню штангу, де вище всіх вистрибнув Сімоне Перротта, який і відправив снаряд у сітку воріт.

    Відігрався «Шахтар» буквально за хвилину. Бразилець Жадсон наважився на удар з-за меж штрафного, м’яч рикошетом влетів у сітку воріт Доні.

    Через сім хвилин «гірники» знову розписалися у воротах римської команди. Зробив це ударом практично з лінії штрафної площі бразилець Дуглас Коста.

    На 41-й хвилині матчу рахунок став 3:1 на користь «Шахтаря». Йон Арне Ріїсе помилився на лівому фланзі захисту, м’яч підхопив Дуглас Коста, який дійшовши до краю штрафного, видав точний пас на ніким не прикритого в центрі штрафної Луїса Адріано, який і відправив м’яч у ворота.

    Крапку ж у матчі на 61-й хвилині зустрічі поставив Жеремі Менез. В оточенні кількох гравців «Шахтаря», форварду «Роми» вдався чудовий удар з лінії штрафної в саму дев’ятку воріт Андрія П’ятова.

    Ліга чемпіонів, 1 / 8 фіналу, перша гра. Рим

    "Рома" (Рим, Італія) – "Шахтар" (Донецьк, Україна) (1:3)

    Голи: Рац, 28 (автогол), Менез, 62 – Жадсон, 29, Коста, 36, Луіс Адріано, 41.

    "Рома": Доні, Н. Бурдіссо, Мексес, Кассетті, Ріїсе (Кастелліні, 46), Таддеі, Де Россі, Перротта, Тотті, Вучініч (Борьєлло, 68), Менез.

    "Шахтар": Пятов, Срна, Ракицький, Чигринський, Рац, Хюбшманн, Жадсон (Тейшейра, 85), Мхітарян (Віценець, 79), Вілліан, Коста (Едуардо, 66), Луїс Адріано

    #img_center_nostream# #img_center_nostream##img_center_nostream##img_center_nostream##img_center_nostream##img_center_nostream##img_center_nostream##img_center_nostream##img_center_nostream##img_center_nostream#

    #img_center_nostream##img_center_nostream##img_center_nostream##img_center_nostream##img_center_nostream##img_center_nostream##img_center_nostream##img_center_nostream##img_center_nostream##img_center_nostream#

     За матеріалами: livesport

  • У китайському рисі міститься велика кількість важких металів

    У китайському рисі міститься велика кількість важких металів

    Згідно з результатами державних і приватних досліджень за останні роки, більше 40% вироблюваного в Китайській Народній Республіці рису містить в собі велику кількість кадмію та свинцю. Це викликано промисловим забрудненням грунту в районах зростання цієї зернової культури.

    #img_left#14 лютого видання «Сіньцзіюань» повідомило, що в повіті Яншо Гуансі-Чжуанського автономного району у багатьох жителів, особливо літніх, спостерігається дивна хвороба, яку в народі прозвали «м’які ноги», а також хвороба ітай-ітай (інтоксикація кадмієм, супроводжувана сильними болями).

    Ще у 1986 році було виявлено, що в околицях повіту на площі близько 70 га рисових полів вміст кадмію становив 7 міліграмів на кілограм, що в 26 разів більше національних норм.

    Таких районів у Китаї багато і з роками ситуація стає тільки гірше. Становище ускладнюється тим, що в КНР практично немає норм регулювання та механізмів контролю рівня забруднення ґрунту важкими металами, пише видання.

    Кадмій є важким металом. Фахівці говорять, що хронічне отруєння кадмієм з роками приводить до болю у суглобах і кістках.

    У 2002 році міністерство сільського господарства КНР спільно з Державним управлінням КНР з контролю якості продуктів харчування провело перевірку рису, що продавався. У результаті з’ясувалося, що у 28,4% рисової крупи вміст свинцю перевищує норму, а в 10,3% підвищений вміст кадмію.

    Через п’ять років, у 2007 році, аналогічну перевірку провела група вчених з дослідницького інституту при Університеті сільського господарства міста Нанкіна під керівництвом професора Пань Геньсіна. Вони взяли зразки рису в 91 торговій точці шести районів по всьому Китаю. Результати їх перевірки також показали, що приблизно в 10% рису зашкалює вміст кадмію.

