#img_right#Конфуцій сказав: "… пам’ятаєте, що ті, хто говорить занадто багато, – оманні, ті, хто любить хвалитися, – хвальки і ті, хто не може обмежити свій розум і здібності, – люди без гідності".
Одного разу один з учнів Конфуція, Цзи Лу (Zi Lu) вбрався, бажаючи показати себе, і відвідав Конфуція. Конфуцій запитав його: "Чжун Ю (Zhongyou) (ласкаве ім’я Цзи Лу), чим Ви так пишаєтеся? Коли річка Янцзи витікає із Гір Мін, її міць настільки обмежена, що вона може нести тільки порожні винні ковші. Але коли вона досягає моря, її потік такий потужний, що він може легко перевернути судно, яке її перетинає. Хіба це не тому, що біля річки більше води внизу за течією? Тепер Ви, весь вбраний, з гордовитим поглядом, здається, готові командувати людьми навколо і не слухати тих, хто зміг би вказати Вам на ваші недоліки?"
Цзи Лу швидко вийшов із кімнати і повернувся, одягнувшись простіше. Конфуцій сказав: "Чжун Ю, пам’ятайте, що ті, хто говорить занадто багато, – оманні, ті, хто любить хвалитися, – хвальки і ті, хто не може обмежити свій розум і здібності, – люди без гідності".
"Тому, людина з гідністю говорить тільки те, що знає, що є метою розмови. Вона не стане брехати, якщо не здатна виконати справу – це є керівним принципом. Якщо Ви кажете розумно – це є мудрістю. Якщо Ви дієте з принципами – це гідність. Якщо у Вас є і мудрість, і гідність, що ще потрібно?"
