Молодий гончар знайшов своє призначення у створенні керамічних виробів, глибоко пронизаних традиціями та здатних підтримувати людей у їхньому житті. Він називає такі цінності, засновані на життєвих принципах, душею гончарства.
Минуло майже чотири роки відтоді, як Хсу Тін Чіа, випускник Національного педагогічного університету Тайваню, пройшов шлях від банкрутства після заснування своєї гончарної майстерні під час пандемії 2020 року до стійкого розвитку та розширення свого бізнесу.
Скромний початок
Пан Хсу з міста Тайнань народився в сім’ї вчителів та художників. Оскільки його батько працював викладачем живопису, а мати — вчителькою початкових класів, вивчення образотворчого мистецтва та вибір на користь живопису тушшю було для нього цілком природним. Однак згодом він почав вивчати гончарне мистецтво, зрозумівши, як воно поєднує три елементи — землю, життя і душу — в одному творінні, яке можна відчути на дотик.
«Багато видів мистецтва зараз хочуть спробувати щось нове, але вони не можуть знайти міцне коріння і фундамент, на якому можна було б будувати свою справу», — розповів 30-річний пан Хсу в інтерв’ю The Epoch Times. «Я відчуваю, що гончарство містить багато традиційних речей, які все ще можуть бути цінні для людей».
«У сфері гончарства, чим довше ви працюєте, тим більше опановуєте ремесло. Ваші навички ставатимуть все кращими та кращими. Але якщо ви зупинитеся на деякий час, вам знадобиться знову потренуватись і відшліфувати свої навички», — каже він.
Прокладаючи шлях
Вихований як людина чесна та відповідальна, пан Хсу наполегливо шукав свій шлях. Він натрапив на онлайн-платформу Pinkoi, яка просуває навчальні курси, і почав пропонувати уроки гончарства.
Його бізнес поступово зростав, оскільки клієнти розповідали про його курси своїм друзям після того, як отримали гарний особистий досвід у його студії. Окрім викладання основ мистецтва, він намагається справити незабутнє враження на своїх клієнтів простими діями, наприклад, пропонуючи десерти, щоб заспокоїти втомлених від подорожі відвідувачів, які приходять до його майстерні.
«Я завжди ставився до своїх клієнтів як до друзів», — каже він. «Я ставлюся до них дуже щиро. Я розповідаю їм, як вони можуть зробити певний керамічний дизайн краще».
Пан Хсу каже, що саме його віра у , практику розуму і тіла, засновану на принципах “Істини, Доброти та Терпіння», привела його до розуміння справжньої краси, що лежить в основі ведення бізнесу.
«Я переконаний, що ми повинні ставитися до людей доброзичливо», — сказав він. «Від самого початку я ніколи не думав про те, щоб використовувати гончарство для заробітку великих грошей. Я знав, що з цією бізнес-моделлю, можливо, не вдасться багато заробити. Мені здається, що це нормально — не заробляти багато грошей, головне, щоб я не зраджував своїй совісті”.
Духовна практика не лише допомогла пану Хсу впоратися з хворобами спини, але й зробила його спокійнішим, що є важливою складовою у гончарній справі.
«Робота над дизайном гончарних виробів і практика самовдосконалення принесли мені багато користі. Якби я працював лише над гончарством, я не думаю, що зміг би досягти доброго, спокійного стану душі», — каже він.
Душа гончарства
«Я вважаю, що кожен витвір мистецтва повинен мати свою душу — те, що митець хоче висловити. Коли люди бачать мої роботи, вони відчувають себе комфортно, вони їм подобаються, і ці вироби можуть слугувати їм у житті», — сказав пан Хсу.
Щоб пояснити, що це означає, пан Хсу розповів про свій дипломний проєкт під назвою «81 чашка».
Він виготовив 81 чашку та миску різної форми, використовуючи різні глини та методи глазурування. Кожен відвідувач виставки мав можливість обрати чашку, яка, на його думку, «найбільше нагадувала його самого», і міг забрати її з собою додому, але з умовою, що він повинен був провести з нею певний час і написати про неї щось на згадку.
Відповіді були цікавими, каже пан Хсу, оскільки деякі писали про свої спостереження з виставки, а інші ділилися з ним історією свого життя.
Пан Хсу також створив картину, що спонукає до роздумів — дорослого лева, вкритого ранами й шрамами, і левеня, білого та красивого. Він хотів, щоб люди замислилися над своїм життям і над тим, наскільки шлях, який вони обрали, є правильним.
«Коли ви порівнюєте себе теперішнього зі своїм первісним «я», що ви відчуваєте? Чи вважаєте ви, що ваша початкова зовнішність краща? Чи шкодували б ви про вроджену чистоту і невинність дитини? Можливо, ви відчули б трохи страху і докорів сумління через те, що ви підвели своє первісне «я». У цьому і є сенс картини “Лев і левеня“», — сказав він.
Окрім традиційного та морального дотику, пан Хсу дбає про те, щоб його гончарні вироби мали практичну цінність — вони повинні бути придатними для використання. Тому він уникає будь-яких непридатних інгредієнтів під час виробництва.
«Витвори мистецтва можуть коштувати як святкова вечеря, але вони можуть супроводжувати вас протягом кількох років, а то й усього життя. Я вважаю, що кожному не завадить додати щось цінне у своє життя і надати йому морального та традиційного імпульсу».
За матеріалами The Epoch Times USA
