Колишній заступник міністра охорони здоров’я Китаю Хуан Цзєфу бере участь у засіданні, організованому Всесвітньою організацією охорони здоров’я у 2006 році. Нещодавно Хуан знайшов виправдання широкому використанню органів, видалених у в’язнів. Фото: Raveendran/AFP/Getty Images
Протягом багатьох років міжнародне співтовариство трансплантологів вважало, що система пересадки органів у Китаї поступово припинить використовувати органи ув’язнених і замість цього перейде до системи добровільного донорства.
Це питання виникло у 2006 році, коли з’явилися моторошні викриття про масове видаляння органів у живих послідовників Фалуньгун, духовної дисципліни, яку в Китаї переслідують. Посадові особи Китаю тоді заявили, що органи видалялися тільки у в’язнів у камерах смертників, що підлягають страті. І тільки за їхньої згоди.
Відтоді такі організації, як Товариство із трансплантації і Всесвітня організація охорони здоров’я, шукали шляхи співпраці із Китаєм, і, як правило, вели себе обережно в тому, щоб не казати нічого такого, що могло би бути витлумачено негативно щодо системи трансплантації Комуністичної партії Китаю. Гаслами були «міжнародне співробітництво» і «прогрес».
Але ці зусилля, судячи з останніх висловлювань Хуана Цзєфу, глави трансплантології Китаю, схоже, і справді, принесли занадто слабкі результати.
Хуан був заступником міністра охорони здоров’я із 2001 по 2013 роки і представляв політику щодо трансплантацій Китаю відтоді, як викриття видаляння органів уперше були оприлюднені. У минулому році він залишив МОЗ та очолив Комітет донорства органів і трансплантації Китаю, провідну в країні офіційну організацію із пересадки органів.
У нещодавньому інтерв’ю китайській газеті Хуан виступив на захист практики використання страчених в’язнів у якості джерела органів для трансплантацій.
Він не лише виступив на захист цього, а й навів аргументи на користь розширення такої системи.
«Суди та місцеві міністерства охорони здоров’я мають налагодити між собою зв’язки, і дозволити засудженим до страти добровільно жертвувати свої органи і бути доданими в електронну систему розподілу органів», — сказав Хуан у своєму виступі, який був переповіданий газетою Beijing Morning Post і широко поширений на китайських сайтах.
Він додав, що лікарням має бути заборонено вилучати органи без дозволу. А сім’ї повинні отримувати «гуманітарну допомогу» (тобто гроші).
Для спостерігачів та авторів статей про китайську систему трансплантації зауваження Хуана означають величезний крок назад від уже даних обіцянок реформувати систему.
«Ми повернулися туди, де ми й були у 2006 році», — сказав Етан Гутман, автор журналістського розслідування, чия книга про китайську систему вилучення органів «Бійня: масові вбивства, вилучення органів і таємне вирішення проблем дисидентів у Китаї» буде опублікована у цьому році.
«Вони не визнають факту вилучення органів у в’язнів совісті і в основному кажуть, що їм потрібно привести до ладу свої документи. Я не бачу, щоб ми взагалі хоч трохи просунулися», — сказав він.
Сам Хуан Цзєфу довго видавав себе за реформатора всередині китайської системи, який бореться з укоріненими бюрократичними інтересами, що прагнули зберегти можливість потрошити ув’язнених (хоча ні Китай, ні його міжнародні партнери ніколи не розглядали питання про видаляння органів у в’язнів совісті, в першу чергу ув’язнених послідовників Фалуньгун).
Цей образ реформатора посилило жалування Хуану у 2008 році посади почесного професора Університету Сіднея, яка була подовжена у 2011 році. Нагорода була видана за те, що «Хуан… вніс істотні зміни у регулювання процесів трансплантації в Китаї у спробі скасувати практику вилучення органів у страчених в’язнів».
Але пізніші висловлювання Хуана і хвалькуваті одкровення у китайському Інтернеті, схоже, підривали той його образ навіть тоді.
В інтерв’ю кореспонденту ABC (Australian Broadcasting Corporation) Хуан визнав те, що у страчених ув’язнених видаляють органи.
Китайські ЗМІ також розкрили те, що Хуан до порівняно недавнього часу сам регулярно проводив операції із трансплантації.
«Наскільки мені відомо, це людина, яка донедавна видаляла по дві нирки на тиждень у всіх, кому б не „пощастило“ до нього потрапити», — зазначив Гутман у телефонному інтерв’ю.
Крім послужного списку Хуана або щирості його намірів, його нещодавні висловлювання вказують на те, що китайська влада дала задній хід у питанні виконання зобов’язань перед міжнародною спільнотою — стосовно ролі органів, вилучених у в’язнів, в їхній системі трансплантації.
Тепер, замість того щоб ліквідувати цю практику, вони прагнуть об’єднати систему вилучення органів у в’язнів зі стандартною системою добровільного донорства.
«Використання ув’язнених, яких страчують, є аморальним способом отримання органів», — сказав у телефонному інтерв’ю доктор Артур Каплан, професор біоетики з Університету Нью-Йорка.
«Якщо цю стратегію додати до їхніх нових систем добування і розподілу органів, то виникає ризик того, що вони стануть остаточно прихованими від критичного аналізу, і через це буде ще важче відстежити, як використовують органи, вилучені у засуджених в’язнів. На мій погляд, у цій заяві немає нічого, що можна було б вважати гарною новиною. У ньому дуже багато такого, що я вважаю дуже кепським», — сказав він.
У свою чергу, це пряме порушення наступної вимоги Всесвітньої медичної асоціації: «Органи в’язнів та інших затриманих осіб не повинні використовуватися для трансплантацій. Винятком може бути лише випадок, якщо вони жертвують орган для своїх найближчих родичів».
Нещодавні висловлювання Хуана також прямо суперечать зобов’язанням, які Китай взяв на себе у жовтні минулого року на конференції в Ханчжоу, і які сповістили нову еру для пересадки органів у Китаї. Ця «нова ера» мала бути ознаменована «припиненням вилучення органів у страчених в’язнів» і гарантією того, що «джерело органів відповідає міжнародним етичним нормам».
Читайте також:
Трансплантація і торгівля органами: новий вид злочину 21 століття
Близько пів мільйона людей поставило підпис проти насильницького видалення органів
