Багаті пацієнти з країн, що розвиваються, зазвичай їздили на захід для дорогого лікування. Але останніми роками напрям змінився – тепер все більше пацієнтів з багатих країн, включаючи Канаду, подорожують в такі держави, як Таїланд та Індія для операцій і інших медичних процедур.
#img_right#Оскільки списки тих, що чекають, ростуть швидше ніж будь-коли, хірургічний туризм став вибором багатьох канадців, які страждають від хвороб і незадоволені постійною перевантаженістю системи охорони здоров’я країни. Пацієнти, які прибувають до країн, що розвиваються, для операцій, отримують першокласне медичне обслуговування в шикарних лікарнях і насолоджуються в процесі лікування чудовим проведенням часу.
Процедури, які є надзвичайно дорогими в Північній Америці, в країнах, що розвиваються, можуть коштувати менше. Медичний туризм останніми роками швидко розвивається в Індії і Таїланді, разом з такими країнами, як Сінгапур, Коста-Ріка, Південна Африка і Малайзія. Франція, Бельгія і Угорщина – також популярні напрями.
Ясмін Сейід, президент і головний керівник заснованої у Ванкувері компанії «Хірургічний туризм Канади» (ХТК), яка допомагає громадянам країни у відвідинах інших держав з метою медичного обслуговування. Він говорить, що країни такі як Індія, що мають приватну охорону здоров’я, мають доступ до необмежених ресурсів. Вони можуть дозволити собі утримувати кращих хірургів, більшість з яких навчалися в Європі та Північній Америці. Вони забезпечують ультрасучасну технологію лікування в провідних лікарнях. В порівнянні з ними, система охорони здоров’я Канади, що фінансується державою, часто використовує застарілі методи, має обмеження у термінах лікування, а також застосовує несучасне устаткування.
"Якщо порівняти лікувальний процес в Європі і Азії, то Канада опиниться далеко позаду. Люди стають все більше й більше досвідченими завдяки Інтернету, їм потрібні кращі та новітні технології, але ці технології не доступні в Канаді", – говорить Сейід.
Коли 38-річний ветеринарний лаборант П’єр Берк в 2001 р. був внесений до списків тих, що чекають на операцію стегна, йому запропонували чекати, принаймні, чотири роки, оскільки в Канаді були тільки два лікарі, які могли виконати таку операцію. Енергійний сноубордист і бігун, Берк хотів пройти процедуру, яка називається Бірмінгемське відновлення стегна. Це спеціальна операція, яку застосовують до молодих людей, і яка гарантує відновлення рухів у повному обсязі.
Страждаючий від болю і стурбований такою затримкою, Берк після невеликого дослідження зважився довірити відновлення свого здоров’я головному хірургові Великобританії, де він отримав "абсолютно феноменальний" догляд. Зараз цей молодий чоловік вже більше року не може потрапити на прийом до фахівців для вирішення іншої проблеми. Йому необхідна операція, щоб виправити коліно, яке було пошкоджене внаслідок першої операції. Він говорить, що це очікування дуже затягнулося і його здорове коліно стало гірше функціонувати через додаткове навантаження на нього.
"Ми оплачуємо систему охорони здоров’я, та все ж не можемо нею скористатися, – відзначає Берк. – Потім, мало того, що ви не отримуєте належної уваги, якої потребуєте, з’являється ще більше проблем, оскільки організмові доводиться компенсувати пошкодження. Ці дві простих операції я чекав з 2001 року".
Франція в 2001 р. була оцінена Всесвітньою Організацією Охорони здоров’я як країна, що має медичну систему номер один у світі, в результаті багато хто вибрав її для свого лікування. Дубай відомий як розкішне місце для туристів. У 2010 р. там намічається відкриття медичної клініки світового класу. Вона включатиме нове відділення медичної школи Гарварду, що зробить її найбільшим і, можливо, найпрестижнішим медичним центром Європи і Азії.
Компанія «STC» надає повний пакет послуг, який включає візи, авіаквитки, послуги хірургів, перебування у лікарні, догляд за одужуючим і післяопераційне відновлення. У компанії є домовленість з лікарнями Індії, Сінгапуру, Китаю, Бельгії, Дубая і США. Пацієнти можуть отримати лікування відразу ж після прибуття до країни – ніякого очікування.
