Звичайно, вам потрібно побачити Венецію – королеву Венето в Італії. Венеція чарівна, в ній все прекрасно: пам’ятники мистецтва, міська атмосфера, їжа та почуття романтики, яке ви відчуєте. До Венеції приїжджають, будучи сповненими трепету та благоговіння. Коли ви йдете міськими кварталами, ви ризикуєте загубитися серед декадентських палаццо. Щоб повернутися до головної площі, дотримуйтесь вказівок «Сан Марко» або запитайте будь-кого: «Сан Марко?»
Венецію критикують, головним чином, за дефіцит житла та його дорожнечу, а також за велику кількість туристів. Круїзні судна, кожне з 5000 пасажирами на борту, привозять чверть мільйона туристів, яким потрібна смачна їжа та чистий готель.
Кмітливі мандрівники зупиняються на нічліг у Местрі майже за половину ціни. Це справжня знахідка для туристів – за 10 хвилин поїзд доставить вас до Венеції. Хоча в Местрі, сучасному передмісті, немає на що дивитися, окрім як на фабрики, залишається тільки чекати ранкового поїзда до Венеції.
Маленьке та чисте citta d’acque
Але є й інший варіант. Щоб не залишатися на нічліг в індустріальному районі, можна поїхати до Тревізо, де можна зупинитися, а до Венеції їздити протягом дня. Поїзда з Венеції до Местри зупиняються в Тревізо, і квитки туди та назад варті лише 6 доларів. Це менше, але більш чисте citta d’acque (місто води), з каналами, що перетинають місто, і з пішохідними мостами.
Один із найбільш вражаючих видів на Тревізо відкривається з мосту Ponte Dante, що перекинувся над злиттям двох річок: чистою Силою та каламутною Гагнан. Його називають «Міст неможливого», тому що очікувалося, що кам’яний міст буде зруйнований повенями, як і дерев’яні мости. Данте згадує це місце в його «Парадізо» (Paradiso), і на честь поета тут встановлена колона. Міст та пам’ятник Данте протистоять повеням до сьогоднішнього дня.
Похилі верби, дерев’яні водяні млини та невеликі парки додають спокою цьому середньовічному місту, оточеному напівзруйнованими стінами. У Тревізо можна відпочити від неспокійної Венеції, побродити тихими провулками, насолоджуючись історичними пам’ятниками. Пьяцца (відкриті площі) – місця, де можна випити чашечку кави espresso, і де винні бари повні життя. Що ви тут не знайдете, так це докучливих магазинів для туристів і туристичних автобусів.
Давнє мистецтво
Тревізо славиться своїми пам’ятками мистецтва та архітектурою Венеціанського стилю. Палаццо часів Середньовіччя та Ренесансу романтично відображаються у водах каналів. Тут широко представлені роботи художника 14 століття Томмазо да Модена. У церкві Святого Миколая (San Nicolò) Модена декорував колони, але його найвидатніша робота знаходиться в сусідньому монастирі.
Серед портретів ченців, які читають та висвітлюють рукописи, є один, що зображає людину в окулярах,- це найраніше відоме зображення людини, яка носить окуляри. Попросіть дозвіл увійти в монастир, вхід безкоштовний, але можна, якщо ви хочете, покласти євро в коробку для пожертвувань.
Якщо ви не бачили робіт Тіціана у Венеції або занадто стомилися від стовпотворіння, то майте на увазі, що в кафедральному соборі 12 сторіччя, знаходиться «Благовіщення» Тіціана.
Романський склеп та неокласичний фасад собору переносять відвідувача в іншу епоху. Роботи Тіціана, поряд із шедеврами Тьєполо та Белліні, знаходяться в міському музеї, розташованому поблизу в колишньому Єзуїтському монастирі. В експозиції музею представлені археологічні знахідки та інші художні твори від епохи Відродження до наших днів.
Оригінальний «тірамісу»
Тревізо – батьківщина десерту «Тірамісу». Страва, що готується на основі сиру маскарпоне, створена місцевим кухарем і вперше подана в 1972 році в Le Beccherie, одному з найстаріших ресторанів Тревізо. Захований в куточку вимощеної площі Піацца Ancillotto, ресторан обслуговує відвідувачів у критій галереї (якщо дозволяють погодні умови), і в їдальні Венеціанського стилю з дерев’яними балками і сильно відполірованою підлогою кольору червоної охри.
Поряд з оригінальним «тірамісу» тут можна скуштувати класичні місцеві страви: солону тріску, поленту, запечені морські гребінці, а для самих відважних – тушковану голову теляти і фаршировані свинячі ніжки.
«Радіцціо россо» (італійська зелень, вживана в їжу) росте всюди, але «Радіцціо» з Тревізо має статус IGP (Indicazione Geografica Protetta). Це означає, що хрусткий винний червоний салат може бути проданий під цією назвою, тільки якщо він вироблений в районі Тревізо і під наглядом «Ради Радіцціо». Пліній Старший (23-79 р.р. нашої ери) хвалив місцевий «радіцціо», відзначивши, що він допомагає при безсонні.
Ціни ресторану Le Beccherie – середні, прийнятні для італійців, які шукають чудову, місцеву кухню, з акцентом на сезонні продукти – кухарі вибирають свіжі місцеві фрукти, овочі та дари моря. Жителі Тревізо вечеряють близько 21:00 або пізніше, таким чином, ви можете бути впевнені в наявності вільних місць, якщо прийдете раніше. Як і про саме місто, про Le Beccherie мало знають туристи. Коли ресторан з’явиться в туристичних довідниках, ціни можуть злетіти і, можливо, буде потрібно резервування.
Дивовижна фотографія
Звичайно, до Венеції варто їхати в сонячні дні на човні. Якщо буде дощ у Венеції, то, ймовірно, буде дощ і в Тревізо. У Венеції доведеться ховатися від дощу і добиратися до вокзалу по щиколотку в воді.
У Тревізо можна бродити під міськими портиками і насолоджуватися духом Венеції, милуючись численними фонтанами Тревізо. Фонтан delle Tette, в декількох кроках від будівлі Суду, побудований в ознаменування кінця посухи, що спіткала Тревізо в 14 столітті. Фонтан зроблений у формі мармурового бюста жінки, з грудей якої тече вода. В той час протягом трьох днів в році червоне вино било струменем з одної грудді, і біле – з іншої. Ця традиція продовжувала бути улюбленою частиною святкувань в Тревізо, поки Наполеон не визнав це декадентством в 1797 році.
Вебсайт Тревізо, trevisoinfo.com, представляє в деталях інформацію про готелі та їх місцезнаходження. Більшість тільки в п’яти хвилинах від вокзалу та історичного центру. Веб-сайт також пропонує карту історичного центру міста, яку можна завантажити.
Оригінальний «Тірамісу»
Рецепт на 8 порцій
6 яєчних жовтків
1 чашка плюс 2 столові ложки цукрового піску
1 фунт сиру Mascarpone
24 печива lady fingers
1 чашка кави еспресо
Порошок какао, без цукру
Вилити каву еспресо в невелику миску для охолодження. Збити яєчні жовтки з цукром до густого стану. Додати сир. Покласти половину печива «Пальчики леді» в миску, щоб вони просочилися кавою еспресо. Змішати з печивом половину сирної суміші. Викласти шар решти частини «Пальчиків леді» на сир. Просочити каву еспресо. Інша частина сиру накладається зверху. Обсипати порошком какао та охолодити.
Керол Стіггер – автор з Чикаго, пише про розвиток бідних районів країни, мікрофінанси та подорожі. Зиму проводить в Індії, а весну в Римі.
#img_gallery#
