Blog

#img_left_nostream#Як повідомило 18 квітня китайське видання «Нова столиця», всього в повіті проживає 2,13 млн осіб, з яких приблизно 800 тис. перебувають на заробітках в інших районах.

Жертвами гвалтівника були так звані «жінки, залишені на господарстві». Ця численна категорія громадян утворилася в результаті перекосу економічного розвитку країни в бік розвитку міст. У китайських селах дуже поширене явище, коли господар сім’ї кілька місяців перебуває на заробітках у містах, тоді як його дружина панькається з дітьми та доглядає за старими батьками.

Саме цим і скористався Дай Чінча. Він знав, в яких родинах немає чоловіків, вночі у чорній масці вривався в будинки і гвалтував жінок. Кілька разів він робив це на очах у безпорадних людей похилого віку – батьків чоловіка жертви або ж її батьків. У серпні 2008 року він зґвалтував жінку, яка була на шостому місяці вагітності.

«У мене все виходило легко і я залишався безкарним. Я ставав усе сміливішим і дійшло до того, що коли наступав вечір мені просто дуже хотілося піти і зґвалтувати кого-небудь», – розповідає Дай слідству.

Перше своє насильство над жінкою Дай здійснив улітку 1993 року. Він потім ще кілька разів ґвалтував цю жінку, поки одного разу не приїхав її чоловік і ледь не застрелив Дая з мисливської рушниці.

Адвокат Дая розповів, що більшість жінок вважають, що «сміття не треба виносити з хати», тому всі мовчали. Але багато хто боїться розповідати навіть рідним. Одна з жертв ґвалтівника зателефонувала своєму чоловікові і розповіла про все. Він відпросився з роботи і приїхав одразу ж наступного дня, побив дружину і поїхав назад, назавжди.

Суд засудив Дая до вищої міри покарання.

Місцеві жителі кажуть, що у селян практично не залишилося землі, тому більша частина працездатних чоловіків виїхала на ництва, залишивши свої родини. У зв’язку з цим, за їх словами, ситуація з громадською безпекою стає все гіршою.

#img_left_nostream#Про це повідомила міжнародна екологічна організація Грінпіс 13 квітня в Пекіні, оприлюднивши результати свого дослідження у даній області.

У звіті екологів говориться, що в Китаї піщані бурі виникають в основному на північному заході в посушливих і напівпосушливих районах. Вітер несе пісок з цих районів на північ і схід країни.

На півночі Китаю зосереджений основний видобуток вугілля і теплові електростанції, що працюють на ньому. Коли піщані бурі проходять через ці індустріальні зони, вони захоплюють велику кількість продуктів згоряння вугілля, особливо звалений під відкритим небом вугільний попіл.

Автори звіту відзначають, що у цих продуктах згоряння вугілля у великій кількості міститься: ртуть, миш’як, селен, свинець та інші важкі метали, а також радіоактивні метали, такі як радій, торій, уран та інші.

Всі ці речовини підхоплюються піщаною бурею, перетворюючи її в небезпечну вугільну бурю, і несуться на тисячі кілометрів на північ, схід і центральну частини країни, досягаючи Пекіна, Шанхая і навіть Гонконгу.

Важкі метали практично не виводяться з організму і накопичуються в ньому, викликаючи різні захворювання. Свинець, наприклад, впливає на нервову систему, а також на розумовий розвиток дітей. Ртуть, потрапляючи у кров, може викликати гематоенцефалічний бар’єр, а також завдати шкоди мозку і центральній нервовій системі, говориться у звіті.

При згорянні 4 тонн вугілля утворюється 1 тонна попелу. Як відзначають співробітники Грінпісу, в Китаї більшість працюючих на вугіллі електростанцій не утилізують попіл належним чином, а просто звалюють його у купи під відкритим небом.

Сьогодні у Китаї немає норм і ефективної системи контролю забруднення навколишнього середовища продуктами згоряння вугілля. Надмірна залежність від вугілля завдає Китаю серйозні екологічні збитки, а в результаті спалювання вугілля викиди вуглекислого газу призводять до зміни клімату, попереджають фахівці Грінпісу.

Послідовники духовної практики Фалуньгун організували демонстрацію проти віце-прем’єра Держради Китайської народної республіки Чжана Децзяна, участь якого передбачалася в економічному форумі в готелі «Президент» по вулиці Госпітальній 12.

За словами послідовників Фалуньгун, Чжан Децзян звинувачується в активній участі в кампанії переслідування практикуючих Фалуньгун у Китаї в період з 2002 по 2005 роки, коли він був секретарем обкому компартії провінції Гуандун і керував «офісом 610» (спеціально створена організація для викорінення Фалуньгун).

На Чжана був також поданий позов у Австралії в 2005 році, де в ролі позивача виступила місцева послідовниця Фалуньгун Се Янь. Коли вона перебувала в Китаї, її заарештували і піддали катуванням в одній із в’язниць провінції Гуандун за заняття Фалуньгун.

Ольга Зубакова, київська послідовниця Фалуньгун, сказала репортерові The Epoch Times, що міська адміністрація була сповіщена за два дні до заходу і що офіційної заборони ніхто не виносив.

Проте співробітники міліції кілька разів змінювали свої доводи про припинення акції протесту. Спочатку вони сказали, що послідовники Фалуньгун проводять свій захід не в тому місці, яке зазначене в повідомленні. Потім вони сказали, що організатор пізно подав заявку на акцію, а також що на цій території заплановані державні заходи.

При розмові з Володимиром Соцьким, виконуючим обов’язки начальника Печерського районного відділення міліції, Зубакова сказала, що всі ці заходи проводяться в рамках українського законодавства, на що Соцький відповів: «У майбутньому всі ваші заходи будуть припинені».

Згодом, за вимогами міліції, учасники акції згорнули свої плакати і збиралися йти. Однак у цей момент приїхав спеціальний підрозділ МВС «Беркут» і відвіз усіх учасників у Печерське відділення міліції.

Крім переслідування Фалуньгун, Чжана Децзяна також звинувачують у приховуванні інформації про епідемію атипової пневмонії SARS в 2003 році, що призвело до масового поширення вірусу по всьому Китаю і за його межами.

Переслідування Фалуньгун було розв’язане колишнім лідером компартії Китаю Цзяном Цземінєм у 1999 році, який угледів у великій популярності Фалуньгун загрозу для своєї влади.

За даними правозахисних організацій, інтенсивні репресії, які тривають вже 11 років, призвели до загибелі більше 3 тисяч чоловік. Однак реальна кількість загиблих залишається невідомою.

Візити високопоставлених китайських чиновників, які брали участь у переслідуванні Фалуньгун, часто зустрічаються акціями протесту в багатьох країнах світу.

На ініціатора репресій Фалуньгун Цзяна Цземіня і багатьох чиновників з його близького оточення подані судові позови в більше ніж 30 країнах.