Природні ресурси сплять у степах Казахстану і особливо у горах на сході. Вони могли б допомогти ЄС. Але не все просто.
ЄС потребує 30 видів рідкісноземельних металів, таких як берилій, тантал та ніобій. Казахстан хоче їх постачати. Держава, розташована між Китаєм, Росією та центральноазіатськими державами — Киргизстаном, Узбекистаном та Туркменістаном — вже веде розробку родовищ 16 видів металів.
Відомо, що ще 9 родовищ не розроблялися. А щодо решти п’яти, заступник міністра промисловості та розвитку інфраструктури Марат Карабаєв сказав: «Ми знаємо, що у нас є родовища, але не знаємо їхньої кількості».
17 листопада в кулуарах Конференції ООН зі зміни клімату, що проходила в Єгипті, представники Казахстану зустрілися з офіційними особами з Брюсселя та домовилися про нову угоду про постачання сировини. Необхідно розробити «дорожню карту» та визначити конкретні заходи на 2023 та 2024 роки, повідомляє новинний портал Euractiv.
Хоча казахстанський міністр зазначив, що в країні вже працює низка великих ресурсних компаній, видобуток усієї необхідної сировини, ймовірно, займе роки, враховуючи місцеві умови. Зими там дуже суворі, морози можуть досягати мінус 45 градусів і земля промерзає надзвичайно сильно. Влітку буває до плюс 40 градусів.
Ландшафт Казахстану характеризується так званим «казахським степом». Він займає площу близько 1 750 000 квадратних кілометрів, понад 60 відсотків території країни, і вважається найбільшим сухим степом у світі.
Непросто і політично. Казахстан керується авторитарно. Президент Касим-Жомарт Токаєв, переобраний кілька днів тому, почав послаблювати опозицію ще у 2019 році, коли вперше обійняв посаду.
У країні поширена корупція. За даними організації Transparency Germany, Казахстан посідає 102-е місце за «Індексом сприйняття корупції». Ситуація з правами людини вважається критичною, свобода слова дуже обмежена. 2022 року вперше відбулися великі протести проти уряду, які були жорстоко придушені.
Глава сировинного відділу ЄС Пітер Хендлі сказав, що однією з цілей меморандуму є ефективніше використання технологій для скорочення викидів парникових газів. Він додав, що угода повністю відповідає інтересам ЄС щодо забезпечення постачання критично важливої сировини. Законодавча пропозиція з цього питання має бути підготовлена до березня наступного року. Стійкість постачання та прозорість відіграватимуть у цьому головну роль, сказав Хендлі. Заступник міністра Карабаєв зазначив, що угода з ЄС є дуже важливою для стимулювання подальшої співпраці з компаніями.
Аль-Фарабі Идиришев, генеральний директор Національного центру технологічного прогнозування Казахстану, підтримав слова Карабаєва, сказавши: «Я вірю, що в майбутньому у співпраці з Європейською комісією ми зможемо досягти всіх 30 елементів».
Крім того, він стверджував, що найближчими роками Казахстан може стати одним із найбільших у світі виробників кобальту та нікелю, що відкриває шлях для виробництва в країні технологій зеленої енергетики. Идиришев нагадав, що Казахстан успадкував від Радянського Союзу унікальні технології виробництва таких елементів, як тантал, і розвиває їх далі. Идиришев підкреслив: «Ми можемо постачати всю критично важливу сировину, про яку ви нас просите».
У відповідь на питання про приклади ланцюжків створення вартості, які показують, що Казахстан більше не є просто постачальником критичної сировини, Идиришев навів берилій, тантал та титан, які переробляються для потреб аерокосмічної промисловості, зокрема Airbus. Карабаєв додав, що для розуміння ланцюжка створення вартості необхідно відвідати заводи, які виробляють деталі для літаків. «Це кінцевий продукт», — додав він.
