Китайські студенти шукають роботу на ярмарку вакансій у місті Хефей провінції Аньхуей, що на сході Китаю, 19 листопада 2009 року. Студенти, які закінчують китайські університети, іноді отримують свої дипломи тільки після пред’явлення підписаного договору про своє працевлаштування. Така політика спричинила появу підроблених трудових договорів та роздування статистики зайнятості. Фото: AFP/Getty Images
Занепокоєні рівнем безробіття серед молоді у Китаї, університети перед виданням диплома почали вимагати від випускників показувати підписані контракти на роботу. Тому, щоб мати можливість закінчити навчання та бути конкурентоспроможними на ринку праці, студенти іноді пред’являють фальшиві робочі контракти, як повідомляють китайські ЗМІ.
Однією з причин існуючого рівня безробіття випускників є проблеми в структурі економіки Китаю — за тими спеціальностями, на які нині немає вакантних місць, якраз навчається найбільше студентів. Крім того, число випускників у 2013 році було найбільшим в історії Китаю, а повільне зростання економіки не пропонує достатньої кількості вакансій для кваліфікованих працівників.
Ця проблема стосується випускників з різною спеціалізацією: англійська мова, юриспруденція, інформаційні технології, бухгалтерський облік, міжнародна торгівля та промисловий і комерційний менеджмент. «Насправді, китайська економіка на шляху перебудови процесу виробництва і збуту розвивається не стрімко. Зараз ця тема інтенсивно обговорюється», — пише китайський коментатор Гордон Г. Чан (Gordon G. Chang) на сайті видання Forbes.com.
Університети почали вимагати від студентів підписувати трудові договори, перш ніж їм дозволять закінчити навчання. Це змусило деяких студентів купувати такі документи на Taobao (китайський Ebay), а потім купувати печатки на ці документи у місцевих підприємців. Нелегальні постачальники таких документів заявили, що зі збільшенням числа молодих людей, які шукають роботу, продаж підроблених трудових договорів став гарним бізнесом.
«Я знаю, що це жахливо, але я маю бути впевненою в тому, що отримаю диплом, інакше 4 роки навчання і напруженої роботи будуть витрачені даремно», — прокоментувала своє рішення придбати фальшивий контракт за 200 юанів (близько $32) студентка Лу, яка скоро закінчить навчання, в інтерв’ю державній газеті Global Times.
Служби зайнятості при університетах потім додали кількість таких фальшивих робочих місць до загального показника зайнятості серед цьогорічних випускників і отримали роздутий показник працевлаштування.
Офіційний рівень безробіття залишається стабільним — 4,1%, але економісти приватного сектору ставлять під сумнів цей показник, вказуючи, що він мав коливатися, принаймні, під час економічних спадів.
За даними Forbes, частка китайських студентів-випускників, які підписали договори на роботу, становить 52,4%. Це приблизно на 7% менше минулорічних показників. Офіційний Пекін указує, що зменшення ВВП на 1% видаляє один мільйон робочих місць. Погіршення ситуації з роботою є додатковою ознакою того, що економіка Китаю не досягає зростання на 7,7%, як стверджує офіційний Пекін.
Сюн Бінці, віце-ректор Науково-дослідного інституту 21 століття, запропонував альтернативні способи оцінки офіційного рівня зайнятості, про що повідомляла газета Education News China. Щоб уникнути фальсифікацій, Сюн пропонує довірити ведення таких розрахунків авторитетним незалежним організаціям.
Карен Чен, Велика Епоха
