Китайський народ просить вибачення за те, що робив під час Культурної революції.
Пропагандистський плакат, на якому зображені прихильники Партії, що критикують Конфуція під час Культурної революції в Китаї
Якщо колись у школі ви били свого вчителя по голові, називаючи його «капіталістичним пережитком», або виводили своїх однокласників на громадське зібрання для публічної критики, ймовірно пізніше, навіть 40 років потому, ви захочете принести вибачення за скоєне.
Таке насильство було широко поширене під час Культурної революції в Китаї з 1966 по 1976 роки. Однак ті, хто зазнав знущання і приниження в той період, так ніколи і не були відновлені у своїх правах.
Комуністична партія Китаю (КПК) ніколи не робила належного звіту про той період. Лише заявила, що колишній лідер КПК Мао Цзедун був «не правий на 30%». Всі, хто залишився в живих, повинні тепер просто жити далі.
Нині ж звичайні китайці хочуть очистити свою совість. Вони пишуть листи до редакції і через блоги та мікроблоги вибачаються перед викладачами і людьми похилого віку за жахливі злодіяння, які вони здійснювали в період того жорстокого десятиліття.
Чень Сяолу, син відомого в Китаї генерала, навіть провідав свого колишнього директора школи в Пекіні Вень Ханьцзяна, щоб особисто вибачитися перед ним за те, що колись зробив.
Учитель Вень Ханьцзян сидить ліворуч, а Чень Сяолу (у центрі) робить жест рукою. Чень відвідав свого вчителя, щоб вибачитися за те, що жорстоко поводився з ним під час Культурної революції. Скріншот: dwnews.com/Велика Епоха
«Коли я був лідером хунвейбінів (Червоної гвардії) і главою шкільного комітету, то через мене багато вчителів і учнів зазнали критики і були відправлені в трудові табори», ― написав Чень у відкритому листі, який опублікував у своєму блозі в серпні цього року. Термін «критика» належить до запеклих словесних нападок і публічного приниження, які завдавали класовим ворогам у той час.
«Мені дуже хотілося повстати проти тієї влади, але у мене не вистачало сміливості зупинити нелюдяні переслідування, ― сказав він. ― Я боявся бути зарахованим до ворогів культурної революції. Це був жахливий час».
«Подібні дії, які порушують нашу Конституцію, зневажають права людини, ніколи і ні в якій формі не повинні повторитися в Китаї!» ― додав він.
В Інтернеті підтримують публічне покаяння, оскільки багато молодих людей все більше відчувають розчарування через контроль засобів масової інформації з боку комуністичної партії і підтримують одкровення тих, хто брав участь у насильстві.
«Культурна революція є темним минулим в історії Китаю, ― написав на популярному сервісі Weibo Гао Хуеймінь, співробітник з університету Фудань у Шанхаї. ― Трагедію, яку довелося пережити китайському народу, важко описати».
Оскільки китайські громадяни мало знають про Культурну революцію, вони часто відчувають шок від інформації, опублікованої в цих покаянних заявах. Правда про насильницькі дії пересічних громадян, особливо молоді, проти батьків, вчителів, сусідів і друзів, лякає їх.
Під час Культурної революції дочка заявила батькові: «Я пориваю всі зв’язки з тобою!» Батько був змушений носити табличку з написом: «Член банди». Ілюстрація: theepochtimes.com
«Я ніколи собі цього не пробачу», ― сказав в інтерв’ю виданню Beijing News Чжан Хунбін в березні цього року. Він розповів, як будучи хунвейбіном (студентом-учасником Червоної гвардії), він засудив свою власну матір, назвавши її «контрреволюціонеркою» за критику політики Мао. Чжан байдуже спостерігав, як її заарештовують, і через півроку, також без жалю, спостерігав за тим, як перед стратою мати поставили на коліна на помості й розстріляли.
У спробі спокутати свою провину Чжан розповів, що в 2011 році він звернувся до місцевої влади за дозволом зробити могилу матері історичним пам’ятником на знак нагадування про той страшний час в історії Китаю.
Під час Культурної революції Мао Цзедун за допомогою радикально налаштованого покоління молодих студентів-хунвейбінів (червоногвардійців) ― лютих «бунтівників» ― перевернув Китай з ніг на голову, щоб в умовах хаосу зміцнити свою владу в партії. Політичні суперники отримали владу на початку 1960-х років, і Культурна революція стала помстою Мао.
Листи з каяттям розкривають правду про фанатичну молодь, яка погубила мільйони невинних людей. Вони або самі безпосередньо жорстоко били їх, або побічно, через засудження владою, яка часто відправляла жертв на розстріл. Мао дав молодій Червоній гвардії свободу дій і наказав міліції не втручатися, схвалюючи, таким чином, насильницькі дії молоді, що все більш наростали.
У березні цього року колишній хунвейбін Лю Боцінь опублікував листа з вибаченнями в реформістському журналі «Яньхуан Чуньцю». Він заявив, що «прожив усе доросле життя разом з хворобливими спогадами про той час, коли засуджував і переслідував вчителів і сусідів».
Він вважає, що хоча ситуація під час Культурної революції спонукала людей на погані вчинки, але все ж кожна людина має понести відповідальність за скоєне зло, а не використовувати виправдання, щоб уникнути покарання.
Відставний чиновник з Хебей на ім’я Сун Цзічжоу в липні написав у китайську газету Southern Weekly. У листі він приніс вибачення Го Каю, вчителю мови молодшої середньої школи. Сун Цзічжоу був найкращим учнем Го. Йому доручили зібрати докази проти вчителя, батько якого був землевласником, тобто одним з політичних класових ворогів. Завдяки його доносу цього вчителя засудили і жорстко розкритикували.
«Я закликаю всіх людей, які скоїли злочини під час Культурної революції, глибоко замислитися! У Китаї не повинно знову повторитися такого хаосу. Китайському народу ніколи більше не потрібно слідувати таким шляхом», ― закликав пекінський користувач мережі після прочитання листів каяття.
У той же час, партія як і раніше прагне захистити образ Мао: новий лідер КПК Сі Цзіньпін регулярно цитує маоістські гасла. Він з упевненістю заявляє, що період економічних реформ не може бути використаний для заперечення епохи маоістського «соціалістичного будівництва». Однак користувачі мережі, дізнавшись правду, без вагань, покладають на нього провину.
«Мільйони китайців померли через боротьбу, мільйони бідних фермерів ― від голоду, ― написав один користувач мережі з провінції Гуандун. ― Тільки дурні люди приймають диявола Мао за рятівника. Якщо Мао Цзедун не є нещадним і кровожерливим, то як могло стільки людей померти від голоду? Мао був дійсно вампір, що харчувався життями людей. Він був демоном! Чи прокинуться коли-небудь люди?».
Керол Вікенкамп, Велика Епоха
Коментар від редакції: Найбільш повна історія злочинів компартії Китаю розкрита в збірнику статей Великої Епохи ― «Дев’ять коментарів про комуністичну партію». Хоча ця книга заборонена до офіційної публікації в Китаї, але більша частина китайців її читали. Вона стала народним «бестселером» і породила один із найбільших у світі громадських рухів «Виходь з компартії» (китайською «Туйдан») ― на сьогодні про свій вихід з компартії, комсомолу і піонерії Китаю заявили 146 766 407 чоловік (за даними сайту tuidang.org). Детальніше про книгу читайте в статті:
