Відомий монастир Шаолінь, що розташований у китайській провінції Хенань, є відомим буддійським монастирем, проте сьогодні і він не уникнув суцільної комерціалізації китайського суспільства.
#img_left#Як віруючий буддист, я приїхав сюди, щоб за традицією поклонитися статям Будди і запалити фіміам. Однак після останніх відвідин монастиря я більше не зможу цього зробити.
Перед входом до головної будівлі три ченці в кашьї (чернеча ряса з різнокольорових клаптиків) просять усіх, хто входить, розписатися в зошиті. Ніхто з туристів не знає, навіщо це потрібно. Багато хто думає, що в монастирі дуже поважають відвідувачів, тому всі із задоволенням розписуються.
Після цього їм пояснюють, що для всіх, хто поставив підпис, головні ченці читатимуть сутри, щоб позбавити їх хвороб та інших бід. Тому відповідно до традиції потрібно запалити фіміам перед статуєю Будди, розташованої у центрі будівлі.
Потім ченці питають у відвідувачів, вказавши на ряди фіміаму різного діаметра і довжини, який із них, хто хоче обрати. Щоб показати свою віру і не втратити лице, більшість обирають найтовщий, завдовжки 1,2 метра.
Подавши фіміам відвідувачеві, чернець каже, що він коштує 6000 юанів (близько 750 доларів США). Хоча більшість китайців чули, що зараз у монастирях збирають гроші, але все одно дуже дивуються з таких цін. Вони припускали, що нехай навіть фіміам коштуватиме дуже дорого, але все одно не більше 50 юанів, максимум – 100. Дізнавшись, що він коштує 6000 юанів, багато хто був розгублений.
Але оскільки підпис уже поставлений, і фіміам уже в руках, а справа пов’язана з майбутнім, мало хто сміє відмовитися від оплати. Добре, що переді мною була людина, що заплатила 6000 юанів, і я дивом уникнув такого «грабунку». Постоявши трохи біля входу до храму, я дізнався про те, що вартість фіміаму залежно від діаметра становить від 600 до 6000 юанів.
Не ризикнувши йти через головний вхід, я зайшов у храм з іншого боку і почав кланятися перед статуєю Будди, сподіваючись, що тепер уже ніхто не візьме з мене грошей. Проте незабаром підійшов чернець і сказав, що тут люди не тільки кланяються, але і загадують бажання.
Я відразу зрозумів, що все-таки не зможу уникнути сітки, наперед розставленої ченцями. Я ж не міг просто так утекти. Чернець запропонував мені витягнути папірець з одного мішка. На ньому були написані якісь вірші, перед кожним рядком віршів стояли цифри, він попросив мене вибрати будь-яку цифру.
Добре, що я не дуже дурний і вибрав найменшу цифру – 6. Чернець сказав, що для того, щоб моє бажання збулося, всі ченці читатимуть сутри щодня, і необхідно заплатити 1 юань за кожен день читання. Цифра 6 означає 600 днів, тому мені потрібно платити всього лише 600 юанів.
Ні слова не кажучи, оскільки просто не було слів, я залишив 600 юанів на столі і з надзвичайною швидкістю вибіг із монастиря Шаолінь, де колись була «чиста земля вдосконалення».
Не можу не описати ще один випадок. Один із гідів у монастирі розповів туристам, що настоятель монастиря – просто геній у галузі комерції. «Якби він не прийняв чернецтво, він би обов’язково став найбагатшою людиною Китаю або став би великим чиновником компартії Китаю». Ці слова він говорив із великим шануванням.