    Результати своїх досліджень і висновків вони опублікували в журналі «Безпека та навколишнє середовище».

    За рік в Китаї виробляється в середньому близько 200 млн тонн рису, кадмієм заражено близько 20 млн тонн, ця проблема дуже серйозна, кажуть автори дослідження. Вони також відзначили, що найбільш сильному забрудненню піддається рис, вирощений на півдні країни.

    У квітні 2008 року Пань Геньсін зі своєю командою провели повторне дослідження. На цей раз вони взяли зразки рису в 63 торгових точок провінцій, які виробляють рис. У результаті більше ніж у 60% зразках було виявлено підвищений вміст кадмію. На їхню думку, це викликано тим, що в південних районах дуже висока кислотність ґрунту, а також в основному саджають різні схрещені види рису, які легко вбирають кадмій.

    Керівник Центру відновлення навколишнього середовища при Китайській академії наук Чень Тунбінь сказав, що в Китаї кадмієм і миш’яком забруднено близько 40% орних земель, тобто приблизно 12,6 млн гектар.

    Дослідники говорять, що крім кадмію, в китайському рисі також міститься велика кількість інших важких металів, серед яких часто зустрічається метилртуть.

    У 2006 році Ван Госян, заступник начальника Асоціації з охорони навколишнього середовища міста Сянтань провінції Хунань організував вибіркову перевірку стану здоров’я 500 мешканців міста, які живуть у районі, де вода подається з ріки Сянцзянь. У результаті виявилося, що у сечі 30% перевірених вміст кадмію значно перевищує норму. Через різного виду тиску з боку влади, Ван не зміг продовжити свої дослідження.

    Оскільки для китайців рис є основним продуктом, публікація цієї інформації деякими китайськими ЗМІ привернула до себе велику увагу китайських громадян. Офіційні китайські ЗМІ традиційно в подібних випадках поспішили «заспокоїти» народ.

    Так газета компартії «Фачжі Ванбао» повідомила, що професор Пань Геньсін, результати дослідження якого і викликали скандал, мав на увазі, що «вміст кадмію перевищує норму тільки у взятих їм зразках рису, а не в рисі по всій країні». Наприклад, в магазинах Пекіна, провінції Цзянсу та інших «з рисом немає ніяких проблем», пише видання.

    Судячи з того, що влада не знайшла більш вагомих аргументів і більш переконливих пояснень, можна зрозуміти, що проблема дійсно дуже серйозна.

  • Казка про Лотос

    Казка про Лотос

    #img_center_nostream#

    #img_center_nostream#

    У далекій прекрасній країні, де тиша звучить, як найчарівніша музика, а повітря солодше, ніж мед, розкинулося Чарівне Озеро. Над лазуровою гладдю води на тонких міцних стеблинах щоранку розкривалися, вітаючи Світ і один одного, прекрасні лотоси. Кожен з них був неповторний і по-своєму розкішний. Лотоси були білі, рожеві, жовті, і навіть червоні та блакитні … Чарівне Озеро із задоволенням віддзеркалювало їх у своїх водах. Одного разу на озері сталася дивовижна пригода …

    #img_center_nostream#

    Прекрасний білосніжний Великий Лотос завів розмову з малюками-насінинками, які визріли у коробочці в середині квітки: «Любі мої дітки! Ось ви і стали зовсім дорослими. Настав час вирушати в дорогу. Вас чекає складна й небезпечна подорож, наприкінці якої кожен з вас зможе стати таким прекрасним, як усі мешканці нашого Світу. Але пройти весь шлях і повернутися додому зможуть не всі. Слухайте мене уважно. Те, що я скажу, передавалося з покоління в покоління». Насінинки-лотоси слухали слова Великого Лотоса затамувавши дух.

    А він говорив далі: «У кожному з вас приховано Три Безцінних Скарби. Якщо в хвилину небезпеки ви згадаєте про них, то зможете подолати будь-яке випробування. У таємничій давній книзі ці скарби записано так — ІСТИНА ДОБРОТА ТЕРПІННЯ. На світі немає такої ситуації, з якої вони не допомогли б вибратися. Слухайте мене дуже уважно…» — і Великий Лотос пошепки дав останні настанови малюкам-насінинкам. На завершення він сказав: «Я вірю у кожного з вас і буду чекати вас удома, на поверхні Чарівного Озера».

