Кембриджська університетська спілка організувала дискусію, щоб дослідити потенціал технологій для придушення прав меншин, зокрема уйгурів у Сіньцзяні. За останніми підрахунками на 2023 рік, у всьому Китаї налічувалося понад 200 мільйонів камер відеоспостереження, і найближчими роками планується встановити ще більше.
Уйгурський поет і письменник Азіз Іса Елькун розповів про останні події на батьківщині, від якої його відлучили з 1999 року, та описав, як китайський уряд використовує соціальні мережі та технології штучного інтелекту для придушення будь-якої дисидентської думки або критики режиму.
“Особливо часто це використовується для пригноблення уйгурів, стирання їхньої культури і мови”, — сказав він.
Але так було не завжди, вважає Елькун.
Технології як благо
Уйгури скористалися першими можливостями Інтернету, створивши 1995 року сайти своєю мовою, щоб висловити свою думку, вільну, як вони думали, від втручання уряду. Незважаючи на офіційний статус уйгурської мови, уйгурам довелося чекати до 2004 року, поки уряд не створив свої власні офіційні сайти.
Незабаром на уйгурських сайтах з’явилися форуми для обговорення соціальних проблем, історії та збереження уйгурської культури і мови. Коли 26 червня 2009 року уйгурських робітників на фабриці іграшок у провінції Гуандун на сході Китаю вбила ханьська юрба товаришів по службі, користувачі на сайтах оплакували це вбивство. Їхні сторінки були заповнені зображеннями і відеороликами про цей інцидент, вони вимагали справедливості і закликали до протестів.
Те, що почалося як мирний протест в Урумчі 5 липня 2009 року, незабаром перетворилося на етнічну криваву бійню: багато людей з обох боків було вбито під час заворушень, які відбулися після введення армії. Веб-сайти і телефони були заповнені відеозаписами. Цей інцидент став “переломним моментом у неспокійній історії регіону”, — каже Елькун. “Це стало поворотним пунктом для ескалації державного насильства і масової криміналізації уйгурів у наступне десятиліття”.
У відповідь на сплеск активності в соціальних мережах уряд закрив весь інтернет на один рік.
Але до 2016 року, коли події в провінції набудуть зловісного обороту, залишалося ще кілька років. А поки в соціальних мережах з’явилася нова подія. У січні 2011 року китайський IT-гігант Tencent запустив додаток для смартфонів WeChat. До 2023 року WeChat (китайською Weixin) став одним із найбільших засобів масової інформації для більш ніж 1,3 мільярда користувачів у всьому світі та понад 800 мільйонів користувачів у Китаї. Уйгури повною мірою скористалися цим засобом індивідуального і групового спілкування, а у 2013-2015 роках, коли іслам процвітав у провінції, у ньому розгорілися дебати про релігійну практику, віру та уйгурську ідентичність.
“Поліцейські, намагайтеся не помічати жінок у паранджі. Якщо ви бачите жінку в паранджі, намагайтеся не звертати на неї уваги. Вони не грабіжники, а захисники релігії. Якщо ви помічник поліцейського в сільській місцевості, припиніть переслідувати людей, які не мають посвідчень особи, тому що їхні предки жили тут поколіннями, вони — господарі цієї землі”, — свідчив один із таких коментарів у стрічці WeChat під фотографією, прикрашеною написом “Йа Аллах”.
Ці люди не знали, що під час телефонних перевірок, які мають відбутися в 2017 році, за просте розміщення і пересилання подібного контенту не тільки відправника, а й кожного одержувача буде відправлено в інтернат.
Технології стали засобом переслідування
За впровадження високих технологій у Сіньцзяні відповідав новий губернатор регіону Чень Цюаньго, який прибув 2016 року, щойно придушивши інакомислення в Тибеті, і почав перетворювати всю провінцію на щось схоже на відкриту в’язницю.
Оголошення Америкою “війни з тероризмом” після нью-йоркських терактів у вежах-близнюках 2001 року стало димовою завісою, необхідною Пекіну, щоб виділити уйгурів, одну з найбільших мусульманських груп населення, і почати зараховувати їх до терористів. Під пильну увагу потрапили повсякденні, мирні заняття — стиль одягу, імена, які вони дають своїм дітям, мова, якою вони говорять, і оформлення їхніх будинків.
Дотримуючись наказу Сі Цзіньпіна (“не проявляти милосердя”, “виловлюючи всіх, кого слід виловлювати”, у “нищівному наступі”, щоб “повністю знищити” терористів, “знищити їх із корінням”), армія камер спостереження, створена Huawei і Hikvision, стала інструментом для стеження за уйгурами. Huawei також відповідала за “розумні” ворота табору і програмне забезпечення для управління розкладом.
З 2017 року відносній свободі платформи WeChat прийшов кінець. “Понад 4000 приватних сайтів уйгурською мовою було відключено від мережі, а їхній вміст видалено з інтернету”, — каже Елькун. “Власники та редактори цих сайтів були згодом засуджені до тривалих термінів тюремного ув’язнення”.
Кожен уйгур мав завантажити додаток, за допомогою якого під час звичайної перевірки телефону поліція зв’язувалася з “Інтегрованою платформою спільних операцій” (IJOP), головною системою, що зберігає всі особисті дані уйгурів, щоб дізнатися, яку особу було затримано; судимості, чи є вона “надійною” або “ненадійною”, чи є в неї “ненадійні” родичі, як часто вона заправляє свій автомобіль, чи їздила вона за кордон, чи любить молитися п’ять разів на день, і навіть чи віддає перевагу користуватися передніми або задніми дверима, коли виходить із дому.
Ті самі інструменти, які ще у 2013 році давали подобу свободи, тепер стали засобом, за допомогою якого уйгурів переслідували. Розмови та дебати, які невинно вирували протягом короткого часу, тепер стали доказами, щоб заарештувати їх і замкнути на дуже довгий час.
Поширення стеження по світу
Високотехнологічне масове стеження все ще триває в Сіньцзяні і поступово поширюється по всьому Китаю. Порушення прав людини і зазіхання на приватне життя і свободу слова тривають під прикриттям безпеки і національної безпеки, а китайські технологічні гіганти продовжують бути співучасниками цих злодіянь.
Компанії Huawei і Hikvision, які брали участь у геноциді уйгурів, вітаються західними країнами, які потребують технологій розпізнавання облич, що їх було вперше відпрацьовано на уйгурах. Також розробляється програмне забезпечення для розпізнавання настрою і прогнозування поведінки.
За іронією долі, заборонивши використання основних соціальних мереж, як-от Facebook, Twitter (X), Instagram, YouTube і WhatsApp, усередині Китаю, КПК із задоволенням використовує свій вплив на ці самі сайти за межами країни, вдаючись до послуг сотень “авторитетів” у соціальних мережах, щоб “заперечувати геноцид уйгурів і вільно поширювати свою пропаганду”, — каже Елькун.
Лише в грудні 2021 року Twitter видалив 2160 фальшивих акаунтів, приписуваних Китаю. Але КПК продовжує стверджувати свою невинність.
Елькун закликав світ не мовчати про геноцид свого народу і скористатися необмеженими можливостями соціальних мереж на Заході, щоб висловити протест проти звірств. “Дипломатичні зусилля щодо засудження порушень прав людини через ООН не повинні припинятися, а особи та компанії, причетні до злодіянь, мають бути покарані”, — сказав він.
“Це абсолютне моральне і принципове зобов’язання світу, включно з усіма країнами-членами ООН, врятувати життя невинних людей від геноциду”.
За матеріалами
