Серед багатьох видів катувань, яких зазнають у китайських в’язницях, таборах і поліцейських ділянках послідовники духовної практики Фалуньгун, є один, що застосовується до тих, хто оголосив голодування, протестуючи проти незаконного ув’язнення. Це примусове годування дуже солоною їжею або вливання в шлунок висококонцентрованого розчину солі.
#img_right#Юань Юйчунь з м. Далянь, арештована у листопаді 2000 р. за поширення інформації про репресії Фалуньгун, розповідає, як у центрі ув’язнення Шаньлі міста Цзіньчжоу її на десять діб прикували за руки і ноги до залізної рами. Вона оголосила голодування, протестуючи проти такого поводження, після чого охоронці почали примусово годувати її дуже солоною їжею.
«Одного разу начальник центру ув’язнення Ду додав дві жмені солі в кукурудзяний крохмаль, і так вже сильно пересолений, і спостерігав, як мене ним годують, – говорить Юань. – Він сказав, що мені не дадуть води, навіть якщо я помру від спраги. Мене примусово годували раз на день, моє тіло потемнішало, стало холодним і задерев’яніло. Через десять днів я не могла без зусиль випрямити тулуб, ноги, руки, навіть пальці, з носа і рота постійно капав солоний слиз. Очевидно, вони вирішили, що я при смерті, оскільки 12 грудня 2000 р. мене звільнили».
Майже місяць знадобився Юань для того, щоб одужати – 15 січня з’явилася блювота з гноєм та сіллю. Завдяки практиці Фалуньгун вона все-таки змогла пережити ці страждання.
У лютому її відвідали дочка з тіткою, але буквально через кілька хвилин до дому увірвалася поліція і заарештувала їх. В ділянці поліцейські допитували їх окремо один від одного, погрожуючи і вимагаючи розповісти, чим займається Юань Юйчунь. «Після цього моя дівчинка була дуже налякана, щоб ще раз прийти додому», – говорить Юань.
У серпні 2001 р. жінку знову заарештували – поліції стало відомо, що вона добре відгукувалася про Фалуньгун. «Поліцейські відвезли мене до лікарні, – розповідає Юань, – провели в кімнату і зажадали, щоб лікарі вийшли звідти. Потім увійшов лікар із жменею тонких капілярних голок. Він увіткнув мені їх у найбільш чутливі больові точки. Потім він став маніпулювати голками, спричиняючи біль, а поліцейський погрожував, вимагаючи підписати заяву з визнанням своєї провини. Коли вони зрозуміли, що не можуть цього досягти, то змінили стратегію. Поліцейські сповістили всіх лікарів і медсестер в лікарні, сказали їм, що я безумна, і звеліли провести психіатричну експертизу».
Але, поговоривши з Юань, лікарі дійшли висновку, що вона абсолютно здорова психічно, і звільнили її.
На цьому, однак, страждання жінки не скінчилися. Два роки тому один родич Юань, який був чимось наляканий, попросив її зустрітися з ним. «Коли я прийшла на зустріч, – каже Юань, – то побачила поліцейських і втекла. Ми з чоловіком залишили будинок і з того часу змушені жити далеко від рідних».