    #img_center_nostream#

    Увечері коробочка з насінням схилилася над водою, і всі насінинки висипалися з неї у воду Чарівного Озера. Одна з насінинок поспішала більше за інших. Вона весь час дивувалася: «Чому Великий Лотос сказав, що шлях буде складним, адже вода чиста і прозора, навіть Сонце видно» (Маленька Насінинка була надто недосвідчена, і зовсім не знала, що падати вниз набагато легше, ніж підійматися вгору).

    #img_center_nostream#

    Чим глибше занурювалася Насінинка, тим темнішою ставала вода, поки вона майже повністю змішалась із брудом та мулом. «Ой-ой-ой! — закричала Насінинка — тут майже нічого не видно! Але вона опускалася все глибше і глибше у бруд, аж доки не зупинилася. Від страху Насінка заплющила очі.

    Коли через деякий час вона все ж таки наважилася розплющити одне, а потім і друге око, то навколо зовсім нічого не було видно. «Ну, і куди тепер іти, де мій дім, як же я повернуся?» Ніби у відповідь на своє запитання, Насінинка почула дивні звуки почавкування. Дуже швидко наближалося щось темне й довге.

    Незабаром Насінинка змогла розгледіти істоту, схожу на величезного крокодила, тіло якого було вкрите шипами. На спині чудовиська було написано його ім’я, проте у темряві нічого неможливо було прочитати. «Маленька Насінинко, — рипучим голосом промовила істота, — я чекала на тебе. Тут тобі відкривається нове життя, і я готова дати тобі цінну пораду.

    У житті бувають різні ситуації. Іноді хтось може тебе випадково штовхнути (адже у нас тут дуже темно), або під впливом поганого настрою (а в жителів нашого Світу він майже завжди поганий) сказати образливі слова. Ні в якому разі не залишай це безкарним! Кривдникові дай відповідь подвійну, потрійну, стукни, як слід, щоб іншим не кортіло … ». Загадкова істота й далі говорила своїм рипучим голосом. Налякана маленька Насінинка подумала: «Можливо, так і треба. Інакше як же вижити в такому жахливому місці? Та раптом Насінинка згадала слова Великого Лотоса, які ми так і не почули, і почала міркувати: «Якщо я буду виконувати поради чудовиська, то навіки залишусь у цьому брудному місці й буду такою самою жахливою!»

    А чудовисько повільно наближалося. Якби Насінинка прийняла хоча б одне з його повчань, то воно з повним правом могло би відкусити від неї шматочок — у цьому світі ніхто нічого не давав безкорисливо, навіть пораду. Якби вона послухалася чудовиська, то не змогла б повернутися додому й перетворитися на прекрасну квітку над Чарівним Озером.

    «Із будь-якої ситуації є вихід! Із будь-якої ситуації є вихід!» — повторювала Насінинка. І раптом вона згадала про Скарби. Це й був головний секрет Великого Лотоса: завжди пам’ятати, що глибоко в тобі є три сяючих, могутніх Скарби: ІСТИНА ДОБРОТА ТЕРПІННЯ.

    У мить небезпеки потрібне і найдієвіше прийде на допомогу.

    І тут сталося диво! Щойно Насінинка не схотіла погоджуватися зі злими порадами, веселкове сяйво огорнуло її і ДОБРОТА, як яскрава зірка, осяяла все навколо. Насінинка встигла прочитати на спині чудовиська його ім’я: ЗЛО. Потужна сила, як на величезній гойдалці, підкинула крихітку вгору.

    Коли сяйво поступово згасло, Насінинка побачила зовсім інший світ. Світ Щільної Темряви залишився далеко внизу, а навколо був Темно-Сірий Світ.Тут було світліше й дихалося легше. Насінинка озирнулася й помітила: «У мене з’явилися дві пелюстки! Ура! Я перетворююся на справжню квітку!»

    #img_center_nostream#

    Та радіти було зарано.

    Із сірості назустріч наближалася пухирчата слизька жаба. Вона обережно переступала величезними перетинчастими лапами й щось бурмотіла: «Вітаю тебе у нашому Світі! Правила у нас тут прості. Кожен сам за себе. Нікому не допомагати. Захищати тільки свої інтереси, незважаючи ні на що. А для цього й збрехати можна. Накоїв що-небудь — звали на іншого. Ділиш ласощі — діли по-сірому: собі п’ять, іншому — одну…»

    Широко відкритими очима Насінинка дивилася на істоту, що говорила дивні речі. Це так відрізнялося від того, чого навчав їх Великий Лотос на поверхні Чарівного Озера!

