Від кінця світу людство відокремлює один телефонний дзвінок. Досить набрати секретний номер – і в чотирьох мегаполісах спрацюють ядерні заряди жахливої сили. Ці одинадцять цифр – сучасний «КОД АПОКАЛІПСИСУ».
#img_gallery#
Вона шукає код, щоб знешкоджувати бомби. Він – щоб активувати бомби.
Вона повинна врятувати світ – нехай навіть ціною власного життя. Він готовий знищити мільйони людей.
Піски Близького Сходу, Єлісейські Поля і вулиці Флоренції, фьорди Норвегії і хмарочоси Малайзії – вони йтимуть один за одним по всьому світу, збираючи частини головоломки.
Їхні долі зв’язані: він убив людину, яку вона любила. Але у неї немає права на помсту. Вона – офіцер ФСБ і поки не закінчилася гра ставка в якій – мільйони життів, повинна забути про свої почуття.
Вони готові вбити кожного, хто стане на шляху, але не мають права заподіяти шкоду один одному: розшифрувати код вони зможуть тільки удвох.
І коли стануть відомо всі одинадцять цифр, прийде час вирішальної сутички.
Про зйомки:
Географія зйомок «КОДУ АПОКАЛІПСИСУ» вражає: Москва, Париж, Флоренція, міста Берген і Ауерленд у Норвегії; у Малайзії – Куала-Лумпур; Крим – там неподалік від Феодосії знімали бункер терористів; а також Лондон, Нью-Йорк і Токіо.
Один з ключових моментів фільму знімався в малайзійській столиці Куала-Лумпур на мосту, що сполучає легендарні хмарочоси «Петронас Твін Тауерс» між 41 і 42 поверхом. Висота хмарочосів близько 450 метрів. Трюки, гонитва і перестрілки в хмарочосах знімали п’ять днів.
Стрибок спецагента Дарини з малайзійського хмарочоса знімався з восьми камер, одна з яких була встановлена на вертольоті. Трюк виконувала чемпіонка Росії з бейсджампінгу Ліка Борзова. Під час виконання екстремального стрибка спортсменку знесло поривом вітру, і вона зачепилася парашутом за лінію електропередач, внаслідок чого одна з вулиць міста залишилася без світла. На щастя, Ліка не постраждала. Можливо, саме цей дубль через свою унікальність увійде до фільму.
Декорації пакистанської бази, де влаштувалися сподвижники терориста №1 Джаффада Бен Заїді, були побудовані біля села Біла Скеля за 55 кілометрів від Феодосії, на тлі знаменитої гори Ак-Кая. Фортецю площею 500 квадратних метрів під час зйомок зрівняли із землею. Армію бойовиків і групу спецназу зіграли військовослужбовці окремої бригади берегової оборони ВМС України, що дислокується в Криму.
Під час зйомок в Парижі доводилось на день перекрити одну з центральних вулиць, а на площі Конкорд – поставити 25-метровий кран.
На паризькій вулиці Ампер вночі знімали гонитву. Щоб додати світла, на будинках розвісили гігантські гелієві кулі, і місцеві жителі із здивуванням виходили на балкони, щоб помилуватися фантастичним виглядом. До речі, автомобільні трюки в цій сцені ставила команда каскадерів, що працювала у фільмі «Таксі».
Декілька сцен фільму знімалося у відомому паризькому ресторані «De La Paix». Одного разу Анастасія Заворотнюк зайшла туди увечері повечеряти і познайомилася з самою Мірей Мат’є! Вони навіть заспівали разом пару пісень і обмінялися телефонами.
Новий образ спецагента – стрижку і грим – для Анастасії Заворотнюк розробив Арно Сольдуран, особистий стиліст Шерон Стоун, а на знімальному майданчику цей образ щодня втілював один з провідних російських стилістів Дмитро Орлов.
У «КОДІ АПОКАЛІПСИСУ» Анастасія Заворотнюк вперше знялася голою. Сцена в душі знята красиво і досить цнотливо, але факт залишається фактом! До речі, після другого дубля в душі закінчилася тепла вода. З’ясувалося, що більшість будинків в Парижі мають свою бойлерну, де вода нагрівається поступово. Теплої води так і не дочекалися, довелося Насті стояти під холодною. Якщо уважно придивитися, то в кадрі помітно, як тремтять від холоду її губи, коли вона говорить по телефону.
