У Китаї існує ідіома 三令五申 (sān lìng wǔ shēn/сань лін у шень), яка буквально означає віддати три вказівки і п’ять разів пояснити. Вона вживається, коли доводиться повторювати одне і те ж розпорядження знову і знову, або багато разів щось пояснювати.
Сунь-цзи багато разів пояснював придворним дамам мову ударів у барабан, поки вони, нарешті, не зрозуміли. Ілюстрація: Флора Чун/Велика Епоха
У період Весни і Осені (770―476 до н.е.) знаменитий стратег Сунь-цзи* прийшов до правителя держави У, щоб показати йому свою основну роботу ― трактат «Мистецтво війни». Він запропонував допомогти в навчанні війська У, щоб зробити його державу могутнішою.
Щоб переконатися в тому, наскільки добре працює стратегія Сунь-цзи, правитель попросив його для початку застосувати її на жінках ― навчити 108 прислужниць цариці. Їх скликали разом і наказали виконувати вказівки Сунь-цзи.
Той розділив молодих дівчат на два загони, а на чолі їх поставив двох улюблених наложниць царя. Всім видали зброю і наказали вишикуватися в ряд.
Сунь-цзи почав вчити жінок розуміти бій барабанного дробу і пояснювати у найменших подробицях, як потрібно марширувати в чотирьох напрямках. Він також не раз говорив їм, що слід виконувати всі його накази, і пояснював, чому це так необхідно.
Коли Сунь-цзи запитав жінок, чи добре вони зрозуміли, як потрібно ходити вперед, назад, вліво і вправо, вони сказали, що все ясно зрозуміли.
І Сунь-цзи почав підготовку. Він став бити в барабан тактом, який позначає марширувати вправо. Але, на його розчарування, пані не виконували його накази, а тільки сміялися і жартували.
Сунь-цзи не став звинувачувати їх, а лише сказав: «Якщо командир не дав чіткої вказівки, то це його вина». Потім він ще кілька разів у різних ритмах повторив барабанний дріб, якому навчав придворних жінок до цього.
Після цього Сунь-цзи знову ударив у барабан і наказав крокувати вліво. Але замість виконання команди всі дами, в тому числі і командири загонів, захихотіли.
Цього разу Сунь-цзи строго сказав: «Коли віддано чіткий наказ, а йому не коряться ― це вина командира!», ― і наказав стратити двох керівників загонів.
Правитель, який спостерігав за навчанням, був вражений і попросив пощадити його наложниць. Але Сунь-цзи відповів, що на полі бою накази головнокомандувача важливіші наказів царя і всі солдати підкоряються генералу.
Таким чином, дві наложниці були страчені. Сунь-цзи призначив двох нових воєначальників-жінок і продовжив навчання. На цей раз всі стали досить серйозними і належним чином виконували накази.
Пізніше армія держави У, навчена Сунь-цзи, стала сильнішою і могутнішою.
Ідіома «три вказівки і п’ять пояснень», або «наказати кілька разів», виникла з цієї історії. Вона згадана в біографіях Сунь-цзи та У Ци в «Записах великого історика»**.
Примітка:
*Сунь-цзи (孙子) жив з 544 по 496 до н.е. Він справив значний вплив на китайську культуру, і як легендарна історична постать, і як автор трактату «Мистецтво війни» ― основної книги з військової стратегії. Сунь-цзи і його стратегії не раз згадуються в знаменитому романі «Трицарство».
**«Записи великого історика» охоплюють більше 2000 років історії Китаю (з 2600 р. до н.е. до 87 р. до н.е.). Були написані великим китайським істориком Сима Цянєм, який вважається батьком китайської історіографії.
| Читайте також: |
