Хуа То (бл. 145–208 рр. н.е.) відомий як найвидатніший хірург в історії Китаю.
#img_left#Хуа То, який жив у кінці династії Східна Хань був свідком корупції в уряді, заколоту воєначальників, а також епідемій, повені та посухи, коли були відсутні належні заходи щодо їх запобігання і пом’якшення наслідків. Сповнений рішучості змінити на краще життя простих людей, Хуа То віддав перевагу професії лікаря замість кар’єри чиновника.
Герой нашої розповіді займався медичною практикою в своєму рідному місті, він вилікував багатьох пацієнтів. Хуа То вірив у простоту і завжди користувався найпростішими методами лікування. Згідно з історичними сюжетами, він міг підбирати точні порції трав, не використовуючи ваги. Якщо на додаток до ліків йому було потрібно застосувати голковколювання, то він робив це тільки в одному або двох місцях тіла, досягаючи значного ефекту. Кажуть, що він практикував цігун і навчав людей «вправам п’яти тварин», якими займаються в Китаї й донині.
Хуа То вважається винахідником анестезуючих засобів, користуючись якими він провів безліч операцій. Сюжети оповідають нам про те, як одного разу він хірургічним шляхом розкрив кишки хворому, видалив уражені тканини, очистив їх усередині, після чого зашив. Пацієнт пробув без свідомості кілька днів, поки біль не ослабла, після чого він одужав.
Хуа То був також відомий за свою новаторську роботу в області водолікування та фізіотерапії. Проте в ті смутні часи слава не принесла йому успіху, оскільки привернула увагу Цао Цао. Найвпливовіший політичний діяч того часу страждав від мігрені й зажадав, щоб Хуа То став його особистим лікарем. Це суперечило бажанням Хуа То лікувати простих людей, але в нього не лишалося вибору.
Після того, коли до Цао дійшли чутки про те, що Хуа То користується великою повагою у генерала Гуань Юя, якого він колись вилікував від важкого поранення отруєною стрілою, у Цао по відношенню до лікаря стали рости підозри.
Головний біль Цао Цао посилювався, незважаючи на тимчасове полегшення від лікування голковколюванням, і він зажадав у Хуа То повного виліковування. Пропозиція лікаря провести операцію на головному мозку, вдавшись до використання анестезуючих засобів, була сприйнята диктатором як явна спроба його вбити. З люті він відправив Хуа То до в’язниці для очікування дня страти. Хуа То помер в ув’язненні.
Вважалося, що в ув’язненні Хуа То описав свій медичний досвід у свитках і благав тюремника передати їх його учням. Невідомо, чи то тюремник відмовився і спалив сувої зі страху, чи то Хуа То зробив це сам, але найцінніший медичний досвід було втрачено.
У китайській історії Хуа То вважався засновником хірургії.
Девід У, Велика Епоха