    Цього разу рятівна думка про Три Скарби прийшла швидше: адже залишатись у Темно-Сірому Світі, жити за його правилами й бути схожою на його мешканців Насінинка не збиралася. Тієї ж миті сяюча зірка ІСТИНА огорнула Насінинку захисним покривалом і з силою виштовхнула нагору. Тільки й встигла вона прочитати на жаб’ячій спині — БРЕХНЯ.

    І ось наша мандрівниця опинилася в Каламутному Світі, де радісно заворушила усіма шістьма пелюстками! Так-так, тепер їх стало втричі більше! Адже з кожною перемогою Насінинка зростала й міцніла. Десь високо світило Сонце і його промені ледь-ледь пробивалися сюди.

    Та випробування ще не закінчилися…

    #img_center_nostream#

    Огидний черв’як, схожий на товсту змію, з’явився вдалині. Він поволі повз, придивляючись і вивчаючи крихітний Лотос, ніби хотів зрозуміти, де у нього слабке місце. Черв’як був хитріший мешканців Темного і каламутного світів, хоч і слабший. Голос у нього був заколисуючий і вкрадливий: «Тобі пощастило, Маленький Лотос, – тепер ти по праву можеш так називатися. У нашому світі спокійно, тут немає вітру, не так вже темно. Правила прості і приємні. По-перше, якщо нічого не хочеться робити, то й не треба – ні вчитися, ні намагатися; будь-які труднощі обходь стороною. По-друге, нам не потрібні друзі, інакше іноді доведеться терпіти їх поганий настрій, допомагати у важких ситуаціях. По-третє, якщо хтось скаже щось неприємне, не стримуйся, кажи найгірше, що приходить в голову… »

    #img_center_nostream#

    Огидний черв’як, схожий на товсту змію, з’явився вдалині. Він поволі повз, придивляючись і вивчаючи крихітного Лотоса, ніби хотів зрозуміти, де у нього слабке місце. Черв’як був хитріший від мешканців Світу Щільної Темряви і Темно-Сірого Світу, хоч і слабший. Голос у нього був вкрадливий і ніби заколисував: «Тобі пощастило, Маленький Лотосе, — тепер ти по праву можеш так називатися. У нашому світі спокійно, тут немає вітру, не так уже темно. Правила тут прості й приємні.

    По-перше, якщо нічого не хочеться робити, то й не треба — ні вчитися, ні старатися, будь-які труднощі обходь стороною.

    По-друге, нам не потрібні друзі, інакше іноді доведеться терпіти їх поганий настрій, допомагати у важких ситуаціях.

    По-третє, якщо хтось скаже щось неприємне, не стримуйся, кажи найгірше, що спадає на думку…»

    #img_center_nostream#

    Насінинка подумала: «Звичайно, заманливо весь час байдикувати й не докладати зусиль, але ж так нічого цікавого не дізнаєшся і нічому не навчишся. І до того ж кожнісінький день нудьгувати на самоті — це так жахливо. Ні-ні-ні! У мені є все, щоби вибратись із цього каламутного, тьмяного світу».

    Крихітка-Лотос не помилився — третій Скарб завжди був готовий прийти на допомогу. Зірка ТЕРПІННЯ швидко зростала в його серці, поки її сяйво сріблястою сферою не огорнуло малюка й повільно почало піднімати вгору.

    Черв’як на ймення ЛІНЬ швидко зменшувався у розмірах, доки зовсім зник далеко внизу; сонячне світло яскравішало, а вода навколо ставала прозорішою. Сяйво поступово згасло, але тепер юному Лотосу вже не потрібна була зовнішня допомога. Він зміцнів, і стебло, яке підтримувало квітку, росло все швидше і впевненіше. Той похмурий світ все далі віддалявся від нього. Прозорий Світ було легко і приємно проходити, адже лагідне Сонце прогріло й освітило його золотавими променями.

    Та ось межу між водою і повітрям пройдено.

    Юний Лотос, який ще вчора був Насінинкою, з’явився над поверхнею Чарівного Озера.

