Дослідники і медична правозахисна організація розкритикували недавні обіцянки провідних медиків Китаю про те, що країна відмовиться від вилучення органів у страчених в’язнів для трансплантації (операцій з пересадки органів).
Затискачі, ножиці та інші хірургічні інструменти, використовувані в операційній кімнаті під час пересадки нирки. Дослідники вважають, що хоча китайські чиновники й заявляють, що вилучення органів у в’язнів припиниться, і буде створена етична система трансплантації, але це не більше ніж слова. Фото: Brendan Smialowski/AFP/Getty Images
Перейти до перегляду відео про насильницьке видалення органів
На початку листопада великий медичний чиновник Китаю сказав The Bulletin, головному виданню Всесвітньої організації охорони здоров’я, що Китай на початку наступного року почне поступово відмовлятися від використання засуджених до смерті ув’язнених у якості джерела органів для пересадки.
Ці висловлювання були передруковані багатьма ЗМІ як хороша новина, але вони скоріше заслуговують критики, ніж похвали, на думку Лікарів проти насильницького вилучення органів (DAFOH), медичної правозахисної організації, офіс якої розташований у Вашингтоні.
«DAFOH стурбована тим, що заявлені зміни головним чином спрямовані на те, щоб заспокоїти міжнародне співтовариство, в той час як аморальне зловживання, пов’язане з трансплантацією органів, потай буде продовжуватися», — повідомила організація в прес-релізі, надісланому ввечері 5 листопада.
Велика частина діяльності щодо вилучення органів, яка відбувалася в Китаї, проводилася таємно службами безпеки та військово-медичним апаратом. Десятки тисяч, а можливо і більше, таких операцій з пересадки були проведені з 1990-х рр., і об’єктами їх були в’язні сумління.
За словами дослідників, у 90-х рр. заради органів вбивали уйгурів, а потім в 2000 р., через рік після початку переслідування Фалуньгун, мішенню стали затримані послідовники цієї оздоровчої системи. Вважається, що органи витягли у більш ніж 60 тисяч послідовників Фалуньгун, які по суті були страчені в процесі видалення органів.
Враховуючи те, що китайський режим ніяк не підтвердив це і не виплатив компенсації за ці зловживання практикою трансплантації, дослідники ставлять під сумнів основу цієї нової, нібито чистої і етичної системи.
Добровільні пожертвування і звітність
Ван Хайбо, директор науково-дослідного центру Китайської системи реагування з пересадки органів при Міністерстві охорони здоров’я, повідомив The Bulletin: «Пора Китаю рухатися далі і створити етичну і нешкідливу систему донорства органів».
На його думку, використання засуджених до смерті ув’язнених у якості джерела органів «не є етичним і нешкідливим», і китайські фахівці з трансплантації прийшли до одностайності, що з цією практикою слід покінчити.
Товариство Червоного Хреста Китаю, підвідомча уряду організація, було призначене Міністерством охорони здоров’я для того, щоб створити і налагодити роботу системи донорства органів.
Центр вивчення захворювань печінки в лікарні Queen Mary при Університеті Гонконгу був призначений завідувати Китайським реєстром з пересадки печінки, який повинен реєструвати всі операції з трансплантації печінки в Китаї.
Жорстких термінів не визначили, коли саме страчені ув’язнені перестануть використовуватися заради їхніх органів, і Ван не пояснює, яким чином буде підтверджено, що практика вилучення органів в ув’язнених дійсно припинилася.
Питання прозорості
Реєстр органів печінки в Гонконзі ведеться непрозоро, говорить Девід Мейтас, співавтор книги про насильницьке видаляння органів у послідовників Фалуньгун, яка була опублікована в 2009 році.
У 2009 році у Мейтаса з’явився доступ до цього списку, і завдяки йому він зробив висновки про тенденції трансплантаційного бізнесу в Китаї. До 2010 року доступ до цієї інформації закрили, і він залишається обмеженим і досі.
У телефонному інтерв’ю Мейтас сказав, що коли він публічно запитав Вана про причину такої секретності під час Міжнародного конгресу Товариства трансплантації у Ванкувері в серпні 2010-го, Ван відповів, що йому не хотілося б, щоб цю інформацію використовували «неправильно» такі особистості, як Мейтас. «Це повна протилежність поняття про вільний доступ до інформації», — сказав Мейтас.
Вранці 7 листопада на дзвінок в офіс Вана ніхто не відповів.
Згідно з інформацією на цьому веб-сайті, звітність ведуть трансплантаційні центри по всьому Китаю. Залишається неясним, чи враховують вони в цьому реєстрі операції з незаконної трансплантації, а також чи вплине нова ініціатива Міністерства охорони здоров’я на злочинну діяльність військово-медичного апарату. Міністерство охорони здоров’я не має влади над військовими шпиталями Китаю.
Протягом багатьох років органи безпеки і військові шпиталі видаляли органи у політичних ув’язнених, в основному, послідовників Фалуньгун. При цьому китайський режим нападав на критиків, які намагалися викрити ці злочини.
Більшість повідомлень ЗМІ умовчують про цю передісторію.
Стрибок у розвитку або покривання
В інтерв’ю виданню The Bulletin Ван сказав: «Я вірю, що Китай зробить великий стрибок до успіху за досить короткий період часу, завдяки одночасно урядовій підтримці та міжнародному досвіду».
Журналіст Етан Гутман, який з 2006 року проводив розслідування про причетність служб безпеки Китаю до торгівлі органами, вважає, що в цьому «стрибку» Китай хоче «перескочити» через скоєні страшні злочини.
«Пан Ван хоче, щоб ми вважали, що Китай може „застрибнути“ в систему етичної трансплантації за допомогою бюрократії, ніби на вилучення органів у Китаї можна опустити очі, наче це якийсь забутий випадок часів китайського недорозвитку і феодалізму», — пише Гутман у відповіді електронною поштою.
Далі він сказав: «Провину за замовчування про медичну різанину десятків тисяч релігійних і політичних дисидентів — уйгурів, тибетців, Фалуньгун, християн — не можна покласти на китайський народ, і навіть на медичну систему. Провина лежить на самій комуністичній партії».
Згідно з дослідженням Гутмана, уйгури, тибетці та послідовники Фалуньгун стали мішенню для вилучення органів, яке проводили співробітники військово-медичних установ, що працювали разом з співробітниками служб безпеки.
«Це зовсім не медична реформа. Це покривання, безсоромна спроба змінити тему, щоб виграти час і „закопати“ злочин проти людяності», — пише Гутман.
«Про який „стрибок“ каже Ван? Це стрибок над масовою могилою 65 тисяч чоловік. І партія робить такий огидний вчинок на очах у всього світу», — сказав дослідник.
Метью Робертсон, Велика Епоха
