#img_right#Видатний лікар Римської імперії Клавдій Гален народився у 131 році нашої ери в місті Пергам, в якому було організовано виробництво пергаменту. Багато відомих праць стародавніх учених було написано на цих паперах і зберігаються вони до цих пір. Проте справжню славу цьому місту принесли не вони…
Гален з Пергама
Гален народився в заможній сім’ї. Його батьком був найобразованіший чоловік того часу грецький архітектор Нікон, який направив хлопчика на шлях знань. Нікон сприяв здобуттю Клавдієм різносторонніх знань в кращих академічних школах. Вивчивши філософію, математику і природні науки в Пергамі, Клавдій переїхав до Смірни, де посвятив себе вивченню медицини і проникся любов’ю до цієї дисципліни.
Після вивчення безлічі рукописів і опанувавши медичні знання, Гален повернувся в рідне місто і посвятив себе важкій праці – лікуванню гладіаторів. Ця робота нагадувала будні сучасних військово-польових хірургів під час озброєних конфліктів. З тією лише різницею, що в Галена не було такого досконалого устаткування, сучасних лікарських препаратів і засобів анестезії.
Озброєний лише навиками, отриманими при вченні, і гарячим бажанням допомагати покаліченим бійцям, Гален робив все можливе, щоб добитися їх лікування або полегшити передсмертні страждання. Проте нелегка практика, пов’язана з лікуванням важких ран, допомогла йому глибше зрозуміти особливості будови людського тіла, що й втілилося в його рукописах.
За час життя Гален написав близько 400 трактатів по медицині. На жаль, більшість його праць не дійшли до нас, оскільки були назавжди втрачені під час пожежі Храму Світу, в якому знатні люди зберігали найдорожче. Римські воєначальники – трофеї, багачі – коштовності, а Гален… рукописи.
Проте навіть по тому, що залишилося, можна судити, яку колосальну роботу провів Гален. Систематизувавши та узагальнивши попередні медичні знання, він збагатив їх власними ідеями, отриманих шляхом безпосереднього спостереження і вивчення закономірностей життя людини і природи. Створена система визначила розвиток західної медичної науки аж до XIX століття.
Здоров’я людини і чотири стихії
#img_right#У своєму житті Гален твердо дотримувався концепцій, висловлених Гіппократом і його учнями: «У спільній сукупності частин все знаходиться у взаємній згоді і серед частин все сприяє діяльності кожній з них». Згідно поглядам Гіппократа, організмом людини є сукупність частин, органів або рідких середовищ, які беруть свій початок з чотирьох складових їх стихій – води, повітря, вогню і землі.
Існування і співвідношення стихій виявляється в наявності чотирьох життєвих соків: крові, жовчі, чорній жовчі, слизу. Гармонійне їх співвідношення і відповідність принципам природи дозволяє людині перебувати в здоров’ї. На думку Клавдія Галена, природа сама береже здоров’я організму, тому роль лікаря зводиться до того, щоб допомагати їй.
Згідно Галену, існує два види причин, що викликають хвороби: внутрішні та зовнішні. Внутрішні причини, полягають в надлишку або псуванні соків і мають визначальне значення. Таким чином, розлади чутливості, руху, травлення або психіки могли привести до виникнення симптомів хвороб.
Про лікарську етику
Будучи послідовником Гіппократа він твердо дотримувався етичних основ лікаря і високої лікарської етики. Тому не міг байдуже бачити падіння моралі багатьох римських лікарів: «Розум більшості лікарів направлений не на науку, не на корисні рецепти; низьке користолюбство робить їх здатними на всякий огидний вчинок. Між розбійниками і лікарями вся різниця в тому, що одні скоюють свої злочини в горах, а інші в Римі».
Гален був переконаний, що «жодній хорошій людині не властива заздрість до чого-небудь, а людина створена, щоб всьому допомагати і все покращувати».