    #img_center_nostream#

    «Ласкаво просимо додому!» — Це був голос Великого Лотоса.

    Великий Лотос говорив далі: «Тепер ти став сильним і прекрасним, і зможеш підтримувати інших своєю силою і дарувати радість усім мешканцям нашого Світу своєю досконалою красою».

    #img_center_nostream#

    Юний Лотос подивився на своє відображення у воді… і побачив чудову квітку із сяючими прозорими пелюстками.

    #img_center_nostream#

    А навколо з води виростали все нові й нові лотоси. Кожен пройшов свій шлях і приніс свою неповторну красу. Якщо придивитися уважно, то всі вони з надією дивляться на тебе й ніби хочуть сказати:

    і ТИ добре пройди СВІЙ шлях!

    Казка для дітей дошкільного та молодшого шкільного віку, а також для їхніх батьків.

    Автор казки ― Людмила Орел (логопед, працює з дітьми з 2001 року), практикує за давньою школою вдосконалення душі й тіла ― Фалунь Дафа, що ґрунтується на принципах природи Всесвіту: Істина- Доброта-Терпіння.

    Цією казкою автор прагне передати все найкраще, прекрасне й мудре нашим дітям, їхнім батькам і близьким.

    Написати нам:

    myfairylotus@gmail.com,

    www.lotusstory.org

  • Айнтопф — німецький суп з рисом і овочами (рецепт)

    Айнтопф — специфічна німецька страва. Німецька кухня порівняно жирна, але не гостра, прянощі і приправи використовуються досить помірковано.

    Вам знадобиться:

    75 г довгозерного рису
    200 г молодої білокачанної капусти
    125 г моркви
    100 г черешкової селери
    2 ст ложки олії
    Чорний перець
    625 мл овочевого бульйону
    10 г помідорів чері
    2–3 гілочки петрушки
    Лимон
    Сіль за смаком
    1 зубок часнику

    Закип’ятити в каструлі 500 мл води, додати 1/ 2 ч ложки солі. Відварити рис 15–20 хвилин.

    Капусту почистити, вирізати качан,  нашаткувати. Моркву почистити і нарізати тонкою соломкою. Селеру почистити і нарізати тонкими кружечками. Рис відкинути на сито і промити холодною водою.

    Розігріти в каструлі олію, обсмажити в ньому овочі 5 хвилин. Посолити і поперчити, влити бульйон і довести до кипіння. Тушкувати овочі під кришкою на слабкому вогні 15 хвилин.

    Петрушку сполоснути, обсушити, листочки подрібнити. Лимон обдати окропом, обсушити і дрібно нарізати цедру. Змішати петрушку, цедру і часник. Помідори чері вимити, розігріти в айнтопфі, посипати петрушкою.

    Замість суміші з петрушкою, можна посипати айнтопф двома столовими ложками сиру Пармезан. 

  • У Китаї в 2010 році більше 550 людей ув’язнили за Фалуньгун

    У Китаї в 2010 році більше 550 людей ув’язнили за Фалуньгун

    За неповною статистикою, в 2010 році в Китаї за духовну практику Фалуньгун було ув’язнено більше 550 чоловік. 15 лютого тайванська Асоціація Фалуньгун подала судовий позов на чергового високопоставленого чиновника компартії Китаю, звинувативши його в злочинах проти людства та геноциді щодо прихильників Фалуньгун.



    #img_left#Відповідно до оприлюдненого звіту Організації з розслідування переслідувань щодо Фалуньгун (ОРПФГ), у період з січня 2008 року по січень 2010 року в Китайській Народній Республіці за практику Фалуньгун були винесені вироки, щонайменше, 1 361 людині. Середній термін ув’язнення склав 5 років 1 місяць, найбільший термін ув’язнення 18 років.

    У звіті також говориться, що в 2010 році кількість таких вироків склала, щонайменше, 557. Найбільше число засуджених зафіксовано в провінціях Ляонін і Хейлунцзян. За ними йдуть провінції Шаньдун, Сичуань і Гуандун.

    Автори звіту підкреслюють, що ця статистика далеко не повна, оскільки через сувору блокаду інформації в КНР, отримати відомості про ситуацію в галузі прав людини дуже важко.

