Коли Катерина Максимова не може дозволити собі запізнитися, журналістка та активістка уникає їздити в московському метро, хоча це, ймовірно, найефективніший маршрут.
Це тому, що за останній рік її п’ять разів затримували завдяки повсюдно встановленим камерам стеження з функцією розпізнавання облич. Поліціянти часто говорили, що не розуміють, чому камери “реагують” на неї, і зазвичай відпускали через кілька годин, AP News.
“Таке враження, що я перебуваю в якійсь базі даних”, — каже Максимова, яку раніше заарештовували двічі: 2019 року після участі в демонстрації в Москві й 2020 року через її екологічну активність.
Для багатьох росіян, подібних до неї, стає дедалі важче уникати уваги влади: уряд активно відстежує акаунти в соціальних мережах і використовує камери спостереження проти активістів.
Навіть онлайн-платформа, яку колись вихваляли користувачі за простоту вирішення бюрократичних завдань, тепер використовується як інструмент контролю. Влада планує використовувати її для вручення повісток в армію, тим самим перешкоджаючи популярній серед ухильників від призову тактиці уникнення особистого вручення призовних документів.
Захисники прав людини кажуть, що Росія за президента Володимира Путіна використовує цифрові технології для відстеження, цензури та контролю населення, створюючи те, що дехто називає “кібергулагом” — похмуре посилання до трудових таборів, у яких утримували політичних в’язнів за радянських часів.
Це нова територія, навіть для країни з давньою історією шпигунства за своїми громадянами.
“Кремль справді став бенефіціаром цифровізації й використовує всі можливості для державної пропаганди, для стеження за людьми, для деанонімізації користувачів інтернету”, — каже Саркіс Дарбінян, керівник юридичної практики “Роскомсвободи”, російської групи зі свободи інтернету, яку Кремль вважає “іноземним агентом”.
Удавана байдужість Кремля до цифрового моніторингу змінилася після того, як у 2011-2012 роках масові протести координувалися в інтернеті, що спонукало владу посилити контроль у цьому середовищі.
Одні правила дозволяли блокувати сайти, інші зобов’язували операторів стільникового зв’язку та інтернет-провайдерів зберігати записи дзвінків і повідомлень, передаючи інформацію службам безпеки в разі потреби. Влада чинила тиск на такі компанії, як Google, Apple і Facebook, щоб ті зберігали дані користувачів на російських серверах, але безрезультатно, й оголосила про плани створення “суверенного інтернету”, який може бути відрізаний від решти світу.
Порівняно з китайським Великим фаєрволом російські заходи можуть здатися просто парканом із частоколу, але кремлівська боротьба з інтернетом набирає обертів.
Після вторгнення Росії в Україну в лютому 2022 року цензура в інтернеті та судові переслідування за повідомлення та коментарі в соціальних мережах настільки зросли, що побили всі наявні рекорди.
За даними Net Freedoms, відомої групи із захисту прав користувачів інтернету, у 2022 році влада заблокувала або видалила більше ніж 610 000 вебсторінок — найвищий показник за останні 15 років, а 779 осіб було притягнуто до кримінальної відповідальності за коментарі та повідомлення в інтернеті, що також є рекордом.
Головним чинником став закон, ухвалений за тиждень після вторгнення, який фактично криміналізує антивоєнні настрої, каже голова організації Net Freedoms Дамір Гайнутдінов. Він забороняє “поширення неправдивої інформації” про армію або її “дискредитацію”.
Human Rights Watch навела ще один закон від 2022 року, що дає змогу владі “у позасудовому порядку закривати ЗМІ та блокувати онлайн-контент за поширення “неправдивої інформації” про поведінку російських збройних сил або інших державних органів за кордоном або за поширення закликів до санкцій проти Росії”.
