Фільм знайомить нас з темною стороною цієї воістину романтичної казки. Герой Шарля Перро, сумно відомий французький дворянин, був одружений кілька разів, але жоден з його шлюбів не можна назвати ні щасливим, ні довгим. Але він неймовірно багатий, і в новій версії фільму одна молода дівчина дає йому ще один шанс. Прем’єра кіноверсії «Синьої Бороди», що показує погляд Катрін Брейя на казку 1697 року, відбулася 26 березня в Нью-Йорку.
#img_left#Після трагічної смерті батька сестри, Марі-Катрін і Ганна змушені покинути закриту католицьку школу. Повернувшись додому вони розуміють невеликі перспективи життя середнього класу. Однак місцевий аристократ, «що втратив» всіх попередніх дружин, знаходиться у пошуках нової. Всім відомо: ця людина приносить одні неприємності. Але він такий багатий і до того ж має владу.
Він здається нещасним і симпатизує Марі-Катрін, молодшій, більш імпульсивній сестрі. І вона охоче приймає його пропозицію. Звичайно, ми знаємо, до чого веде ця історія, якою Марі-Катрін і Ганна лякають між собою, − казковий сюжет у фільмі обрамляє реальний.
Хоча Брейя має репутацію провокаційної феміністки, самим відвертим феміністських аспектом її «Синьої Бороди» здається вибір сюжету. Оскільки чоловік аристократ постає маніпулятором і смертоносним монстром. Але, врешті-решт, він – Синя Борода! І при цьому, що дивує, Брейя значною мірою пом’якшує його образ.
Контраст між дуже молодою Лолою Кретон в ролі Марі-Катрін і гігантським Домініком Томасом у ролі Синьої Бороди виділений і викликає тремтіння. Все ж юна дружина далека від безсловесності «божої корівки», і спочатку, здається, #img_right#утримує ситуацію під контролем, наполягаючи на окремих спальнях до досягнення нею зрілості. Сцени залицяння і перших днів шлюбу зіграні з разючою чуттєвістю. Ці кадри по-справжньому відрізняють «Синю Бороду» Брей від попередніх кіноверсій казки Перро. Але, тим не менш, ми знаємо, до чого нас повинен привести сюжет.
Чи ні? Брей має звичай не виправдовувати глядацьких очікувань, що могло виглядати як обман, якщо б вона менш майстерно натякала на таку можливість на початку. І хоча, можливо, це і не зробить «Синю Бороду» касовим фільмом, створений він майстерно й ефектно. І це безперечно запам’ятовується.
Хоча вбрання ексцентричного дворянина і розкішне, Брей підтримує зловісну атмосферу холоду і темноти. На жаль, початкові сцени фільму повні битими стереотипами безсердечність і нетерпимість католицьких черниць. Але в кінці Брей пропонує свіжу й інтригуючу інтерпретацію легенди про Синю Бороду, зіграну невеликим, але дуже сильним акторським складом.
