Це відбувається в кімнатах китайських інтернет-чатів і дискусійних форумів. Це поширюється за допомогою яскравих плакатів, уміло прикріплених до телефонних дротів. Гучні заклики написані на стінах китайських будівель і навіть на банкнотах.
Це рух, що охоплює весь Китай, і він фундаментально руйнує панівний у країні комуністичний режим. Інакше кажучи, китайський народ приступив до «Туей Дан» або «виходу з партії».
Ця партія — комуністична партія Китаю (КПК), режим якої управляв країною майже 60 років. Сьогодні вихід із КПК більше схожий на вихід із мафії, ніж на зміну своєї політичної приналежності. Проте цей крок може зруйнувати кар’єру людині або довести її до в’язниці.
Рух виходів із партії почався після публікації книги «Дев’ять коментарів про комуністичну партію» «Великою епохою» чотири роки тому. На даний момент, в результаті цього руху близько 46 мільйонів китайців заявили про вихід із КПК і про те, що урочиста клятва служити партії ціною свого життя стає недійсною.
«Дев’ять коментарів» — це найдетальніший аналіз правління КПК в Китаї із будь-яких публікацій, виданих в минулому. В цій книзі, інколи в шокуючих деталях, описується, як КПК використовувала насильство, вбивства, обман і націоналізм, аби контролювати китайський народ.
Поширення «Дев’яти коментарів»
Дослідження тотальної блокади Інтернету, здійснюваної КПК, проведене різними університетами, включаючи Гарвардську школу права, показало, що книга «Дев’ять коментарів» є однією із найбільш заборонених тем, які піддаються цензурі в Інтернеті.
У жовтні минулого року лабораторія Університету Торонто в ході дослідження виявила більше мільйона повідомлень, блокованих китайською версією Скайпа, ймовірно за наказом КПК. Значна частина з них була присвячена «Дев’яти коментарям» і виходу людей з КПК.
За одне лише зберігання книги «Дев’яти коментарів» дається чотири роки в’язниці. Всупереч усьому цьому, вона широко поширюється в Китаї. Така велика її сила. Книги проникають до Китаю різними шляхами, включаючи пересилку програмного забезпечення, що дозволяє потенційним читачам обійти блокаду Інтернету, створену КПК.
Деякі сміливі люди ввозять книгу «Дев’ять коментарів» цілими контейнерами, інші ховають її в своїх валізах після поїздки за кордон. Деякі отримують її в електронному вигляді через листи з компакт-дисками, які можуть бути замасковані як завгодно, від піратських фільмів до фінансової інформації. Все це змушує високопоставлених чиновників китайської компартії мучитися від безсоння.
Минулого вівторка близько 40 000 китайців вийшли з КПК. Багато хто з них підписує заяву на спеціальному сайті для виходу з партії, застосувавши технологію подолання блокади Інтернету. Добровольці в зарубіжних «Центрах допомоги виходу з компартії», які отримують ці заяви, намагаються перевірити і зареєструвати кожне з них протягом 24 годин. Інші заяви подаються через листи, Скайп і електронну пошту. Навіть якщо комусь всі ці засоби недоступні, люди пишуть свої заяви в прилюдних місцях, на грошах, в телефонних будках і навіть на стінах урядових будівель.
Сила історичної правди
Сила «Дев’яти коментарів» полягає в їх сміливому звіті про криваву історію КПК. З моменту приходу до влади 60 років тому панівний у Китаї комуністичний режим хвиля за хвилею здійснював політичні кампанії, завжди направлені проти певної частини численного населення Китаю.
Перші кампанії були направлені проти поміщиків і бізнесменів, віруючих і національних меншин. Потім пішли атаки на інтелектуалів і «контрреволюціонерів». Протягом шести десятиліть КПК стала причиною неприродної смерті від 65 до 80 мільйонів чоловік, більшість із яких загинули внаслідок прямого переслідування, інші — з штучно викликаного голоду. Майже в кожній китайській сім’ї є постраждалі від переслідування.
У кожному коментарі книги «Дев’ять коментарів» задокументований один аспект компартії, який витікає із загального аналізу природи КПК, її приходу до влади і її зусиль зі знищення традиційної китайської культури. Кожен із коментарів описує в деталях, як компартія управлялася зсередини, а також точну природу методів, які вона використовувала для того, щоб завдати удару по інакомисленню і утримати свою владу.
Розсіюючи помилки пропаганди
Те, що ми спостерігаємо сьогодні в Китаї — приголомшує. Континентальні китайці живуть у стані, який описали як Стокгольмський синдром — коли полонений після насильства і наруги над ним, починає обожнювати свого мучителя.
«Це подібно до того, що відбувається в Китаї сьогодні. Але ця помилка розбивається «Дев’ятьма коментарями», — вважає Девід Гао, голова «Центру допомоги виходу з компартії» в Нью-Йорку. — Вони також пробуджують мораль китайського народу і його інтуїтивні знання, породжені 5000-річною китайською традиційною культурою, культурою позбавленою деформованого мислення КПК, яка насильно впроваджувала в неї свої елементи».