Фінальний бій між героями Заворотнюк і Переса знімався шість днів на одному з московських заводів. Герой Переса під час бою повинен був упасти навзнаки на бетонну підлогу, обличчям вниз. Венсан дуже хотів виконати цей складний трюк сам, але режисер Шмельов йому заборонив.
Зате в Норвегії Пересу дозволили впасти за борт із двопалубної яхти на спеціальний майданчик з коробками. Поряд чергували рятувальники. І це недивно: норвезькі фьорди – це гірські ущелини, заповнені водою, їх глибина досягає 700 метрів.
У Флоренції в президентському люксі шикарного готелю «The Westin Excelsior» під час зйомок спрацювала протипожежна сигналізація, зреагувавши на могутній світловий прилад, що стояв у коридорі. У результаті залило три поверхи готелю разом з безцінними гобеленами, картинами і антикварними меблями. Вода з балконів стікала прямо на вулицю. Тільки одна кімната залишилася сухою, тому що члени групи заткнули щілину під дверима одягом і сорок хвилин відсмоктували воду пилососом, щоб не відміняти зйомки! Через два дні в цьому номері поселився Сильвіо Берлусконі. Як адміністрації вдалося висушити все так швидко – загадка.
Після роботи над фільмом режисер Вадим Шмельов подолав страх перед висотою і перестав боятися літаків. За час зйомок Шмельов «налітав» близько двохсот годин, а також зробив переліт, що дорівнює кругосвітній подорожі: з Москви до Нью-Йорка, з Нью-Йорка в Токіо і повернувся до Москви – це близько 40 тисяч кілометрів.
Герої про фільм
Анастасія Заворотнюк:
Зйомки в «КОДІ АПОКАЛІПСИСУ» стали для мене серйозним випробуванням і безцінним досвідом. Перед початком зйомок мені довелося пройти колосальну підготовку! Протягом двох місяців я щодня займалася з професіоналами рукопашним боєм, стріляниною, вчилася поводитися з ножами, автоматами. На зйомках ганяла на машині по Парижу, літала на вертольотах, винищувачах, нещадно била в сутичках Венсана – і так дубль за дублем, дубль за дублем, щоб добитися в кадрі, якщо не досконалості, то хоча б правдоподібності. Я завжди вважала, що екстрим і гострі відчуття – це не моя дорога, і страху я натерпілася, але я прагнула не потурати своїм комплексам, присікати їх на корені. І тоді всередині з’явився такий кураж! Все було новим, мені все подобалося! Найбільше я боюся залишитися актрисою однієї ролі, тому хочеться вірити, що я впоралася, адже цей фільм – мій шанс скинути із себе колишню маску.
Тут я – Жінка, яка рятує світ, відмовившись від свого щастя, ризикуючи собою. І це не пустий звук, як деяким здається. Такі люди є насправді, просто про них мало хто знає – такі правила гри, але вони несуть відповідальність за нас усіх. І це велике щастя для мене – грати таку роль! Я спробувала пожити життям сильної жінки і зрозуміла: мені це під силу».
Венсан Перес:
«Я відмовився від роботи у французькому проекті заради зйомок у цьому фільмі. Вирішальним чинником для мене став хороший сценарій і багатогранний характер мого героя, а ще вразила пристрасть, з якою Вадим Шмельов, який приїхав до Парижа на зустріч зі мною, розповідав про майбутній проект. Він вже там жив!
У кіно мені майже завжди доводилося грати когось досить симпатичного, а в «КОДІ АПОКАЛІПСИСУ» мій герой складний, навіть демонічний! Я не так часто граю лиходіїв, і безглуздо не використовувати цю можливість для розширення творчого діапазону. Мені цікаво було вивернути себе навиворіт і знайти в собі похмуру сторону: Луї весь час міняє маски – сьогодні він один, завтра інший. Я радий, що мені випала можливість додати до своєї акторської палітри нові кольори.
Думаю, що наш фільм повинен стати хітом, і ,можливо, не тільки в Росії. Я знімався у Павла Лунгіна понад десять років тому і можу сказати, що російська кіноіндустрія дуже еволюціонувала і розвивається величезними темпами. Взагалі я дуже люблю Росію і зберігаю масу хороших спогадів про зустрічі з цікавими людьми і частинку російської душі – мені подобається, що росіяни дуже емоційні і можуть миттєво переходити від серйозних речей до свята».
