Коли Комуністична партія на початку 2013 року оголосила про припинення перевиховання шляхом праці, ті, хто вже багато років знайомий із системою безпеки в Китаї, стали чекати, що ж буде далі.
Ця стаття є продовженням частини 1.
Головні ворота колишнього Жіночого трудового табору Масаньцзя у провінції Ляонін, жовтень 2004 року. Тепер Масаньцзя начебто розділений на наркореабілітаційний центр і в’язницю, хоча ті ж самі ув’язнені і далі страждають там точно так само, як і раніше. Фото: Minghui.org
«Косметичні зміни» не зупинять тортури, — вважає Софі Річардсон, директор по Китаю в організації Human Rights Watch. — Замість цього, вони можуть лише ще більше зміцнити цю систему».
У докладному звіті Міжнародної амністії майже рік по тому зазначено: «Скасування системи ПШП [перевиховання шляхом праці] — це крок у правильному напрямку. Але тепер з’ясовується, що це можуть бути всього лише косметичні зміни, початі виключно для запобігання громадського резонансу із приводу жорстокої системи ПШП, насиченої катуваннями», — сказала дослідниця Китаю Корінна-Барбара Френсіс у звіті за грудень 2013 року.
«Зрозуміло, що основна політика покарання людей за їхню політичну діяльність чи релігійні переконання не змінилася. Зловживання та тортури тривають, просто інакше», — вважає вона.
У тому ж місяці Тибетський центр із прав людини та демократії зазначив у своєму власному звіті із цього питання, що перевиховання шляхом праці просто було замінено іншими формами ув’язнення, такими як примусова наркореабілітація і «курси правової освіти». Група пише: «Ці системи вже використовуються в Тибеті і лише продовжують пов’язані з ПШП зловживання, тільки під іншою назвою».
Та ж сама робота
Тоді як зараз Масаньцзя начебто розділений на в’язницю і центр наркореабілітаціі, останній, куди відправляють в’язнів совісті, схоже, використовується таким же чином, яким використовувався старий трудовий табір: поліція відправляє туди послідовників Фалуньгун без суду і слідства, незважаючи на те, що вони ведуть здоровий спосіб життя і не приймають наркотики.
Змішування типів ув’язнених відбувалося в Китаї протягом багатьох років. «Люди з ляонінського провінційного Бюро трудового перевиховання у 2011 році прийшли перевіряти нас і наказали, щоб кожний послідовник Фалуньгун пройшов тест. Наш документ із медичної експертизи прираховував нас до наркоманів, але насправді, з майже 400 ув’язнених лише четверо колись вживали наркотики», — написала в жовтні 2013 р. про своє ув’язнення колишня ув’язнена Масаньцзя Цю Тьєянь.
«Ми зобов’язані були щодня працювати по шість годин, роблячи армійські шинелі, лісові пальто і пожежні куртки для компанії «Цзіхуа 3504» міста Чанчунь. За межами майстерні ми повинні були завантажувати і вивантажувати речі, прибирати і робити інші справи. Охоронниця Ван Гуан’юнь приносила свою брудну білизну з дому, і ми мали її прати. Ми зобов’язані були тримати це в таємниці і робити це швидко», — розповіла вона.
У тій же статті на говориться, що в Тюремному окрузі Масаньцзя утримують близько 300 ув’язнених, але немає інформації про загальну кількість послідовників Фалуньгун, що там перебувають.
Правопорушників, пов’язаних із наркотиками, лікують в ув’язненні так само, як тоді, коли ці об’єкти називалися виправним табором. Вони змушені працювати над виробництвом різних деталей і товарів.
«Якщо люди працювали недостатньо старанно, ми били їх метровою дошкою чи просто штурхали їх ногами або били кулаками, — розповів Human Rights Watch колишній співробітник перевиховання шляхом праці з провінції Гуансі. — Іноді люди були побиті до смерті. Близько 10% людей, що потрапляють на перевиховання до трудових центрів, там і гинуть».
Керол Вікенкамп, Велика Епоха
Додаткові дослідження й аналіз: Лу Чень.
Читайте також:
Китайські ГУЛАГи закрили, але тортури тривають
У ГУЛАГах Китаю ґвалтують невинних жінок