«Ці елементи підтримують насильство і відкидають найпростіші моральні принципи. «Коментарі» також дозволяють китайському народові позбавиться від глибокого терору КПК, — пояснив він. — Після того, як китайський народ прочитає «Дев’ять коментарів», він ніколи не повірить більше в КПК, і це означає, що КПК втрачає фундамент свого впливу».
Китайський комуністичний режим намагається протистояти цьому, задіявши десятки тисяч інтернет-поліцейських, які відстежують інформацію в усесвітній мережі. Західні компанії, такі як Nortel і Cisco, встановили для режиму технологію, необхідну для моніторингу китайських користувачів і перевірки Інтернету. Компанії Yahoo і Google надали йому допомогу для усунення пошуку за ключовими темами, такими, наприклад, як «Бійня на площі Тянь-Ань-Мень» і «Фалуньгун»*.
Терор тиранії
У зв’язку з тим, що в книзі «Дев’ять коментарів» повністю викрита нелюдяна суть компартії Китаю, режим зробив усі зусилля для припинення її поширення. Окрім стеження за поширенням «Дев’яти коментарів» в Інтернеті, режим навіть заарештовував людей старше 70 років за поширення книги. Відвідувачі Китаю також були депортовані за факт наявності копії. Пілот китайських східних авіаліній після посадки його літака попросив притулок у Лос-Анджелесі, тому що його ледве не заарештували за розмову про книгу з технічним персоналом перед вильотом із Китаю.
В режиму є причини для параної
У Китаї цього року відбувалися стихійні повстання і було багато випадків, коли китайські громадяни нападали на урядові і поліцейські офіси. Саме у цій атмосфері поширюються «Дев’ять коментарів» і люди виходять із КПК.
Велике повстання кілька років тому сталося в місті Луннань у північно-східній провінції Ганьсу. Воно виникло через непродуманий урядовий проект виселення і незадовільну компенсацію жителям за переселення. Десятки тисяч мешканців атакували місцевий офіс компартії і спалили машини, що стояли на дворі. Повстання було жорстоко пригнічене озброєною поліцією, що поранила сотні фермерів і, згідно зі свідоцтвами, убила кілька десятків із них.
У Китаї відбулися протести водіїв таксі в місті Чунцін унаслідок протиріч між режимом і дрібними власниками, які змушували таксистів перевозити пасажирів за заниженими цінами. У червні 30 000 чоловік протестували біля адміністративних будівель у провінції Гуйчжоу, підпалюючи урядові машини після того, як місцева дівчина була згвалтована і убита. Вважається, що трагедія була зам’ята поліцією і чиновниками КПК.
Можливо, найбільш тривожним був протест біля Шанхайського суду в жовтні минулого року, де близько 1000 чоловік зібралося в підтримку Ян Цзя, якого звинувачували у вбивстві шести поліцейських. Прибічники Яна заявили, що він був заздалегідь побитий поліцією і уряд, сфальсифікувавши факти, змінив справу. Багато хто викрикував гасла проти уряду і близько 40 чоловік були арештовані. На аккаунт Яна на MySpace.com прийшов лист, в якому говорилося: «Ви зробили те, що багато людей хочуть зробити, але не мають сміливості». Серед цих 1000 протестуючих на знятому телебаченням NTD відеоролику деякі люди кричали «Геть КПК» — заклик немислимий 10 років тому. Китайське державне медіаагенство «Сіньхуа» повідомило що Ян Цзя був страчений 26 листопада.
Відмова від компартії
КПК має численні організації, починаючи від «юних піонерів», в яких китайців ще дітьми примушують вступати в школі. Китайські громадяни, що присягнулися віддати життя за КПК, зараз масово відмовляються від цієї клятви. «Більш всього люди виходять із партії в Пекіні, — говорить Гао. — Інші великі центри, такі як Гуандун і Шанхай, йдуть услід, тому що для людей там легко отримувати інформацію з закордону».
Гао розповів, що кілька років тому доброволець Центру допомоги виходу з партії, який є чиновником в уряді провінції Південного Китаю, опитав близько 100 чиновників, включаючи губернатора провінції, генеральних директорів різних департаментів і начальників відділів, чи вірить ще хто-небудь із них у КПК. Вони всі відповіли: «Ні». «Сорок років тому, якщо хтось заявляв, що він не вірить у КПК, він ризикував виявитися назавжди у в’язниці, якщо не отримував смертний вирок, — сказав Гао. — В наші дні, якщо хтось скаже, що він вірить у КПК, люди подумають, що він жартує або бреше. Або він божевільний».
За чотири роки з моменту публікації книги «Дев’ять коментарів» близько 30 000 китайців виходять з партії щодня.
