У пізній період Південних і Північних династій (420—581 рр.) у царстві Чень жила принцеса, звали її Лечан. Вона була дуже красива і розумна. Чиновник на ім’я Сюй Деянь, підкорений її здібностями і вченістю, запропонував їй руку і серце.
«Розбите дзеркало зібрали знову» — відома китайська ідіома. Ілюстрація: Ш.Сяо/Велика Епоха
Вони дуже любили один одного і жили щасливо. Але нещастя не змусило себе довго чекати. Війська з царства Суй напали на державу Чень. Молоде подружжя змушено було покинути палац, де вони жили, і відправитися у вигнання.
Перед тим, як покинути палац, Деянь взяв кругле бронзове дзеркало і розділив його на дві частини. Одну частину він віддав дружині-принцесі, а другу — залишив собі. Деянь сказав дружині, що це буде символом їхнього возз’єднання, якщо одного разу вони втратять один одного.
Вони дали клятву, що якщо доля роз’єднає їх, то вони будуть шукати один одного на столичному центральному ринку в 15-й день першого місяця — тобто в традиційне китайське Свято ліхтарів. Вони залишили палац, сховавши кожен свою половину дзеркала.
Незабаром царство Чень пало, і під час заворушень молода пара дійсно змушена була розлучитися.
На наступний рік Деянь зі своєю половиною дзеркала відправився на ринок, як і планувалася, сподіваючись побачити свою улюблену дружину і з’єднати дві частини дзеркала. У пошуках він обійшов весь ринок, але її ніде не було.
Раптом він побачив літню людину, яка продавала половину дзеркала. Деянь упізнав цей дорогий його серцю предмет — це якраз була частина, що належить його дружині. Він підійшов до старого і запитав, що він знає про принцесу.
Чоловік сказав Деяню, що він — слуга Лечан. Вона відправила його на ринок зі своєю половинкою дзеркала, тому що сама не може зустріти чоловіка. На жаль, після падіння царства Чень, її захопив у полон впливовий міністр царства Суй і зробив своєю наложницею.
Почувши про це, Деянь зажурився, сльози полилися по його щоках. Він взяв пензель і на половині дзеркала принцеси написав вірші. «Ти з дзеркалом пішла. Лиш дзеркало твоє я бачу зараз, а тебе нема. Та без Чан Е* яскравий місяць все ж виблискує дарма». Він віддав дзеркало назад слузі, щоб він повернув його принцесі.
*Чан Е — фея місяця за китайською легендою
Читаючи вірші на своїй половинці дзеркала, вона почала ридати. І так проходили день за днем, туга за чоловіком розривала їй серце.
Дізнавшись про те, як нудьгує принцеса за своїм чоловіком, міністр пожалів її. Він зрозумів, що йому ніколи не вдасться завоювати її любов. Тому він послав за Деянєм, щоб той забрав свою дружину. Так принцеса і Деянь з’єдналися знову.
Ця історія записана в книзі «Історії у віршах»*, збірці новел, записаних Мен Ці під час правління династії Тан (618—907 рр.).
Завдяки цій розповіді і виникла ідіома «Розбите дзеркало зібрали знову» (破镜重圆; Pò Jìng Chóng Yuán; дослівно: по (розбите); цзін (дзеркало), чун (знову), юань (кругле).
Образно цей вираз означає возз’єднання чоловіка і дружини після вимушеної розлуки. Ця ідіома зазвичай використовується, коли говорять, що пара помирилася або знову з’єдналася після розриву відносин або сварки.
«Розбите дзеркало зібрали знову» — відома китайська ідіома. Ілюстрація: Велика Епоха
Примітка:
* Книга «Історії у віршах» або «Бень ши ши» складається з відомих оповідань, які були переписані у вигляді віршів. У цьому збірнику сім розділів: Почуття, Емоції, Приховані скарби, Смуток і Злість, Неймовірне, Дослідження катастроф і Жарти.
| Читайте також: |