    15 лютого тайванська Асоціація Фалуньгун подала судовий позов на Ченя Чженгао, губернатора провінції Ляонін, який того ж дня прибув до Тайваню з офіційним візитом.

    За даними ОРПФГ на лютий цього року, в провінції Ляонін у результаті переслідувань з боку влади загинуло, щонайменше, 409 послідовників Фалуньгун. Переслідування прихильників цієї духовної практики в провінції Ляонін є одним з найжорсткіших у Китаї.

    Це вже не перший подібний позов на Тайвані. У минулому році Асоціація Фалуньгун пред’явила аналогічні звинувачення чотирьом високопоставленим чиновникам материкового Китаю: заступнику мера Пекіна Цзі Ліню, губернатору провінції Гуандун Хуану Хуахуа, заступнику губернатора провінції Шеньсі Чжао Чженюну та начальнику державного управління у справах релігії КНР Вану Цзоаню.

    Проте, досі за жодним позовом не був початий процес.

    З цього приводу адвокат обвинувача Чжу Ваньчі сказала кореспондентові The Epoch Times: «Ми весь час чекаємо. Чекаємо великого прокурора, у якого буде достатньо сміливості, щоб захистити справедливість. З приводу того, що наша влада постійно пускає на Тайвань цих злочинців, злісних порушників прав людини, ми будемо подавати в суд на кожного з них і будемо чекати. Ми не віримо, що неможливо знову відродити почуття справедливості».

  • Курка-п’яниця живе в Китаї

    Курка-п’яниця живе в Китаї

    Незвичайна курка з провінції Цзянсу втамовує спрагу ячмінної горілкою. У п’яному вигляді курка, хитаючись, розгулює по двору і часто навіть не може знайти курник.

    #img_left_nostream#Як пише газета «Янцзи Ванбао», мешканка села Баофен на прізвище Чжан купила цю курку в жовтні минулого року. Спочатку її тримали замкненою в курнику, а потім курей стали випускати погуляти на вулиці.

    Перед китайським Новим роком чоловік Чжан купив на ринку 10 літрів ячмінної горілки, яку розлили у глечики і поставили в кімнаті разом з іншими  приготовленими до свята продуктами.

    Відтоді курка часто крадькома стала приходити туди і пити горілку. Коли її ловить на гарячому господиня, курка, хитаючись, поспішає ховатися. Але як тільки господиня йде геть, вона знову гуляє біля глечиків із горілкою, періодично сьорбаючи вогняну воду.

    Чжан розповіла, що на шостий день святкування Нового року курка, напевно, випила зайвого – вона міцно спала на порозі. Господиня взяла її та віднесла в курник. Курка спала мертвецьким сном і навіть не ворухнулася.

  • У львівські готелі будуть вкладати кошти до Євро-2012

    У львівські готелі будуть вкладати кошти до Євро-2012

    У львівські готелі будуть вкладати кошти пыд час підготовки до Євро-2012. У реконструкцію, ремонт і будівництво львівських готелів приватні інвестори вкладуть в цьому році 455,6 млн грн. Про це пресі стало відомо вчора.

    #img_left_nostream#Львів посилено готується до Чемпіонату світу з футболу Євро-2012. У зв’язку з цим місту вдалося залучити 1,8 млрд грн. приватних і державних коштів, причому з них 904 100 000 грн. – у готельну інфраструктуру. Про це повідомив пресі мер Львова Андрій Садовий.

    У процесі підготовки виникли певні труднощі. Так, досы не повернуто ПДВ у розмірі 4 млн грн. компанії «Європейський дім», що займається реконструкцією готелю «Леополіс». Також здирається орендна плата з компанії за руїни, хоча до 2010 року діяла постанова про звільнення від неї при підготовці до Євро до введення приміщення в експлуатацію. Не може початися будівництво готелю «Асторія» через незакріплену земельну ділянку. Всі ці питання обговорюватимуться сьогодні на засіданні міськради Львова.

    Основна увага приділяється 4-зірковому готелю «Леополіс», призначеному для розміщення членів УЄФА. Зараз активно йдуть ремонтні та реставраційні роботи цього готелю, де планують облаштувати додатково 35 номерів до вже наявних 43-х. У нього ЗАТ «Європейський дім» вже було інвестовано 78 млн. грн.

    До кінця року влада міста планує обладнати і ввести в експлуатацію всі готелі.