У 2004 році мешканець Квебека, вимушений чекати термінової операції стегна більше року, пред’явив позов Квебекському урядові за те, що він не дозволив йому виконати своєчасну операцію згідно з приватним страхуванням, і добився успіху. Суддя ухвалив, що заборона Джорджу Зеліотіс на укладення контракту з приватною страховою компанією і його тривале хворобливе очікування порушують статут Квебека про права і свободи людини. В результаті, для тих, що чекають на кваліфіковану медичну допомогу в Квебеці, з’явилися нові пропозиції від приватних клінік.
Тоді як П’єр Берк планував і організовував свою поїздку до Англії, Джина Літтлі з Пентіктона, Британська Колумбія, скористалася «STC», щоб організувати операцію в Шеннаї (раніше Мадрас) у південній Індії. Страждаючи протягом багатьох років від дегенеративного стану хребта в шийному відділі, 69-річна Літтлей спочатку консультувалася із хірургом з Вікторії, який сказав їй, що обмежена допомога, яку вона може тут отримати, не виправдає ризику, оскільки операція пройде дуже близько до спинного мозку. Він запропонував прийняти «Tylenol».
Хоча хірург радив Літтлі дізнатися ще чию-небудь думку, це виявилося легше сказати, ніж зробити. Не маючи можливості зустрітися з ким-небудь з нейрохірургів на материку (вони сказали їй, що дуже зайняті первинними оглядами, щоб витрачати час на вторинний), Літтлі нарешті отримала позитивну думку від доктора Беллінгема, але оскільки він не був зареєстрований в Британській Колумбії, його діагноз не був прийнятий. Літтлі відчула тоді, ніби вона провалилася в «тріщини» системи охорони здоров’я. Так, після ретельних роздумів, вона та її чоловік поїхали до Індії.
Повна вартість місячної поїздки Літтлі склала $20 000. Це включало переліт, операцію і перебування в лікарні, а також інші витрати і 10 днів на морському курорті в Бенгальській затоці. Початкова ціна операції для Джини була $10 000, але їй пізніше повернули 2 000 $, коли хірург виявив, що операція була менш складною, ніж він припускав.
"У мене не вистачить слів, щоб описати всю турботу про мене, – говорить Літтлі. – За мною ніколи в житті ніхто так не доглядав. Медсестри з’являлися на вашу першу ж вимогу, це було неймовірно. У лікарні я дійсно відчувала, що знаходжуся в п’ятизірковому готелі, я там була просто розпещена".
Літтлі намагається примусити медичну страхову компанію у себе вдома відшкодувати їй витрати на операцію і подала до суду на апеляцію відмови уряду. Вона одна з шести чоловік, які почали груповий позов, намагаючись відшкодувати медичні витрати на лікування за кордоном. Подібний позов був поданий ще однією групою в Онтаріо.
Президент ХТК Ясмін Сейід попереджає хворих про обережність, коли вони замовляють послуги закордонних хірургів, оскільки в цьому бізнесі є люди, які є туристичними або страховими агентами без медичної підготовки.
"Ми радимо людям проявити обережність, тому що все дійсно може піти неправильно, якщо у вас немає твердих гарантій, – говорить він. – Були випадки невдалих операцій, коли люди не отримали ніякої допомоги взагалі. Таким чином, дуже важливо бути впевненим у всьому, перед тим, як домовлятися з ким-небудь".
Повідомлення про небезпеки медичного туризму потрапили цього року на перші сторінки. Два відомих канадці випустили звіт про розслідування незаконного видаляння внутрішніх органів китайським режимом у живих в’язнів совісті – послідовників Фалуньгун. Сьогодні в Китаї внутрішні органи вигідно продаються для трансплантацій. Деякі китайські лікарні навіть мали вебсайти, на яких рекламувалося, як швидко жителі Заходу можуть отримати органи страчених ув’язнених.
Автори цієї доповіді – член кабінету міністрів від ліберальної партії Девід Кілгур і адвокат з прав людини Девід Мейтас. Вони припускають, що 70 % пацієнтів, які одержують органи з Китаю, – іноземці.
