Колишній глава НАТО Єнс Столтенберг закликає Європу збільшити витрати на оборону і зміцнити трансатлантичні зв’язки у зв’язку з поверненням Трампа до влади.
Колишній генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг закликав європейських лідерів збільшити витрати на оборону, щоб зберегти силу трансатлантичного альянсу перед обличчям загроз, і підтримати зусилля обраного президента Дональда Трампа щодо припинення війни в Україні.
Столтенберг, який очолював НАТО з 2014 до 2024 року, написав 9 листопада у своїй статті в газеті Financial Times, що європейські країни мають зіграти вирішальну роль у підтримці цілісності трансатлантичного оборонного пакту, особливо у світлі нових закликів Трампа до розподілу тягаря всередині альянсу.
«Трамп вважає, що США уклали погану угоду. Він вважає, що союзники не справляються зі своїми обов’язками, і спочатку розглядав альянс як тягар, а не як актив», – написав Столтенберг, додавши, що Трамп має рацію. «Європа дійсно допустила атрофію своїх сил, а деякі країни стали небезпечно залежати від російського газу. Ці прорахунки згодом дорого обійдуться європейцям».
Розмірковуючи про еволюцію НАТО в період першого президентства Трампа, Столтенберг зазначив, що за 45-го президента США робочі стосунки між союзниками по НАТО були «хорошими і надійними», незважаючи на початкову напруженість. Він додав, що альянс став сильнішим завдяки збільшенню витрат на оборону і розширенню можливостей.
Однак, незважаючи на те, що європейці стали кращими союзниками НАТО, Столтенберг попередив, що нинішня безпекова ситуація вимагає від європейських країн ще більших зусиль. У світлі викликів безпеці, включно з вторгненням Росії в Україну і зростаючим стратегічним суперництвом з Китаєм, базові вимоги до європейських членів альянсу змінилися.
Назвавши зобов’язання союзників по НАТО витрачати на оборону 2 відсотки валового внутрішнього продукту (ВВП) «дном, а не стелею», Столтенберг заявив, що європейські лідери повинні активізувати свої зусилля, узяти на себе більше відповідальності та вкладати більше коштів в оборону.
«Якщо Європа виконає свою частину угоди, я впевнений, що нова адміністрація США виконає свою», – написав він, зазначивши, що Трамп виступав за політику сили, коли перебував при владі, і що саме він ухвалив рішення про постачання смертоносної зброї до України, включно з протитанковими Javelins, які виявилися корисними, коли Росія вторглася в Україну.
Столтенберг закликав європейських союзників НАТО «довести свою значимість», допомагаючи адміністрації Трампа в її стратегічному фокусі на Індо-Тихоокеанському регіоні, наприклад, пропонуючи конкретні можливості, які можуть знадобитися Сполученим Штатам на цьому театрі.
«Таким чином, ми зможемо нагадати майбутній адміністрації, що трансатлантичні відносини аж ніяк не є тягарем, а являють собою ключовий стратегічний актив в епоху суперництва великих держав», – написав він. «Повернення Трампа ставить нас перед необхідністю зробити крок уперед і довести, що ми справжні партнери, а не халявщики».
Колишній очільник НАТО також заявив, що європейські країни мають бути готовими підтримати зусилля Трампа щодо припинення війни в Україні, «працюючи з Трампом над досягненням врегулювання шляхом переговорів, яке буде прийнятним для України і не буде винагороджувати агресію».
Трамп заявив, що в разі обрання на посаду президента він має намір швидко покласти край війні. Хоча він не розкрив детальний план, заявивши, що його оприлюднення підірве його ефективність, він сказав, що використовуватиме свої сформовані стосунки як із президентом Росії Володимиром Путіним, так і з президентом України Володимиром Зеленським, щоб спонукати двох ворогуючих лідерів до врегулювання.
І Трамп, і його помічник, обраний віцепрезидент Джей Ді Венс, закликали союзників по НАТО взяти на себе більшу частку оборонного тягаря.
До кінця 2023 року 10 із 31 члена НАТО досягли мети щодо витрат на оборону в розмірі 2 відсотків ВВП, хоча, згідно з прогнозами, після вступу Швеції в НАТО ця кількість може зрости до 23 із 32 у 2024 році.
Коли Трамп вступив на посаду 2016 року, мінімальний показник у 2 відсотки виконували п’ять членів НАТО, а до моменту його відходу з Білого дому ця цифра зросла до дев’яти.
